Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №686/1108/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1108/26

Провадження № 2/686/4148/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20.10.2026 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючого судді – Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання – Морозу А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В січні 2026 року ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 11640,22 грн., в обґрунтування якого вказано, що 15.03.2017 року ОСОБА_1 уклала із АТ «Ідея Банк» кредитний договір №Р51.331.70632.

02.12.2020 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №12/89, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 11640,22 грн., з яких: 5079,79 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 2525,28 грн. – загальна заборгованість по відсотках; 4035,15 грн. – сума заборгованості по комісії.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених Договором №Р51.331.70632.

Незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором, в зв`язку з чим, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №Р51.331.70632 від 15.03.2017 року в загальному розмірі 11640,22 грн.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду, відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань, згідно з даним кредитним договором, позивач просить суд стягнути з відповідачки вищезазначену заборгованість, а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2026 року відкрито провадження та справу призначено у спрощеному провадженні до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у змісті позовної заяви вказав про розгляд справи без його участі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомила.

За таких обставин відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.03.2017 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Ідея банк» кредитний договір №Р51.331.70632, за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти в сумі 7200,00 грн. строком на 30 місяців та зобов`язалася повернути кредит разом із процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору (п. 1.1., 1.2 Договору).

За користування Кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 10,00% (Маржа Банку) (п.1.4) Станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 19,500%. (п.1.5).

За обслуговування кредиту Банком позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених Графіком щомісячних платежів за кредитним договором (п. 1.12)

Порядок погашення заборгованості визначений розділом 2 вказаного договору відповідно до якого позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 30 щомісячних внесках включно до 15 числа кожного місяця згідно графіку щомісячних платежів (п. 2.1 договору).

Також, додатком до вказаного договору є графік щомісячних платежів, який наведений в розділі 6 договору.

Вказаний договір власноручно підписано ОСОБА_1 15.03.2017 року.

Також до вказаного кредитного договору додано підписану відповідачкою копію довідки-повідомлення з умовами кредитування, в якій міститься інформація щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а також плата за обслуговування кредитної заборгованості, що складає 2,4500% щомісячно від початку суми кредиту, порядок повернення кредиту, графік щомісячних платежів за кредитним договором.

Крім вказаного 15.03.2017 року ОСОБА_1 підписала заяву на приєднання до договору добровільного страхування життя №НПБ130801 від 23.05.2014 р. в ПАТ «СК «Уніка Життя», за змістом якої строк страхування становить 12 місяців, страхова сума – 6009,18 грн., страхова премія – 1189,82 грн.

Зі змісту ордерів-розпоряджень вбачається, що відповідачці було перераховано кошти в сумі 6009,18 грн. та 1190,82 грн. відповідно.

02.12.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 12/89, у відповідності до п.2.1. якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників №2 від 02.12.2020 р. ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Р51.331.70632 від 15.03.2017 року в сумі 11640,22 грн., з яких: 5079,79 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 2525,28 грн. – загальна заборгованість по відсотках; 4035,15 грн. – сума заборгованості по комісії.

Вказана сума також підтверджується долученою до матеріалів справи випискою по рахунку та розрахунком заборгованості станом на 02.12.2020 року.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідачка 15.03.2017 року уклала з АТ «Ідея Банк» кредитний договір, за яким отримала кредит в сумі 7200 грн., користувалася ним, частково погашала заборгованість, однак у строки, встановлені договором, його не повернула, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Право вимоги за вказаним кредитним договором 02.12.2020 року відступлено ТОВ «ФК «ЄАПБ».

З матеріалів справи також слідує, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом ґрунтується на вимогах закону, підтверджується належними доказами, наданими позивачем та дослідженими судом.

Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідачки виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за комісіями в розмірі 4035,15 грн., суд виходить з такого.

Як виснував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).

Так, за умовами кредитного договору №Р51.331.70632 від 15.03.2017 р. передбачено плату за обслуговування кредиту (п. 1.12).

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано та умовами договору не передбачено конкретного переліку таких послуг.

Суд наголошує, що дії банку з укладення договору не є самостійними фінансовими послугами у розумінні законодавства, а становлять собою процеси виконання банком власних обов`язків щодо обслуговування банківського рахунку та кредитного договору, які банк зобов`язаний здійснювати в силу вимог закону. Стягнення щомісячної плати за такі дії фактично є встановленням прихованих відсотків за кредитом або додатковою платою за те, що банк зобов`язаний робити в рамках звичайного банківського обслуговування.

Отже, умови договору про нарахування позивачем комісії за обслуговування кредиту (позики) є нікчемними, та такими, яка суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії в розмірі 4035,15 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором не виконала, наявну заборгованість ні ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні попередньому кредитору в добровільному порядку не погасила, відповідно до вимог ст.ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець вправі вимагати повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

За наведених обставин позов підлягає частковому задоволенню та з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в сумі 5079,79 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 2525,28 грн., а всього – 7605,07 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1978,33 грн. (3028х7605,07:11640,22).

Таким чином, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 525, 526, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 258, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором №Р51.331.70632 від 15.03.2017 у загальному розмірі 5079,79 грн. та судовий збір у сумі 1978,33 грн., всього стягнути – 7058,12 грн.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 20.10.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин