Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №280/9761/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №280/9761/25

Суддя: Баранник Н.П.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 рокум.Дніпросправа № 280/9761/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційніу скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 280/9761/25 (суддя Кисіль Р.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – відповідач-1) від 23.10.2025 №923020839853 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачці, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач-2) здійснити призначення та виплату пенсії за віком позивачці, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.10.2025 №427, та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 14.10.2025 №428, виданих Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, починаючи з 18.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що спірним рішенням відповідача-1 їй було відмовлено у призначенні пенсії державного службовця, оскільки до стажу державної служби не зараховані періоди роботи з 04.07.2001. Вказаний період роботи відповідач-1 відмовився зараховувати із посиланням на набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», згідно із яким державні службовці, які працювали в органах місцевого самоврядування, набули статусу посадової особи органу місцевого самоврядування. Проте ОСОБА_1 вважає, що законодавством, яке діяло як в період роботи (служби) позивачки, так і станом на теперішній час, визначено, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», зараховується до стажу державної служби. Відтак, оскаржене рішення відповідача-1 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком, згідно Закону України «Про державну службу», є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому нарахування пенсії державного службовця позивачці повинно здійснюватись відповідачем-2 із врахуванням даних, зазначених в довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №923020839853 від 23.10.2025;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу», з 18.10.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовлено.

Із рішенням суду не погодився відповідач-1, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідач просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що стаж ОСОБА_1 на державній службі складає з 11.04.1990 по 03.07.2001, а саме 11 років 2 місяці 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії державної служби, а решту ОСОБА_1 працювала в органах місцевого самоврядування, але не перебувала на посадах державної служби. Відповідно, періоди роботи в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу державної служби, який дає право на призначення перерахунок пенсії державного службовця. Отже, період роботи в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований до стажу державної служби. Відтак, оскільки станом на 01.05.2016 року заявниця не працювала на посадах державної службі та не має 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців то відповідно, права на перехід з пенсії за віком за Заклном України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» позивачка не має. Крім цього звертає увагу, що спірним в даному позові є саме рішення про відмову у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», щодо врахування довідок про заробітну плату. Такі вимоги є похідними та передчасними, оскільки самого факту задоволення заяви позивача не відбулося.

Позивач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач працювала на посадах державної служби та посадах органів місцевого самоврядування, в тому числі:

з 01.01.1991 по 15.02.1998 – на посаді бухгалтера Міськвиконкому;

31.01.1994 - прийняла присягу державного службовця;

з 01.01.1991 по 15.02.1998 – на посаді заступника завідуючого, заступника головного бухгалтера відділу бухгалтерського відділу бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Запорізької міської ради;

17.07.2001 - прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування;

з 26.09.2005 по теперішній час - на посаді завідуючої відділом бухгалтерського обліку та звітності; головний бухгалтер виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Зазначена інформація підтверджується записами в трудовій книжці позивачки серії НОМЕР_1 , а також довідкою Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 15.10.2025 за №09/03.3-27/02873.

Також, відповідно до довідки від 15.10.2025 за №09/03.3-27/02873, станом на 14.10.2025 стаж роботи позивача на посадах державної служби та в органах місцевого самоврядування складає 34 роки 09 місяців 14 днів.

18.10.2025 позивач звернулась до територіального органу пенсійного фонду з заявою щодо переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Зазначену заяву за принципом екстериторіальності було передано на розгляд ГУ ПФУ в Закарпатській області.

23.10.2025 ГУ ПФУ в Закарпатській області прийняло рішення за №923020839853 про відмову в перерахунку пенсії.

В рішенні №923020839853 від 23.10.2025 зазначено наступне:

«Законодавче обґрунтування права: Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 01.12.2015 та Закону України «Про службу в орган місцевого самоврядування» від 07.06.2001, право на пенсію державного службовця мають особи, які мають стаж державної служби та займають (або займали) посади державного служби, визначені зазначеним законом, право на пенсію державного службовця мають особи, які:

державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889, станом на 01.05.2016 року обіймали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України.

особи, які на день набрання чинності Законом №889 мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України №3723 та актами Кабінету міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01.05.2016 року.

Згідно з наданими документами, стаж Державної служби складає з 11.04.1990 по 03.07.2001 року, 11 років 2 місяці 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії державної служби. Відповідно, періоди роботи в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу державної служби, який дає право на призначення перерахунок пенсії державного службовця.»

Вважаючи рішення відповідача-1 протиправним, позивач звернулась до суду з позовом про його скасування.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції виходив із наявності права ОСОБА_1 на переведення з пенсії за віком, на пенсію за віком державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу [підпункт 1 пункту 2 розділу XI визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, згідно з Рішенням Конституційного Суду №3-р/2022 від 23.12.2022. Підпункт 1 пункту 2 розділу XI втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 зі змінами].

Згідно з положеннями статті 90 Закону №889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Також, пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяла до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, зокрема, п`яту категорію - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост; шосту категорію посад - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад; та сьому категорію посад - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Враховуючи наведене, вище зазначені роботи позивача з 04.07.2001 відповідачем протиправно не враховано у стаж її роботи на посадах державної служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 у справі №351/1792/17, від 13.05.2021 у справі №623/198/17 та від 03.02.2025 у справі №260/182/24.

Для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

На день набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VІІІ позивач мала не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Оскаржене рішення відповідача-1 №923020839853 від 23.10.2025 про відмову у перерахунку пенсії, яким відмовлено позивачці у переведенні з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», є протиправним та підлягало скасуванню.

З метою належного захисту прав позивача, суд обґрунтовано зобов`язав відповідача-1 перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу», з 18.10.2025.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі № 280/9761/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua