Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №280/538/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/538/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року (суддя Максименко Л.Я.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» звернулося з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 01.10.2025 за вих. N5250/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК;

- зобов`язати Державну податкову службу України повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» від 15.09.2025 №15/09/25-1 щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового та валютного законодавства шляхом надання письмової відповідні на поставлене питання, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зазначено, що суд не врахував, що підприємство у позові наполягає, що визначальним для застосування до підприємства пені є момент перетину митного кордону України, зазначаючи, що Закон України «Про валюту і валютні операції» не передбачає тлумачення терміну «момент здійснення імпорту» та «день митного оформлення продукції, що експортується/імпортується». Це питання регулюється митним законодавством та законодавством щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Моментом вчинення експортної (імпортної) операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статті 13 Закону N 2473-VIII є момент фактичного перетину експортованим (імпортованим) товаром митного кордону України.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Як було встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» звернулося до Державної податкової служби України зі зверненням від 15.09.2025 №15/09/25-1 на отримання індивідуальної податкової консультації з питаннями:

1. Чи завершується валютний нагляд при імпорті товару імпортером–резидентом право власності на який перейшло до імпортера-резидента від постачальника– нерезидента до перетину товаром митного кордону України, поміщенні його під митний контроль, поміщенні у митний режим митного складу, і при оформленні митної декларації типу ІМ 74.

2. Якщо в рамках перевірки податкової щодо дотримання граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, що проводиться податковою при відпрацюванні інформації НБУ щодо виявлених уповноваженою банківською установою факту порушення граничних строків розрахунків за здійсненою операцією імпорту товарів імпортером-Товариством податковій буде надана митна декларація ІМ 74, оформлена раніше ніж 180 календарних днів, встановлених НБУ, згідно якої товар, на який перейшло право власності імпортеру-резиденту, був поміщений у митний режим митного складу, раніше ніж 180 календарних днів, встановлених НБУ, а також перетнув митний кордон України і був взятий під митний контроль із дотриманням вказаних 180 календарних днів, що підтверджується штампом «Під митним контролем» із відповідною датою на інвойсах, СМR, іншій товаросупровідній документації, але на який не було оформлено митну декларацію типу IM-40 «Імпорт» - чи будуть застосовані в цьому випадку до Товариства штрафні санкції за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ?

У відповідь на звернення ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» отримало індивідуальну податкову консультацію від 01.10.2025 за вих. N 5250/ІПК/99-00-07-04-02 ІПК, у якій ДПС посилається на положення Закону України «Про валюту та валютні операції», Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7.

Не погоджуючись із висновками відповідача у податковій консультації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженої податкової консультації було доведено.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).

Відповідно до пункту 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Відповідно до пункту 53.1 статті 53 ПК України у разі, коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов`язку сплати податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до пункту 53.2 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Як встановив суд першої інстанції, позивач звернувся до відповідача з метою отримання податкової консультації з двох питань:

1. Чи завершується валютний нагляд при імпорті товару імпортером–резидентом право власності на який перейшло до імпортера-резидента від постачальника–нерезидента до перетину товаром митного кордону України, поміщенні його під митний контроль, поміщенні у митний режим митного складу, і при оформленні митної декларації типу ІМ 74.

2. Якщо в рамках перевірки податкової щодо дотримання граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, що проводиться податковою при відпрацюванні інформації НБУ щодо виявлених уповноваженою банківською установою факту порушення граничних строків розрахунків за здійсненою операцією імпорту товарів імпортером-Товариством податковій буде надана митна декларація ІМ 74, оформлена раніше ніж 180 календарних днів, встановлених НБУ, згідно якої товар, на який перейшло право власності імпортеру-резиденту, був поміщений у митний режим митного складу, раніше ніж 180 календарних днів, встановлених НБУ, а також перетнув митний кордон України і був взятий під митний контроль із дотриманням вказаних 180 календарних днів, що підтверджується штампом «Під митним контролем» із відповідною датою на інвойсах, СМR, іншій товаросупровідній документації, але на який не було оформлено митну декларацію типу IM-40 «Імпорт» - чи будуть застосовані в цьому випадку до Товариства штрафні санкції за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ?

Відповідач зазначив, зокрема, що у разі наявності на момент проведення документальної перевірки у Товариства лише товаросупровідних або товарно-транспортних документів із зазначенням дати перетину (ввезена) товарами митного кордону України, але при відсутності належним чином оформленої МД типу ІМ 40 (ІМ-41, ІМ-51, ІМ-72, ІМ-75, ІМ-76) після закінчення встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, до Товариства повинна застосовуватися відповідальність, передбачена у частині п`ятій статті 13 Закону № 2473-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 13 Заколену України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Відповідно до п. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно пп. 2 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7, банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Відповідно до пп.3 п. 9 Інструкції №7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

Суд першої інстанції вірно зазначив, що завершення здійснення валютного контролю у разі імпорту продукції пов`язане з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування», що має бути здійснене в межах встановлених строків розрахунків, зокрема 180 календарних днів.

Глава 20 МК України надає резидентам можливість розміщувати товари на митному складі.

Відповідно до ст.121 МК України митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини 3 ст. 125 МК України іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або до закінчення встановленого митним органом строку зберігання повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані.

Відповідно до ч.1 ст.126 МК України іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів.

Суд першої інстанції обґрунтовано позводився із висновком контролюючого органу, що завершення операції з імпорту товарів є дата надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставлянням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних документах та товаро-транспортних документах з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» . Наявність саме таких МД є підставою для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість оскаржуваної індивідуальної податкової консультації та відсутність підстав для її скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 21 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш