Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №684/498/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 684/498/25

Провадження № 22-ц/820/1478/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Плінська І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро – М.Т» про визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди, скасування запису про державну реєстрацію права оренди за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» на додаткове рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» (далі – ТОВ «Поділля Агропродукт») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро – М.Т» (далі – ФГ «Агро – М.Т») про визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди, скасування запису про державну реєстрацію права оренди.

ТОВ «Поділля Агропродукт» зазначило, що 1 березня 2015 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» було укладено договір оренди землі № 53. За цим договором ОСОБА_1 передала вказаному товариству у строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 2,9681 га з кадастровим номером 6824485000:04:001:0053 строком на 10 років. На підставі трьохсторонньої додаткової угоди № 13 від 1 вересня 2017 року (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) новим орендарем земельної ділянки стало ТОВ «Поділля Агропродукт».

У грудні 2024 року позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на продовження дії договору оренди землі № 53 від 1 березня 2015 року. До листа було додано два примірника проекту додаткової угоди № 0053 від 3 грудня 2024 року. Проте відповідачка не надала відповіді на цей лист і не підписала додаткову угоду. Таким чином, позивач реалізував своє переважне право на поновлення договору оренди землі, внаслідок чого цей договір є поновленим. Водночас позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а ОСОБА_1 не повідомила його про небажання продовжувати договірні відносини, у зв`язку з чим існують правові підстави для визнання додаткової угоди укладеною.

Попри це, 17 березня 2025 року між відповідачами було укладено договір оренди землі, згідно з яким ОСОБА_1 передала ФГ «Агро-М.Т» у користування земельну ділянку площею 2,9681 га з кадастровим номером 6824485000:04:001:0053. Право оренди ФГ «Агро-М.Т» зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 березня 2025 року за № 59106177. Укладення та реалізація зазначеного договору порушують переважне право позивача на оренду спірної земельної ділянки.

За таких обставин ТОВ «Поділля Агропродукт» просило суд:

визнати укладеною додаткову угоду № 0053 від 3 грудня 2024 року до договору оренди землі № 53 від 1 березня 2015 року між ним і ОСОБА_1 у відповідній редакції;

визнати відсутнім право оренди ФГ «Агро-М.Т» на земельну ділянку з кадастровим номером 6824485000:04:001:0053;

скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,9681 га, кадастровий номер 6824485000:04:001:0053 (номер запису про інше речове право 59106177).

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2026 року в позові відмовлено.

Додатковим рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року стягнуто з ТОВ «Поділля Агропродукт» на користь ОСОБА_1 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції виходив з того, що переважне право ТОВ «Поділля Агропродукт» на поновлення договору оренди земельної ділянки не порушено, внаслідок чого підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд керувався тим, що у зв`язку з розглядом справи ОСОБА_1 має понести 15 000 грн обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких із урахуванням принципів реальності та співмірності витрат на адвокатські послуги слід зменшити до 10 000 грн. Оскільки в позові ТОВ «Поділля Агропродукт» відмовлено, ці витрати покладаються на позивача.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Поділля Агропродукт» просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 000 грн посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що присуджений з ТОВ «Поділля Агропродукт» розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Оскільки сума витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та завищеною, вона підлягає зменшенню.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 і ФГ «Агро-М.Т» не подали відзив на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

ТОВ «Поділля Агропродукт» не оскаржує основне рішення суду першої інстанції, а тому згідно з частиною першою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) в апеляційному порядку це рішення суду не переглядається.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

14 жовтня 2025 року між Адвокатським бюро «Сергія Драчука» (далі – Адвокатське бюро) і Гноянко Т.Г. (далі – Клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги (далі – Договір; т. 1 а.с. 210-211), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначили, що Адвокатське бюро представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в рамках цивільної справи № 684/498/25 за позовом ТОВ «Поділля Агропродукт» до ОСОБА_1 , ФГ «Агро – М.Т» про визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди, скасування запису про державну реєстрацію права оренди в Старосинявському районному суді Хмельницької області, Хмельницькому апеляційному суді, Верховному Суді.

За змістом пункту 4.1 Договору вартість наданих послуг з правничої допомоги Адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання правничої допомоги та виставляє Клієнту відповідний рахунок.

Із положень пункту 4.5 Договору слідує, що за результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро правничої допомоги та її вартість

Відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 16 квітня 2026 року (т. 1 а.с. 209), Адвокатське бюро надало Клієнту юридичні послуги у вигляді: правового аналізу матеріалів позову та додатків до нього, вивчення судової практики в аналогічних справах, надання консультацій і роз`яснень; підготовки відзиву, заяв і клопотань процесуального характеру; представництва інтересів Клієнта в суді, у тому числі транспортні витрати, - на загальну суму 15 000 грн.

До закінчення судових дебатів, 7 квітня 2026 року, адвокат Драчук С.Л. зробив заяву про подання доказів на обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (т. 1 а.с. 188).

18 квітня 2026 року ОСОБА_1 через адвоката Драчука С.Л. подала суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ТОВ «Поділля Агропродукт» на свою користь 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом пункту 9 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076-VI) представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

В силу пункту 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».

Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (стаття 19 Закону №5076-VI).

Як передбачено статтею 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Статтею 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт перший частини третьої статті 133 ЦПК України).

Із положень статті 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу частин другої, третьої, восьмої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними та необхідними.

Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Процесуальний закон виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, якщо ці витрати не відповідають критерію співмірності.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

Зібрані докази вказують на те, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 14 жовтня 2025 року Адвокатське бюро в особі адвоката Драчука С.Л. надало ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у справі №684/498/25 в суді першої інстанції. У порядку надання цієї допомоги адвокат Драчук С.Л. здійснював консультацію клієнта, вивчав матеріали позову та судову практику, складав процесуальні документи та приймав участь у судових засіданнях.

Сторони визначили гонорар адвоката у фіксованому розмірі – 15 000 грн.

В суді першої інстанції ТОВ «Поділля Агропродукт» зробило заяву про зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх невідповідністю критеріям співмірності та розумності.

Суд першої інстанції, врахувавши реальність і співмірність наданих послуг, обґрунтовано присудив з позивача на користь ОСОБА_1 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги про неправильність визначеного судом розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють питання розподілу судових витрат. При цьому висновки суду першої інстанції не суперечать наведеним в апеляційній скарзі правовим позиціям Верховного Суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Додаткове рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Волошин Р.Р.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 47