Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №160/26005/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/26005/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2026р. у справі №160/25269/26

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Військової частини НОМЕР_1 Військової частини НОМЕР_2 Військової частини НОМЕР_3 визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.08.2026р. ОСОБА_2 , в інтересах якої на підставі довіреності діє Дяченко О.В., звернулася за допомогою системи «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2026р. у справі №160/25269/26 позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої на підставі довіреності діє Дяченко О.В., до Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто заявнику.

Вищезазначена ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що долучений до позовної заяви документ на підтвердження повноважень підписанта позовної заяви не є належним доказом підтвердження повноважень Дяченко О.В, оскільки фото-копія довіреності скріплена власним кваліфікованим електронним підписом представника позивача Дяченка О.В., що засвідчена самим представником копія довіреності фізичної особи, в силу викладених вимог законодавства, не є належним та допустимим доказом підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси, а відтак повноваження Дяченко О.В діяти від імені позивача не підтверджені в установленому законом порядку, що відповідно до п.3 ч. 4 ст.169 КАС України, є підставою для повернення позову позивачу.

Позивач – ОСОБА_2 , в інтересах якої на підставі довіреності діє Дяченко О.В., не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, 03.09.2026р. подала за допомогою системи «Електронний суд» безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, зареєстровану судом апеляційної інстанції 04.09.2026р., з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав порушення норм процесуального права, направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.09.2026р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2026р. у справі №160/25269/26 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/25269/26, які надійшли до суду апеляційної інстанції 24.09.2026р.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2026р. у справі №160/25269/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2026р. у справі №160/25269/26 і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 20.10.2026р., про що учасники справи були повідомлені відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2026р. у справі №160/25269/26 позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої на підставі довіреності діє Дяченко О.В., до Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії повернуто заявнику, і саме ця ухвала суду першої інстанції є предметом апеляційного перегляду.

Вищезазначена ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій непідтверджено у встановленому законом порядку, що є підставою для повернення такого позову відповідно до п.3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З матеріалів справи вбачається, що представником позивача, 23.08.2026р. було подано позовну заяву до Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

На підтвердження повноважень Дяченка О.В. на підписання позовної заяви, представництво в суді, до позовної заяви було долучено фотокопію довіреності від 11.08.2025, посвідченої Брикулею В.Л. приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрованої у реєстрі за №583.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що долучений до позовної заяви документ на підтвердження повноважень підписанта позовної заяви не є належним доказом підтвердження повноважень Дяченка О.В., оскільки фото-копія довіреності скріплена власним кваліфікованим електронним підписом представника позивача Дяченка О.В.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до ч.7-8, 10-11 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Частиною 1 ст.55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого ч.9 ст. 266 цього Кодексу.

17.08.2021р. Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну системи, а з 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Згідно до абз.2 ч.8 ст.18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з пунктом 8 Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Згідно з п. 26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до п. 27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Таким чином, звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».

З огляду на вищенаведене колегія суддів акцентує увагу на тому, що будь-які документи, які направляються до суду в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» без попереднього накладення на них електронного цифрового підпису, не можуть бути направлені до суду, що передбачено самою ж підсистемою «Електронний суд».

Положеннями ч. 3 ст. 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України.

Отже, п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, яка від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч. 3 ст. 59 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 59 КАС України, встановлено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Згідно ч.6 ст.59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Частиною 7,8 ст.59 КАС України, встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему; у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції у ухвалі суду від 25.01.2024р. про те, що «…Суд зазначає, що долучений до позовної заяви документ на підтвердження повноважень підписанта позовної заяви не є належним доказом підтвердження повноважень Дяченка О.В., оскільки фото-копія довіреності скріплена власним кваліфікованим електронним підписом представника позивача Дяченка О.В.

Суд зазначає, засвідчена самим представником копія довіреності фізичної особи, в силу викладених вимог законодавства, не є належним та допустимим доказом підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси, а відтак повноваження Дяченка О.В. діяти від імені позивача не підтверджені в установленому законом порядку…», є необґрунтованим, оскільки позовна заява, додатки до неї, в тому числі і довіреність подані представником позивача за допомогою системи «Електронний суд» з накладенням власного електронного підпису.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки оскаржувана ухвала постановлена внаслідок надмірного формалізму, отже допущені порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 311,312,315,320,321,322 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої на підставі довіреності діє Дяченко Олексій Володимирович – задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2026р. у справі №160/25269/26– скасувати.

Справу №160/25269/26 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано 20.10.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова