Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №682/1286/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №682/1286/26

Суддя: П'єнта І. В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 682/1286/26

Провадження № 22-ц/820/2506/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Сурник І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Кінашем Дмитром Вадимовичем, на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2026 року про відмову у розстроченні виконання рішення суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Маршал І.М.).

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Кінаш Д.В., звернулася до суду з заявою про розстрочення виконання рішення.

В обґрунтування заяви зазначала, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.08.2026 у справі № 682/1286/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» кредитну заборгованість у розмірі 44477,15 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2256,52 грн.

Вказувала, що відповідач немає реальної можливості одразу сплатити всю суму заборгованості, така сума є значною для відповідача, а накопичення таких коштів потребує певного часу та серйозного обмеження своїх витрат.

Зауважувала, що стягнення суми заборгованості у загальному порядку, шляхом отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання може мати істотні негативні наслідки для відповідача. Оскільки стандартна процедура виконавчого провадження передбачає накладення арештів на грошові кошти, які перебувають на рахунках у відповідачки. За наслідками таких виконавчих дій відповідачка буде позбавлена можливості забезпечувати свої базові потреби, що стане причиною зростання її заборгованості перед надавачами комунальних послуг та іншими кредиторами, унеможливить отримання нею доходів та поставить під сумнів належне виконання рішення суду.

Також просить врахувати скрутне матеріальне становище відповідачки, яке безпосередньо впливає на її здатність виконати вимоги щодо стягнення заборгованості. Зокрема, посилається на те, що з 10 квітня 2026 року її звільнено зі служби в поліції, через що вона втратила постійних дохід та не має можливості забезпечити повне виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості одразу та у повному обсязі.

Звертала увагу також на те, що зобов`язана утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують допомоги, оскільки отримують доходи лише у виді пенсії.

Зауважувала, що таке фінансове навантаження на відповідача є суттєвим і в значній мірі обмежує її можливість щодо виконання інших фінансових зобов`язань, зокрема сплати заборгованості в межах даної справи.

Також вказувала, що має інші боргові зобов`язання, які перебувають на етапі судового розгляду, щодо стягнення з відповідачки кредитних зобов`язань, загальний розмір, яких становить 211544,20 грн (включно з рішенням по даній справі).

Зазначала, що не відмовляється від своїх зобов`язань та не заперечує їх, але у зв`язку із їх кількістю, та з урахуванням інших обставин потребує створення для неї умов, за яким вона матиме можливість планомірно і без заподіяння їй шкоди розраховуватися за наявними боргами.

Враховуючи викладене вище, просила суд розстрочити виконання рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року по справі № 682/1286/26 на 12 місяців.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2026 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Кінаш Д.В., подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог заяви. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що подані нею документи доводять її матеріальний стан, а саме відсутність у неї рухомого і нерухомого майна, звільнення з роботи, наявність у матері відповідачки тяжкого захворювання, а також обов`язок відповідачки утримувати своїх непрацездатних батьків та наявність у неї інших зобов`язань зі рішеннями суду, які також впливають на її матеріальний стан.

Зазначає, що суд вказаним обставинам не надав належної оцінки, внаслідок чого дійшов до висновків про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення, яке не відповідає обставинам справи та наданим письмовим доказам.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Від представника ОСОБА_1 – адвоката Кінаш Д.В. надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності сторони відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримує.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з недоведеності існування у заявника виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення по справі, а вказані обставини такі, як втрата роботи, наявність на утримання батьків непрацездатного віку та наявність боргових зобов`язань перед іншими кредиторами, не можуть бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд з огляду на наступне.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.08.2026 у справі № 682/1286/26 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» кредитну заборгованість у розмірі 44477, 15 грн та понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2256,52 грн.

Згідно з наказом Управління поліції охорони в м.Києві від 10.04.2026 № 236, сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням (а.с.64).

Відповідно до даних з кабінету водія Міністерства внутрішніх справ України за ОСОБА_1 станом на 01.07.2026 транспортного засобу не зареєстровано (а.с.31).

Згідно з інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» станом на 01.07.2026 відносно особи , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстру прав власності на нерухоме майно, з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з Державного реєстру іпотек (а.с. 40).

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , є мати ОСОБА_2 , батько – ОСОБА_3 (а.с. 45).

Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, ОСОБА_2 з 05.05.2025 є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с.41-42).

Відповідно до пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 , ОСОБА_3 з 18.03.2026 є пенсіонером МВС за вислугою років (а.с.44).

Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 7 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України, частини 1, 2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Відповідно до частини 1 та 3 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч.ч. 3-5 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право на звернення до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Отже, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Системне тлумачення положень ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядку, передбачених чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №796/43/2018, від 19.06.2019 у справі № 2-55/10.

Водночас, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №9901/598/19.

Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення, розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Чинне законодавство закріплює принцип обов`язковості судового рішення, що набрало законної сили. Обов`язковість судового рішення поширюється як на осіб, які брали участь у справі, так і будь-яких інших осіб та організацій.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява №18357/91, пункт 40).

За своєю правовою природою розстрочення виконання судового рішення - це виконання рішення кількома частинами у визначені судом строки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суд обов`язково має враховувати також інтереси стягувача.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення, ОСОБА_1 посилалася на існування об`єктивних обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду одним платежем, а саме: скрутне матеріальне становище, відсутність достатнього доходу, перебування на її утриманні непрацездатних батьків та наявність інших грошових зобов`язань.

Cуд першої інстанції, при відмові в задоволенні заяви, вказав на відсутність у справі об`єктивних даних про виняткові обставини, які виникли в ході виконання рішення суду та мають особливий характер і ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з наявністю яких ст. 435 ЦПК України, пов`язує можливість здійснити розстрочення виконання судового рішення.

Посилання заявника на скрутне матеріальне становище не підтверджено належними та допустимими доказами, у розумінні статей 76, 77 ЦПК України. Надання заявником копії наказу про звільнення з роботи як пістава про відсутність в неї доходу, саме по собі не свідчить про відсутність у заявника інших джерел доходів чи про неможливість виконання судового рішення, а лише вказує, що ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за власним бажанням. Відомостей про отримання нею інших доходів не надано.

Посилання ОСОБА_1 , як на підставу для розстрочки виконання судового рішення, на обов`язок утримувати своїх непрацездатних батьків, в силу вимог 202 СК України, суд оцінює критично, оскільки визначений сімейним законодавством обов`язок дітей утримувати своїх непрацездатних батьків безумовно не свідчить про виконання такого обов`язку та понесені витрати на їх утримання.

Доводи апеляційної скарги про наявність інших судових процесів з кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед іншими кредиторами, не є тією підставою, в розумінні статті 435 ЦПК України, для застосування розстрочки для виконання судового рішення, а лише є підтвердженням того, що заявниця брала на себе інші зобов`язання.

Зібрані докази у справі достовірно та об`єктивно не вказують на існування обставин, які перешкоджають або роблять неможливим виконання рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для розстрочення рішення суду.

Колегія суддів вважає, що розстрочка, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, однак заявниця таких доказів суду не надала.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими, так як дані доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а фактично зводяться до обґрунтувань апеляційної скарги тими ж обставинами, що і у заяві про розстрочення виконання судового рішення, переоцінки доказів і незгоди скаржниці з висновками суду, яким надана належна правова оцінка судом першої інстанції.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Кінашем Дмитром Вадимовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: Р.С. Гринчук

О.І. Талалай

Оригінал: reyestr.court.gov.ua