Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №160/35002/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №160/35002/25

Суддя: Лукманова О.М.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/35002/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року (суддя Бухтіярова М.М., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 11.05.2026 року) у адміністративній справі №160/35002/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, стягнення середнього заробітку, суд–

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту – відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати йому середнього заробітку за період з 12.05.2025 року по 12.11.2025 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю виключення зі списків особового складу частини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з 12.05.2025 року по 12.11.2025 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю виключення зі списків особового складу частини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100 у розмірі 312635,20 гривень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що він з 05.10.2018 року по 07.03.2023 року проходив військову службу на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 та 07.03.2023 року його виключено зі списків особового складу у зв`язку з переміщенням на інше місце служби. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі №160/13059/25 з ІНФОРМАЦІЯ_3 на його користь стягнуто індексацію грошового забезпечення у сумі 201361,46 грн. Лише 13.11.2025 року рішення частково виконано та виплачено 125594,71 грн. На момент винесення оскаржуваного рішення (11.05.2026 року) він вже був звільнений з військової служби у відставку відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2026 року №43 та виключений зі списків особового складу з 06.02.2026 року. Апелянт вважав, що, оскільки, він мав статус звільненого військовослужбовця, тому на спірні правовідносини регулюються ст.116, 117 КЗпП України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 17.10.2015 року. ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) від 07.03.2023 року №44, майора ОСОБА_1 , начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (по особовому складу) від 24.02.2023 року №71 на посаду командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 07.03.2023 року справи і посаду здав та вибув до нового місця служби - Військової частини НОМЕР_1 з 07.03.2023 року та виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 та всіх видів забезпечення. У періоді з 05.10.2018 року по 07.03.2023 року ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, тому з метою вирішення такого спору він звернувся до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі №160/13059/25, яке набрало законної сили 14.10.2025 року, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4014,28 грн. відповідно до абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 201361,46 гривень. Згідно з платіжними інструкціями ІНФОРМАЦІЯ_8 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/13059/25 здійснено виплату ОСОБА_1 коштів: №426 від 12.11.2025 року - 125644,71 грн.; №427 від 12.11.2025 року - 2341,21 грн.; №428 від 12.11.2025 року - 28094,47 грн.; №391 від 28.01.2026 року - 5358,08 грн.; №392 від 28.01.2026 року - 1198,08 грн.; №393 від 28.01.2026 року - 99,84 грн.; №804 від 17.02.2026 року - 31093,18 грн.; №805 від 17.02.2026 року - 579,38 грн.; №806 від 17.02.2026 року - 6952,51 грн. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; пунктами 109, 233, 242 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008, ч.1 ст.116, ст.117 КЗпП України; п.7 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 та прийшов до висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 з військової служби не відбулось, а виключення військовослужбовця зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 та всіх видів забезпечення саме по собі не є підтвердженням завершення ним проходження військової служби як такої. Натомість воно свідчить про припинення проходження служби (службових правовідносин) в ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з подальшим проходженням служби за іншим місцем, а отже виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснюється за новим місцем служби з дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу, а тому підстави для виплати відповідачем позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України відсутні.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 , виданого 17.10.2015 року.

Становлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) від 07.03.2023 року №44, майора ОСОБА_1 , начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (по особовому складу) від 24.02.2023 року №71 на посаду командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 ,з 07.03.2023 року виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 та всіх видів забезпечення.

Встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі №160/13059/2, яке набрало законної сили 14.10.2025 року, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4014,28 грн. відповідно до абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.10.2018 року по 31.12.2022 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 у розмірі 201361,46 гривень.

Встановлено, що згідно з платіжними інструкціями ІНФОРМАЦІЯ_8 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/13059/25 здійснено виплату ОСОБА_1 коштів: №426 від 12.11.2025 року - 125644,71 грн.; №427 від 12.11.2025 року - 2341,21 грн.; №428 від 12.11.2025 року - 28094,47 грн.; №391 від 28.01.2026 року - 5358,08 грн.; №392 від 28.01.2026 року - 1198,08 грн.; №393 від 28.01.2026 року - 99,84 грн.; №804 від 17.02.2026 року - 31093,18 грн.; №805 від 17.02.2026 року - 579,38 грн.; №806 від 17.02.2026 року - 6952,51 грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.4 ст.2, ч.3 ст.24, ч.7 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до п.242 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до ч.1 ст.116, ч.2, 3 ст.117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент виникнення спірних правовідносин військова служба ОСОБА_1 не завершена, оскільки він не звільнений з військової служби, а продовжував виконувати свої службові обов`язки на новому місці служби (звільнений 06.02.2026 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на день прийняття Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення у даній справі не виплаченими залишаються 75766,75 грн., що є предметом невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі №160/13059/25, а не окремого звернення до суду з позовною заявою про стягнення коштів, несплачених відповідно до рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року у адміністративній справі №160/35002/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Н.А. Олефіренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua