Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №340/7162/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/7162/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року (суддя Кармазина Т.М.)

у справі №340/7162/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 правил військового обліку.

Ухвалою судді від 17.11.2025 у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.12.2025 позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов`язані з заходами розшуку та призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 , окрім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №340/7162/25.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що станом на момент звернення із позовом та з цією заявою існують підстави стверджувати, що відповідачем здійснюються заходи щодо розшуку позивача та, як наслідок, призову позивача на військову службу під час мобілізації, відтак йдеться про зміну його статусу з «військовозобов`язаного» на «військовослужбовця». Позивач зазначає, що за наявності чинного рішення про розшук позивача відповідач має право затримати та призвати позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період, після чого позивач набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду за позовною заявою, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим, бо законодавством України цього не передбачено, зокрема і Законом № 3543-ХІІ. За твердженням позивача існує очевидна небезпека заподіяння відповідачем шкоди позивачу, яка полягає в перепонах реалізації права позивача права на відстрочку за обставин призову на військову службу з врученням мобілізаційних розпоряджень із вказуванням визнання придатності до несення військової служби та наказу відповідача відправки до військової частини, оскільки такий наказ про призов видається в день відправки військової команди до військових частин.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Суд виходив з того, що фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності дій та рішень відповідача на які посилається позивач, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.

Суд встановив, що заява про забезпечення позову містить тільки загальні покликання на протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні позивачу відстрочки від призову, проте суду не надано жодних доказів протиправності дій, рішень чи бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 та доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд дійшов висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову, за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які можуть бути видані посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 або його відділами в майбутньому, що відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду як таку, що винесена з порушенням норм права. Позивач зазначає, що до прийняття рішення у справі судом першої інстанції та набрання ним законної сили позивач залишається в розшуку, отже обмежений у вільному пересуванні, в будь-який час може бути затриманий та доставлений до ТЦК незважаючи на те, що правомірність розшуку ним оскаржена в суді. Позивач вказує, що суд не врахував того, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, останній набуде нового юридичного статусу «військовослужбовця», що унеможливить реалізацію права на відстрочку, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Також позивач вважає, що існує об`єктивна обставина перепони в судовому порядку швидко захистити право на відстрочку, оскаржити такий наказ, тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження щодо його розшуку за очевидної наявності негативних та незворотних наслідків для нього унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

В межах цієї справи позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.

У заяві про забезпечення позову заявник просить до розгляду справи по суті заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов`язані з заходами розшуку та призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 , окрім перевірки підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення.

В той же час, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує лише про протиправність дій відповідача, що може бути встановлено виключно при розгляді справи по суті.

Отже, обґрунтування вказаної заяви по суті тотожне обґрунтуванню позовних вимог, а застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Суд не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб, та обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Стосовно доводів в заяві про забезпечення позову щодо можливості призову позивача на військову службу під час мобілізації, в особливий період, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що ймовірна можливість настання негативних наслідків чи порушення прав позивача в майбутньому не може визнаватись достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Наведене позивачем мотивування не є свідченням конкретних негативних наслідків невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення його прав в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.

До того ж суд зауважує, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку не має прямим наслідком призов позивача на військову службу.

З цього приводу суд звертає увагу на п.2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 згідно якому на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком.

Матеріали справи та апеляційної скарги не містять доказів щодо вчинення відповідачем дій стосовно позивача щодо призову його на військову службу під час мобілізації згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено існування підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

За встановлених у справі обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне в задоволення апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 311, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року у справі №340/7162/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров