Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №520/25495/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р.Справа № 520/25495/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, по справі № 520/25495/26

за позовом ОСОБА_1

до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – відповідач), в якому просив суд:

- відкрити провадження у справі стосовно застосування ГУПФУ показників, які не існують в дійсності для нарахування пенсійних виплат, а також надання відповіді від 30.07.2026, хто не має відношення до суті вказаного в заяві питання, що порушує норми Закону «Про звернення громадян».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 дану позовну заяву залишено без руху. Установлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Позивачу було роз`яснено, що згідно з п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, наслідком невиконання вимог ухвали від 21.08.2026 є прийняття судом рішення про повернення позову.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 про залишення позовної заяви без руху позивачем отримано 01.09.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

04.09.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява "про усунення" недоліків позовної заяви, в якій позивач зазначив, що згідно ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Крім того, просив суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки позивач є членом сім`ї загиблого Захисника України однак документів, визначених законодавством, що підтверджують наявність пільг щодо сплати судового збору не надав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 року позов повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 року скасувати з направленням справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що вимоги суду про викладення позовних вимог більш чітко має суб`єктивний характер. Крім того, позивач зазначає, що до позовної заяви ним було додано клопотання про розгляд справи без сплати судового збору та, до якого додано копію посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника України, яке надає безумовне право на звільнення від сплати судового збору.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повернувши позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений судом строк не було усунуто недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 21.08.2026, а саме: не зазначено, якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено його права та з яких підстав, а також не надано належних документів на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання:

- уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст. 5, ст. 160, ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код платника); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва платника), Харківський окружний адміністративний суд.

04.09.2026 року позивачем, на виконання вимог наведеної ухвали, було подано уточнену заяву, до якої додано позовну заяву від 02.09.2026 року.

Стосовно надання уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ст. 5, ст. 160, ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач просив суд відкрити провадження у справі стосовно застосування ГУПФУ показників, які не існують в дійсності для нарахування пенсійних виплат, а також надання відповіді від 30.07.2026, хто не має відношення до суті вказаного в заяві питання, що порушує норми Закону «Про звернення громадян».

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач виклав зміст та обсяг свого порушеного права.

Так, позивач зазначає, що у зверненні до начальника ГУ ПФУ в Харківській області вказано про порушення ч. 3 ст. 24 ЗУ № 1058-IV, яке зафіксоване в офіційному документі пенсійної справи в розпорядженні №127666, де на титульній сторінці вказана кількість місяців страхового стажу, обчисленого з 01.07.2000 р. – 31 міс. В наступній частині вказаного документу, кількість місяців страхового стажу обчисленого з 01.07.2000 р. застосовано для обчислення пенсійних виплат становить 36 міс. В офіційному документі пенсійної справи вказані офіційні відомості, які не відповідають даним фактам пенсійної справи.

Позивач у позові зазначив, що на цій підставі вказано вимогу привести відомості пенсійної справи до відповідності пенсійному законодавству. У відповіді від 30.07.2026 року підписаною начальником Баєвою Г.О. надано відомості, які не мають відношення до суті питання, що і стало підставою для звернення в суд.

З урахуванням викладеного, позивачем викладено зміст порушеного права на власний розсуд.

З цього приводу слід зазначити, що зміст та обсяг порушеного права, а також викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку може відрізнятися, проте, формулювання змісту вимог мають бути достатніми для визначення предмету спору.

У відповідності до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, у разі необхідності, суд може вийти за межі позовних вимог у спосіб, що призведе до відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, визначені судом першої інстанції недоліки позовної заяви мають формальний характер і не перешкоджають суду вчинити дії, необхідні для відкриття провадження у справі.

Крім того, суд першої інстанції не позбавлений можливості з`ясувати обставини справи в установлений законом спосіб.

Стосовно надання оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору, то колегія суддів зауважує наступне.

Так, в переліку додатків до позовної заяви позивачем, між іншим, вказано про подання клопотання про розгляд справи без сплати судового збору.

Разом з тим, в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 року про залишення позову без руху, суд першої інстанції жодним чином не надав оцінку наведеному клопотанню та не встановив наявність або відсутність такого клопотання, обмежившись лише висновком про необхідність надання оригіналу платіжного доручення.

В своїй заяві про усунення недоліків позовної заяви, ОСОБА_1 , вказує, що до своєї позовної заяви останній надав клопотання про розгляд справи без сплати судового збору до якого було додано копію посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника України №048944, яке надає право на звільнення від сплати судового збору.

В подальшому в ухвалі про повернення позовної заяви, суд першої інстанції надав оцінку наданим поясненням позивача та зазначив, що статус члена сім`ї загиблого Захисника України є правовою підставою для звільнення від сплати судового збору лише за умови його належного документального підтвердження у встановленому законом порядку. Саме лише зазначення наявності пільг у тексті заяви, без надання відповідного посвідчення або довідки, позбавляє суд процесуальної можливості перевірити правомірність звільнення особи від виконання загальнодержавного обов`язку зі сплати судового збору.

Разом з тим, в позовній заяві зазначено про включення в перелік додатків клопотання про звільнення від сплати судового збору, та за твердженням позивача, до такого клопотання було надано посвідчення.

В свою чергу, матеріали справи не містить акту про відсутність даного документу.

Так, у разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт (додаток 1) у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів (п. 6 Розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом ДСА України від 20.08.2019 року № 814).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху неповність з`ясував судом обставин, що мають значення для справи.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що за таких умов суд першої інстанції не мав достатніх і належних підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду є безпідставною, а відтак не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 по справі № 520/25495/26 - скасувати.

Справу № 520/25495/26 за позовом ОСОБА_1 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова