Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №676/3625/25 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №676/3625/25

Суддя: Янчук Т. О.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/3625/25

Провадження № 22-ц/820/2337/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Костенка А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2026 року (суддя Подіновська Г.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі – ТОВ «ФК «Ейс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивовано тим, що 10 квітня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9693954, у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Позичальник за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт первісного кредитора та ознайомилася з актуальною редакцією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Макс Кредит» (далі Правила). Після чого ОСОБА_1 виявила бажання отримати кошти, зареєструвалася на сайті кредитодавця (далі Сайт), під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту, тобто вказала свої особисті персональні ідентифікаційні дані.

Первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідача згідно з вимогами, встановленими постановою «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами кредитного договору. Згідно з Правилами, до укладення кредитного договору позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано паспорт споживчого кредиту. Оскільки відповідач погодилася з умовами, запропонованими в паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, первісний кредитор сформував та надав відповідачу оферту щодо укладення кредитного договору.

Кредитний договір підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора 18627, що є належним і допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Після здійснення акцепту позичальником, кредитодавець наклав на кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника з кваліфікованою електронною позначкою часу.

На виконання умов кредитного договору, 10.04.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що також підтверджує прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця.

21жовтня 2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором.

Оскільки відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором №00-9693954 від 10.04.2024 року у розмірі 35199 грн., що складається з 6300 грн. заборгованості по кредиту, 28899 грн. заборгованості по процентам, а також судові витрати: 2422,40 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9693954 від 10.04.2024 в сумі 22746,60 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в сумі 1565,42 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4523,60 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції встановивши наявність кредитних правовідносин, правомірність переходу права вимоги по кредитному договору до позивача та невиконання позичальником свого обов`язку по своєчасному поверненню кредитних коштів, дійшов висновку про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту та відсотками в розмірі 22746,60 грн. Зменшуючи розмір процентів за кредитним договором, суд першої інстанції зазначив, що нарахування заборгованості за процентами за період з 23.04.2024 по 21.10.2024, виходячи із денної процентної ставки в розмірі 2,47 % не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Так, як позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в сумі 1565,42 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4523,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а в разі визнання кредитного договору укладеним зменшити суму процентів до 3 000 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не взято до уваги фізичний та психологічний стан ОСОБА_1 на момент оформлення договору кредитної лінії № 00-9693954 від 10.04.2024 року, оскільки відповідачка має інвалідність ІІІ групи по зору, проходила лікування у зв`язку з психічним розладом та приймала лікарські засоби, при прийманні яких, відбувалась і побічна дія ліків яка виражалась у пригніченні нервової системи, дегенерації психіки, зміні мислення та сприйняття реальності, що унеможливлювало підписання договору кредитної лінії.

Апелянтка також посилається на неодноразове блокування її банківської картки та звернення до правоохоронних органів з приводу викрадення коштів і кіберзлочину.

Крім того, заявлена до стягнення сума процентів є явно неспівмірною розміру отриманого кредиту та суперечить принципам справедливості, добросовісності й розумності закріпленим у статтях 509, 627 Цивільного кодексу України та не відповідає нормам Закону України «Про захист прав споживачів».

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Ейс» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 17.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9693954, (далі - Договір), згідно з умовами якого сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) становить 6000 грн., тип кредиту кредитна лінія, цільове призначення кредиту на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії (строк кредитування) 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту 05 квітня 2025, згідно з умовами п. 3.4. цього Договору. Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на 25 квітня 2024, та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строк кредитування). Дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (п.п. 1.2.-1.4. Договору).

Тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом та застосовується у межах строку дії кредитної лінії, за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки. Знижена процентна ставка становить 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною в п.4.3.1. (п. 1.5., 1.5.1., 1.5.2. договору).

Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 5% від суми кредиту, що складає 300 грн. (п. 1.6.1 договору).

Згідно з п.п. 1.7.1., 1.7.2. Договору денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки та Комісії (у разі наявності) дорівнює 2,5%; денна процентна ставка за цим Договором у разі використання позичальником права на знижену процентну ставку та комісії (у разі її наявності) дорівнює 2,4%.

Відповідно до п. 1.14. договору тарифи та комісії визначені у Договорі протягом строку дії Договору залишаються незмінними.

Кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту 17.04.2024. Кредит перераховується кредитодавцем в сумі 6000 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (п. 2.8. Договору).

У п. 7.10. Договору сторони підтвердили, що цей Договір укладено в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальник підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.

Зазначені обставини підтверджуються паперовою копією договору кредитної лінії №00-9693954 від 10.04.2024, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 18627, копією паспорту споживчого кредиту, який також підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором та копією довідки про ідентифікацію, що надана ТОВ «Макс Кредит».

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за договором виконало та здійснило перерахунок коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджено копією інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн», вих. №1289/10 від 30.10.2024 та випискою по рахунку відповідачки за період з 10.04.2024 по 15.04.2024.

21 жовтня 2024 між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-9693954 від 10.04.2024 в сумі 35199 грн., що підтверджується копією згаданого договору факторингу, копією акту приймання-передачі від 21.10.2024, копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 21.10.2024, копією акту прийому-передачі реєстру боржників від 14.07.2025, копіями платіжних інструкцій від 31.10.2024 № 15, від 31.10.2024 № 16, від 30.10.2024 № 14, від 25.10.2024 № 13.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 21.10.2024 відповідачка має заборгованість в сумі 38199 грн., з яких: 6000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 28899 грн. – заборгованість за процентами, 300 грн. – заборгованість за комісією, 3000 грн. – штрафні санкції.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9693954 від 10.04.2024, станом на 04.05.2025 відповідачка має заборгованість в сумі 38199 грн., з яких: 6300 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 28899 грн. – заборгованість за процентами, 3000 грн. – заборгованість за штрафними санкціями

Також встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання по зору та отримує соціальну допомогу, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 09.07.2024, копією довідки ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 30.06.2025 № 352 (а.с. 116-117).

У період з 09.11.2023 до кінця квітня 2024 року ОСОБА_1 проходила амбулаторний курс лікування у медичному центрі ТОВ «Астра МІА», що підтверджується довідкою від 29.07.2025 № 431/460 (а.с. 119).

З 07.05.2024 по 21.05.2024, та з 02.09.2024 по 20.09.2024 ОСОБА_1 проходила стаціонарне лікування у КНП «Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 12801 від 20.09.2024 (а.с. 97-98).

З 18.12.2024 по 28.12.2024 ОСОБА_1 проходила стаціонарне лікування у КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, що підтверджується копією виписки № 9440 від 28.12.2024 (а.с. 95-96).

З 12.02.2025 по 11.03.2025, та з 10.06.2025 по 09.07.2025 ОСОБА_1 проходила стаціонарне лікування у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради, що підтверджується копією виписки № 1280 від 11.03.2025, копією виписки № 4702 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09.07.2025. (а.с. 91-94).

Згідно копії довідки КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області від 02.04.2026 № 182 та копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 6059 від 06.05.2026 у ОСОБА_1 встановлено діагноз: «Псевдоневротична шизофренія з вираженим тривожним та обсесивно-компульсивним синдромами» (а.с. 202, 211).

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»( далі – Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Зібрані докази вказують на те, що 10.04.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Макс Кредит» в електронній формі кредитний договір, за умовами якого кредитодавець перерахував на картковий рахунок останньої кредитні кошти у розмірі 6000 грн., а відповідач зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному кредитним договором. ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання за договором виконало та здійснило перерахунок коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджено копією інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн», вих. №1289/10 від 30.10.2024 та випискою по рахунку відповідачки за період з 10.04.2024 по 15.04.2024.

Після закінчення строку кредитування (05 квітня 2025 року) ОСОБА_1 не повернула грошові кошти та не сплатила проценти та комісію за користування ними.

За договором факторингу ТОВ «Макс Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Ейс».

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Ейс» як нового кредитора слід стягнути неповернутий кредит і нараховані проценти.

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів на підтвердження обставин виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріали справи містить інформацію ТОВ «Платежі онлайн», згідно з якою на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , зазначену при укладенні кредитного договору, було перераховано суму кредиту.

В той же час, відповідач не надала суду доказів на спростування обставин щодо не укладення нею кредитного договору, а також того, що відповідна банківська картка їй не належить.

Суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості за кредитним договором.

У справі відсутні належні та допустимі докази про те, що кредитний договір містить незрозумілі чи несправедливі умови.

Посилання апелянта, що нарахований позивачем розмір процентів за кредитним договором є непропорційно великою сумою компенсації та не відповідає засадам справедливості, добросовісності та суперечить вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо неприпустимості встановлення у договорі несправедливих умов, суд не бере до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

З огляду на положення ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.

Однак, відповідачем не надано доказів на підтвердження визнання кредитного договору в судовому порядку недійсним, в цілому або в частині. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції не заявлялося зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним, в частині визначення розміру процентів за користування кредитними коштами у зв`язку з їх невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним в апеляційній скарзі правовим позиціям Верховного Суду щодо покладення на позичальника зобов`язання зі сплати процентів у межах строку кредитування, оскільки у справах, в яких судом касаційної інстанції викладені правові висновки, та у справі, яка переглядається апеляційним судом, встановлені різні обставини.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду.

Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка наявним у матеріалах справи доказам, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

У зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 20 жовтня 2026 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua