Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №465/4122/26 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №465/4122/26

Суддя: Мартьянова С. М.

465/4122/26

2-др/465/91/26

Додаткове

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про стягнення судових витрати по цивільній справі №465/4122/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

09.10.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивача про стягнення судових витрати, в якому остання просила суд визнати причини пропуску строку для подання доказів витрат на правничу допомогу поважними, а також поновити заявнику пропущений процесуальний строк для подання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, прийняти докази витрат та прийняти додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 (Чотири тисячі) грн. 00 коп.

Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

З врахуванням положень ч.3 ст. 270 ЦПК України сторони в судове засідання для розгляду заяви про вирішення питань про судові витрати не викликалась, у зв`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17.09.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задоволено

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з продовженням навчання, в розмірі 1/6 (однієї шостої) частки заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову – 30.04.2026 року до припинення навчання, або до досягнення 23 (двадцяти трьох) років.

Стягнено із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять однієї) гривні 20 коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою було отримано рішення суду 05.10.2026 про що свідчить її підпис на розписці.

Також у свої заяві позивачка просила суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу 4000 грн., докази будуть подані протягом п`яти днів.

Адвокат Кость Я.Р., згідно Наказу №18-К/ВП від 18.09.2026, перебувала у відпусці без збереження заробітної плати у період з 21.09.2026 по 02.10.2026 включно.

За таких обставин, позаяк це буде сприяти виконанню завдання цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, і однією з основних засад (принципів) якого є змагальність сторін (ст. 2 ЦПК України), для забезпечення права позивача на користування правничою допомогою (ч. 1 ст. 15 та п. 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України), з метою всебічного, об`єктивного та повного встановлення всіх обставин справи, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію закону (ч. 9 ст. 10 ЦПК України), поновити позивачці пропущений нею строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Згідно ст. 246 ЦПК якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Згідно п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.ч. 2-4 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуги адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторонни або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.ч.5-6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, приписами ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт протии України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано ордер серії ВС №1459911 від 30.04.2026, платіжну інструкцію від 06.05.2026 з якої вбачається, що ОСОБА_1 сплатила 4000 грн., призначення платежу переказ нам рахунок правнича допомога: стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , акт-приймання робіт (надання послуг) №2 від 05.10.2026, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 22.04.2026, договір про надання правової допомоги від 22.04.2026.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26,27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2ст.246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про стягнення додаткових витрат на правничу допомогу, суд оцінивши надані докази, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а отже вважає, що заявлені представником позивача вимоги про стягнення понесених витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 гривень.

Керуючись ст. 137,246, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку для подання клопотання про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Поновити адвокату Кость Ярині Романівні пропущений строк для подання клопотання про ухвалення додаткового рішення.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про стягнення судових витрати по цивільній справі №465/4122/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мартьянова С.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua