Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №160/21178/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/21178/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року (суддя Єфанова О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення від 16.06.2025 №045650021622 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в призначенні пенсії.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 26.06.2025 № 045650021622 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , період навчання з 01.09.1982 по 25.06.1987 та період роботи з 12.08.1987 по 28.09.1990.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся із відповідною заявою про призначення пенсії 09.06.2025.

За результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 09.06.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області винесено рішення про відмову в призначені пенсії від 16.06.2025 № 045650021622, в зв`язку з недостатністю страхового стажу. Зазначено, що згідно з наданими документами страховий стаж становить 30 років 10 місяців 02 дні.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 12.08.1987 по 28.09.1990 відповідно до трудової книжки від 06.05.1985 та період навчання з 01.09.1982 по 25.06.1987 відповідно до диплому від 25.06.1987, оскільки відсутні документи про неотримання пенсійних виплат від російської федерації за вказаний період.

Позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою від 19.06.2025 про призначення пенсії.

За результатами розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 19.06.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено рішення про відмову в призначені пенсії від 26.06.2025 № 045650021622, в зв`язку з недостатністю страхового стажу. Зазначено, що згідно наданими документами страховий стаж становить 30 років 10 місяців 02 дні.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 25.06.1987 та роботи в російській РФСР з 12.08.1987 по 28.09.1990, оскільки відсутні підтвердні документи про не зарахування в іншій державі даного стажу та не отримання від іншої держави пенсійних виплат відповідно до Постанови №562 від 16.05.2025.

Позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами правомірність оскаржених рішень не було доведено.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Як було встановлено судом, спірними у цій справі є періоди навчання та роботи позивача на території російської федерації: з 01.09.1982 по 25.06.1987, з 12.08.1987 по 28.09.1990 та зарахування таких періодів до його страхового стажу.

Суд вірно врахував, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 1058-IV вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Положення цієї Угоди були чинними на момент роботи позивача у спірних періодах та на момент звернення позивача зі заявою про призначення йому пенсії (31.01.2023). Дія цієї Угоди припинена згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 639 від 24.06.2023.

Статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода про гарантії) та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Україна вийшла із такої годи. Постанова набрала чинності 02.12.2022.

Відповідно до п.2 ст.13 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Суд вірно врахував, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в росії. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Як встановив суд першої інстанції, на час набуття позивачем трудового стажу у спірних періодах, вказані вище Угода були чинними для України, відтак підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13 Угоди).

Суд дійшов вірного висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зобов`язано зарахувати спірний стаж та повторно розглянути заяву позивача.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 21 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш