Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №280/295/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/295/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Чабаненко С.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року в адміністративній справі №280/295/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, (третя особа - ГУ ПФУ в Запорізькій області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 14.01.2026 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Хмельницькій області, (третя особа - ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 27.11.2025 року №084050023279 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з дня, наступного за днем звернення, тобто з 19.11.2025 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідача зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій.

19.11.2025 року позивач звернувся до ГУПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 27.11.2025 року №084050023279 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зазначено, що страховий стаж заявника становить 27 років 5 місяців 10 днів.

За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період роботи в колгоспі з 13.03.1987 року по 17.09.1991 року згідно трудової книжки від 01.04.1987 року НОМЕР_1 , оскільки в графі «На підставі якого документу внесено запис (документ, його дата і номер)» відсутня повна інформація;

- період роботи з 01.07.2000 року по 31.12.2003 року згідно трудової книжки від 01.04.1987 року НОМЕР_1 , оскільки запис в трудовій книжці не підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків).

Пільговий стаж особи за Списком № 2 становить 18 років 4 місяці 20 днів.

До пільгового стажу не зараховано:

- період роботи з 24.10.1991 року по 27.10.1999 року згідно довідки від 05.11.2025 року № 125-392, оскільки згідно Листа Деркомпраці № 951-10П від 30.05.1972 року посада «випалювач на печах» відноситься до Списку №2 за умови, якщо наявні роботи по сумісництву що передбачені Списком 1 і Списком 2, у довідці відсутня інформація про наявність таких робіт по сумісництву;

- період роботи з 01.07.2000 року по 31.12.2006 року згідно довідки від 05.11.2025 року № 125-392, оскільки відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду;

- період роботи з 30.04.2010 року по 18.08.2010 року згідно довідки від 05.11.2025 року № 125-392, оскільки даний період не підтверджений атестація робочих місць – наявна перерва 5 років між атестаціями від 29.04.2005 року та від 19.08.2010 року.

Відмовлено у призначенні пенсії:

дострокової пенсії за віком згідно пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю довідки про безпосередню участь в бойових діях, згідно додатку 6 Порядку № 413;

пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 01.04.1987 року, позивач працював:

13.03.1987 року прийнят в члени колгоспу Жовтнева перемога Іванівського району Херсонської області УРСР (протокол №5 від 28.03.1987);

17.09.1991 року звільнений з членів колгоспу Жовтнева перемога Іванівського району Херсонської області за власним бажанням (протокол №8 від 06.09.1991);

24.10.1991 року прийнят на дільницю підготовки сирих матеріалів при сталеплавильному цеху №1 випалювач на печах по 3 розряду (наказ №1629 від 24.10.1991 року);

13.10.1995 року переведений випалювач на печах по 4 розряду (наказ від 05.01.1995 року);

01.07.2000 року переведений у тому ж цеху сушильником зайнятим на сушці феросплавів по 3 розряду (наказ №11 від 03.07.2000 року);

12.08.2009 року дільницю підготовки сирих матеріалів СПЦ-1 перейменовано в дільницю підготовки сирих матеріалів СПЦ-2 (розпорядження №452-к від 12.08.2009 року);

01.04.2020 року дільницю підготовки сирих матеріалів СПЦ-2 перейменовано у дільницю підготовки сирих матеріалів (наказ №62 від 12.03.2020 року).

В матеріалах справи наявна довідка ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» від 05.11.2025 року №125-392 про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за змістом якої: ОСОБА_1 , 1970 року народження, дійсно працює повний робочий день у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» на дільниці підготовки сирих матеріалів СПЦ-1 (ДПСМ) з 24.10.1991 року по 27.10.1999 року випалювач на печах, виконував роботи за професією, яку передбачено згідно з Листом Держкомпраці №951-10ОП від 30.05.1972, роз`ясненням Держкомітету СМ СРСР №14 від 16.05.1959 – список №2, стор.55 додатку 2 до наказу про атестацію №385 від 27.10.1994.

Дільниця підготовки сирих матеріалів (СПЦ-1) відноситься до підрозділів сталеплавильного виробництва та має статус цеху.

Розпорядженням №452-к від 12.08.2009 дільницю підготовки сирих матеріалів СПЦ-1 перейменовано в дільницю підготовки сирих матеріалів СПЦ-2.

Наказом №62 від 12.03.2000 року дільницю підготовки сирих матеріалів СПЦ-2 було перейменовано в дільницю підготовки сирих матеріалів (скорочене найменування - ДПСМ).

З 01.07.2000 року по 03.12.2022 року, з 23.12.2022 року по 27.12.2022 року, з 01.01.2023 року по теперішній час сушильник, зайнятий на сушінні феросплавів, виконує роботи за професією (робоче місце РМ 32-044), яку передбачено згідно з Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року – Список №2, розділ ІІІ, підрозділ 2а, код 2040200а-18916, як сушильники, випалювачі руд в сушильних барабанах зайняті на сушінні феросплавів, стор.85 додатку 2 до наказу про атестацію №477 від 28.04.2000;

згідно з Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 – Список №2, розділ ІІІ. Підрозділ 2, позиція 3.2а, як сушильники, зайняті сушінням феросплавів стор.142 додатку 2 до наказу про атестацію №186 від 29.04.2005, стор.166 додатку 2 до наказу про атестацію №162 від 19.08.2010, стор.127 додатку 2 до наказу про атестацію від 01.07.2015;

згідно з Постановою КМУ №461 від 24.06.2016 – Список №2, розділ ІІІ, підрозділ 2, як сушильники, зайняті сушінням феросплавів, стор.49 додатку 2 до наказу про атестацію №160 від 02.07.2020, стор.47 додатку 1 до наказу про атестацію №93 від 01.07.2025.

З 23.04.2024 року час перебування ОСОБА_1 на військовій служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З 04.12.2022 року по 22.12.2022 року, з 28.12.2022 року по 31.12.2022 року на час воєнного стану ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору, розпорядження №1765-к від 10.11.2022 (на підставі статті 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ).

Характер виконуваних робіт: весь період був зайнятий виконанням робіт з підготовки сирих матеріалів в сталеплавильному виробництві.

На підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З 24.10.1991 року станом на 31.10.2025 року стаж роботи, що діє право на пенсію на пільгових умовах за списком №2, складає 33 роки 03 місяці 12 днів.

Підстава для видачі довідки: особова картка, розрахункові відомості, результати атестації робочих місць – накази №385 від 27.10.1994 (первинна), №477 від 28.04.2000, №186 від 29.04.2005, №162 від 19.08.2010, №149 від 01.07.2015, зареєстровано в Державній експертизі умов праці Запорізької області 17.05.1996, 30.05.2000, 30.05.2005, 16.11.2010, 02.07.2015, накази №16,00 від 02.07.2020, №93 від 01.07.2025.

Відпустка без збереження заробітної плати не надавалась.

Вважаючи протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на час спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом частини першої статті 4 цього Закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами частини першої статті 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

Відповідно до частини 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV визначено, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Так у період з 22.08.1956 по 25.01.1991 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

У період з 26.01.1991 по 10.03.1994 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.

З 11.03.1994 по 16.01.2003 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

У період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Починаючи з 03.08.2016, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки, виданої ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» від 05.11.2025 №125-392 про підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, за змістом якої: ОСОБА_1 , 1970 року народження, дійсно працює повний робочий день у ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» на дільниці підготовки сирих матеріалів СПЦ-1 (ДПСМ) з 24.10.1991 по 27.10.1999 випалювач на печах, виконував роботи за професією, яку передбачено згідно з Листом Держкомпраці №951-10ОП від 30.05.1972, роз`ясненням Держкомітету СМ СРСР №14 від 16.05.1959 – список №2, стор.55 додатку 2 до наказу про атестацію №385 від 27.10.1994.

Дільниця підготовки сирих матеріалів (СПЦ-1) відноситься до підрозділів сталеплавильного виробництва та має статус цеху.

Розпорядженням №452-к від 12.08.2009 дільницю підготовки сирих матеріалів СПЦ-1 перейменовано в дільницю підготовки сирих матеріалів СПЦ-2.

Наказом №62 від 12.03.2000 дільницю підготовки сирих матеріалів СПЦ-2 було перейменовано в дільницю підготовки сирих матеріалів (скорочене найменування - ДПСМ).

З 01.07.2000 по 03.12.2022, з 23.12.2022 по 27.12.2022, з 01.01.2023 по теперішній час сушильник, зайнятий на сушінні феросплавів, виконує роботи за професією (робоче місце РМ 32-044), яку передбачено згідно з Постановою КМУ №162 від 11.03.1994 – Список №2, розділ ІІІ, підрозділ 2а, код 2040200а-18916, як сушильники, випалювачі руд в сушильних барабанах зайняті на сушінні феросплавів, стор.85 додатку 2 до наказу про атестацію №477 від 28.04.2000;

згідно з Постановою КМУ №36 від 16.01.2003 – Список №2, розділ ІІІ. Підрозділ 2, позиція 3.2а, як сушильники, зайняті сушінням феросплавів стор.142 додатку 2 до наказу про атестацію №186 від 29.04.2005, стор.166 додатку 2 до наказу про атестацію №162 від 19.08.2010, стор.127 додатку 2 до наказу про атестацію від 01.07.2015;

згідно з Постановою КМУ №461 від 24.06.2016 – Список №2, розділ ІІІ, підрозділ 2, як сушильники, зайняті сушінням феросплавів, стор.49 додатку 2 до наказу про атестацію №160 від 02.07.2020, стор.47 додатку 1 до наказу про атестацію №93 від 01.07.2025.

З 23.04.2024 час перебування позивача на військовій служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у відповідності до абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З 04.12.2022 по 22.12.2022, з 28.12.2022 по 31.12.2022 на час воєнного стану позивачем призупинено дію трудового договору, розпорядження №1765-к від 10.11.2022 (на підставі статті 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ).

Характер виконуваних робіт: весь період був зайнятий виконанням робіт з підготовки сирих матеріалів в сталеплавильному виробництві.

На підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З 24.10.1991 станом на 31.10.2025 стаж роботи, що діє право на пенсію на пільгових умовах за списком №2, складає 33 роки 03 місяці 12 днів.

Підстава для видачі довідки: особова картка, розрахункові відомості, результати атестації робочих місць – накази №385 від 27.10.1994 (первинна), №477 від 28.04.2000, №186 від 29.04.2005, №162 від 19.08.2010, №149 від 01.07.2015, зареєстровано в Державній експертизі умов праці Запорізької області 17.05.1996, 30.05.2000, 30.05.2005, 16.11.2010, 02.07.2015, накази №16,00 від 02.07.2020, №93 від 01.07.2025.

Відпустка без збереження заробітної плати не надавалась.

Слід зауважити, що вказана уточнююча довідка містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, а також містить підписи уповноважених осіб, печатку підприємства та є чинною, доказів протилежного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Підставою для призначення пенсії є наявність необхідного страхового та пільгового стажу, а отже визначальним є підтвердження факту зайнятості позивача на відповідних роботах у шкідливих умовах та підтвердження характеру виконуваної роботи в таких умовах.

Як вбачається з рішення від 27.11.2025 №084050023279, пільговий стаж позивача за Списком № 2 становить 18 років 4 місяці 20 днів.

До пільгового стажу не зараховано:

період роботи з 24.10.1991 по 27.10.1999 згідно довідки від 05.11.2025 № 125-392, оскільки згідно Листа Деркомпраці № 951-10П від 30.05.1972 посада «випалювач на печах» відноситься до Списку №2 за умови, якщо наявні роботи по сумісництву що передбачені Списком 1 і Списком 2, у довідці відсутня інформація про наявність таких робіт по сумісництву;

період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2006 згідно довідки від 05.11.2025 № 125-392, оскільки відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду;

період роботи з 30.04.2010 по 18.08.2010 згідно довідки від 05.11.2025 № 125-392, оскільки даний період не підтверджений атестація робочих місць - наявна перерва 5 років між атестаціями від 29.04.2005 та від 19.08.2010.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи, суд зазначає наступне.

Посилання відповідача в обґрунтування оспорюваного рішення на відсутність підтвердження відомостей про проведення атестації робочих місць є безпідставними, оскільки обов`язок щодо проведення атестації робочих місць законодавцем покладено на керівників підприємств.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на проведення атестації робочих місць.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, позивач не може бути позбавлений права на пенсію за віком на пільгових умовах через відсутність документів на підтвердження проведення атестації робочого місця, на якому він набув пільговий стаж.

Відтак, період роботи позивача з 30.04.2010 по 18.08.2010 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.07.2000 по 31.12.2006 згідно довідки від 05.11.2025 № 125-392, оскільки відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду.

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (надалі - Положення № 10-1), відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 1 розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 8-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обов`язок щодо внесення даних в індивідуальні відомості про застраховану особу та внесення відомостей по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Тому відповідальність за не внесення індивідуальних відомостей про застраховану особу та несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює таке внесення відомостей та нарахування страхових внесків, їх сплату (утримання) із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, відсутність в інформаційній базі індивідуальних відомостей та в системі персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків за оскаржуваний період для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на призначення та виплату пенсії. При цьому, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належного внесення індивідуальних відомостей та належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до пільгового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від від 01.11.2018 у справі №199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі № 144/669/17.

Таким чином, період роботи позивача з 01.07.2000 по 31.12.2006 підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 24.10.1991 по 27.10.1999 згідно довідки від 05.11.2025 № 125-392, оскільки згідно Листа Деркомпраці № 951-10П від 30.05.1972 посада «випалювач на печах» відноситься до Списку №2 за умови, якщо наявні роботи по сумісництву що передбачені Списком 1 і Списком 2, у довідці відсутня інформація про наявність таких робіт по сумісництву.

З довідки ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» від 05.11.2025 №125-392 вбачається, що у період з 24.10.1991 по 27.10.1999 позивач працював повний робочий день випалювачем на печах на дільниці підготовки сирих матеріалів СПЦ-1, яка відноситься до підрозділів сталеплавильного виробництва та має статус цеху.

У зазначеній довідці роботодавцем підтверджено, що позивач виконував роботи за професією, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, із зазначенням нормативного акта, характеру робіт, структурного підрозділу, періоду роботи, повної зайнятості, результатів атестації робочих місць та первинних документів, на підставі яких видано довідку.

Відповідачем не спростовано достовірності відомостей, зазначених у довідці підприємства, не наведено доказів того, що позивач у спірний період не був зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не виконував зазначені у довідці роботи або що характер його роботи не відповідав Списку №2. А посилання відповідача на лист Держкомпраці №951-10П від 30.05.1972 без належного аналізу змісту виконуваної позивачем роботи, без витребування додаткових документів у роботодавця та без спростування уточнюючої довідки не може бути достатньою підставою для неврахування такого періоду до пільгового стажу.

При цьому суд враховує, що уточнююча довідка видана роботодавцем, який володіє первинними документами щодо умов праці позивача, містить посилання на особову картку, розрахункові відомості та накази про атестацію робочих місць. Доказів недостовірності цієї довідки відповідачем не надано.

Отже, період роботи позивача з 24.10.1991 по 27.10.1999 також підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №2.

Крім того, відповідачем протиправно не враховано до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі з 13.03.1987 по 17.09.1991 згідно трудової книжки від 01.04.1987 НОМЕР_1 , оскільки в графі «На підставі якого документу внесено запис (документ, його дата і номер)» відсутня повна інформація.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 01.04.1987, 13.03.1987 позивач прийнятий у члени колгоспу «Жовтнева перемога» Іванівського району Херсонської області, а 17.09.1991 звільнений з членів колгоспу за власним бажанням.

Записи у трудовій книжці містять відомості про дату прийняття, дату звільнення, найменування підприємства, характер роботи та підстави внесення записів, а саме відповідні протоколи. Відсутність у графі трудової книжки окремих реквізитів документа або неповнота зазначення його даних не може автоматично свідчити про недостовірність періоду роботи позивача, якщо такий факт підтверджується послідовними записами трудової книжки і не спростований відповідачем.

Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці, і не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Таким чином зауваження пенсійного органу не можуть позбавляти позивача права на пенсійне забезпечення.

Відтак підстави для неврахування періоду роботи з 13.03.1987 по 17.09.1991 до страхового стажу відсутні.

Отже, період роботи в колгоспі з 13.03.1987 по 17.09.1991 згідно трудової книжки позивача від 01.04.1987 НОМЕР_1 , підлягають зарахуванню до його страхового стажу.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 згідно трудової книжки від 01.04.1987 НОМЕР_1 з підстав відсутності індивідуальних відомостей про сплату внесків.

Суд зазначає, що періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Не перерахування роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду, які утримувалися роботодавцем із заробітної плати, не може бути підставою відмови у зарахуванні стажу у відповідні періоди роботи, оскільки відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, так як саме воно нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а та від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а.

Отже, зазначені доводи відповідача судом вірно не прийняті до уваги.

Таким чином період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо посилань скаржника на відсутність довідки про безпосередню участь у бойових діях слід зазначити, що предметом спору в цій справі є правомірність відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Позовні вимоги не стосуються призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, а тому зазначені доводи не впливають на вирішення цього спору.

За таких обставин, відмовляючи позивачу у зарахуванні спірних періодів трудової діяльності до страхового стажу та до пільгового стажу за Списком №2, відповідач діяв протиправно.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи в колгоспі з 13.03.1987 по 17.09.1991 та період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003, а також до зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 24.10.1991 по 27.10.1999, з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 30.04.2010 по 18.08.2010.

Судом вірно враховано, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії позивач досяг 55-річного віку, а з урахуванням спірних періодів має необхідний страховий стаж понад 30 років та пільговий стаж за Списком №2 понад 12 років 6 місяців, тобто відповідає умовам пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.

Щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд виходить з наступного.

Органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.

В спірному випадку заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та за результатом її розгляду прийнято від 27.11.2025 №084050023279. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у цьому спорі є органом, що призначає пенсію.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Тобто, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані ГУ ПФУ в Хмельницькій області, проте обов`язок виплати пенсії, у випадку її призначення залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера.

Посилання відповідача на те, що суд не може підміняти собою орган Пенсійного фонду, суд оцінює критично, оскільки суд не здійснює замість відповідача дискреційні повноваження, а перевіряє законність рішення суб`єкта владних повноважень та надає оцінку встановленим обставинам. У цій справі всі необхідні умови для призначення пенсії підтверджені матеріалами справи, а відповідачем не доведено наявності законних підстав для відмови у її призначенні. За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є не лише скасування протиправного рішення, а й зобов`язання відповідача призначити пенсію.

Згідно із ч. 1 ст. 45 Закону № 1058–IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Позивач досяг 55-річного віку 18.11.2025 та звернувся із заявою про призначення пенсії 19.11.2025, тобто у межах тримісячного строку. Отже, пенсія за віком на пільгових умовах має бути призначена з 19.11.2025.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.11.2025 №084050023279 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи в колгоспі з 13.03.1987 по 17.09.1991 та період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003, зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 24.10.1991 по 27.10.1999, з 01.07.2000 по 31.12.2006 та з 30.04.2010 по 18.08.2010, і призначити з 19.11.2025 позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року в адміністративній справі №280/295/26 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року в адміністративній справі №280/295/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак