Вирок від 19 жовтня 2026 р. у справі №155/1632/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Суд: Горохівський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №155/1632/26

Суддя: Сметана В. М.

Справа №155/1632/26

Провадження №1-кп/155/190/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030600000109 від 21 липня 2026 року про обвинувачення:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Борочиче, Горохівського району, Волинської області, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, солдата військової частини НОМЕР_1 , одруженого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

УСТАНОВИВ

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи військовослужбовцем за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, зі змінами від 18 червня 2024 року, керуючись прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав одну гранату Ф-1, шляхом знайдення в зоні виконання бойових завдань, яку в подальшому перевіз до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав для особистих потреб в гаражному приміщенні, розташованому на території домоволодіння АДРЕСА_1 , яка була виявлена та вилучена у нього працівниками відділення поліції №2 (м.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області 21 липня 2026 року, під час проведення огляду місця події. Згідно висновка експерта №СЕ-19/103-26/9396-ВТХ від 27 липня 2026 року слідує, що надані на дослідження об`єкти, є корпусом оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ. У конструктивному поєднанні між собою наданих на дослідження корпусу оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 із уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, вони є оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, яка відноситься до бойових припасів, придатна до вибуху.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, які виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між прокурором, підозрюваним у присутності захисника ОСОБА_5 зокрема, 10 вересня 2026 року, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з угодою погоджена кваліфікація кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України. ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення. Сторони угоди підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. У даному кримінальному провадженні домовленостей щодо обов`язку співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, не було. Підстав для цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків не встановлено. Судові витрати за проведення вибухово – технічних експертиз у сумі 3850,88 гривень, покладено на підозрюваного ОСОБА_3 .

При укладанні угоди, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, брав участь в захисті незалежності та територіальної цілісності України від збройної агресії рф, беззастережне визнання ним своєї винуватості, а також взято до уваги інтереси суспільства, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, та судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Враховуючи наведене, сторони узгодили, що при визначенні покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, призначення покарання у межах санкції вказаної статті, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. З врахуванням наявності поведінки ОСОБА_3 як до, так і після вчинення злочинних дій, позитивних характеристик за місцем проживання, сторони дійшли згоди про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та застосування до нього звільнення від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. На підставі чого, сторони домовилися клопотати перед судом щодо звільнення ОСОБА_3 на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України, що в свою чергу, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Зазначеною угодою передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинувачем про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, згідно ст. 12 КК України, віднесене до категорії тяжкого злочину.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода укладена в присутності захисника.

Разом з тим встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, вимогам ст.ст.53, 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами покарання, відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 .

При призначенні покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням до нього звільнення від відбування основного з випробуванням на підставі ст.75 КК України, суд враховує, що ОСОБА_3 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання.

Судом роз`яснено обвинуваченому, захиснику та прокурору правові наслідки затвердження угоди, перевірено відповідність угоди фактичним обставинам справи, а також добровільність позицій сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним і призначення обвинуваченому узгодженого покарання.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

На підставі ст.ст.100, 124, КПК України суд вирішує долю речових доказів, питання розподілу процесуальних витрат.

Керуючись ст.ст. 100, 124,, 373, 374, 472-476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ

Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 вересня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030600000109 від 21 липня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, укладено між прокурором у кримінальному провадженні – Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

Речові докази:

-Три оптичні носії інформації, комп`ютерні диски марки «HP» – залишити у матеріалах кримінального провадження;

-Залишки (осколки) об`єктів дослідження, які були залишені після підриву об`єктів дослідження (навчально-тренувальної гранати, та протипіхотної, оборонного та наступального типу гранати), які зберігаються в камері зберігання речових доказів при ВП №2 (.Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області – знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судової вибухово-технічної експертизи, за експертною спеціальністю 5.2 «дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху» в сумі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Горохівський районний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua