Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №520/5282/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р.Справа № 520/5282/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, по справі № 520/5282/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 21.02.2025 № 204750009559 щодо відмови у здійсненні перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118.81 грн: - з 01.03.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; - з 01.03.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; - з 01.03.2024 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Відмовлено в задоволені позовних вимог, заявлених до Головного управління в Харківській області.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі № 520/5282/25 - скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, з 01.03.2022 по 06.09.2024.

Ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - залишено без розгляду.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі №520/5282/25 - залишено без змін.

17.02.2026 позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду у адміністративній справі №520/5282/25.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі - задоволено.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року у справі № 520/5282/25, протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Попереджено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

06.05.2026 відповідачем подано звіт до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 року затверджено звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у справі № 520/5282/25.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі № 520/5282/25 про прийняття звіту про виконання судового рішення, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу № 520/5282/25 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач протиправно помножує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт у розмірі 1,0796 не враховуючи, показники за 2022-2023 роки, тоді як даний процес повинен проводитися послідовно, тобто, помножуючи минулий результат на новий коефіцієнт за кожен рік.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду – залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Прийнявши звіт, суд першої інстанції, виходив з того, що ГУ ПФУ Миколаївській області забезпечено виконання рішення суду від 01.08.2025 по справі №520/5282/25 в повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, на підставі наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.

Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід`ємною складовою права на судовий захист.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382-382-3 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.

Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118.81 грн: - з 01.03.2022 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; - з 01.03.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; - з 01.03.2024 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі № 520/5282/25 - скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, з 01.03.2022 по 06.09.2024.

Ухвалено в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - залишено без розгляду.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі №520/5282/25 - залишено без змін.

Вказане рішення набрало законної сили 27 листопада 2025 року.

06.05.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, на виконання ухвали суду від 09.03.2026, надійшов звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 року у справі № 520/5282/25.

У поданому звіті зазначено, що на виконання рішення суду від 01.08.2025 проведено перерахунок пенсії позивача.

Розмір пенсії з 07.09.2024 становить 4620,54 грн.:

- 4496,71 - розмір пенсії за віком, обчислений згідно із статтею 27 Закону № 1058 (9118.81 грн. х 1,0796 (коефіцієнт збільшення заробітку згідно рішення суду) х 1,06430 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) х 0,42917 (коефіцієнт страхового стажу));

- 123,83 грн - доплата за стаж понад 7 років згідно із статтею 28 Закону № 1058 (1769 грн. (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб на дату працевлаштування) х 1%);

В результаті проведеного перерахунку, на виконання рішення від 01.08.2025, розмір пенсії з 07.09.2024 зменшується та становить 4620,54 грн., до розрахунку 4863,48 грн., в зв`язку з цим, для узгодження виконання рішення від 01.08.2025, направлено повідомлення від 17.12.2025 № 1400-0305-8/103651 про зменшення розміру пенсії.

Отже, за висновками суду першої інстанції, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі №520/5282/25 виконано в повному обсязі.

Водночас, як вказує позивач, пенсійним органом проведено невірний розрахунок його пенсії на виконання судового рішення починаючи з 07.09.2024.

Позивач зазначає, що з наданих протоколів розрахунку пенсії та протоколів заробітної плати вбачається, що пенсійний орган провів перерахунок пенсії окремо за кожен рік з порушенням послідовності збільшення показника середньої заробітної плати на необхідні коефіцієнти.

Так, на виконання даного судового рішення, розмір пенсії позивача склав: 9118,81* 1,0796 = 9844,67 грн; 9844,67* 1,06430= 10477,68 грн; 10477,68 * 0.42917 = 4496,71 грн; 4496,71 + 123,83 (Доплата за понаднормовий стаж) = 4620,54 грн.

Водночас, на думку позивача, розрахунок, який повинен був виникнути у разі правильного виконання рішення суду починаючи з 07.09.2024, має наступний вигляд: Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшений на коефіцієнт у розмірі 1,14; 1,197 та 1,0796 = 9118,81 * 1,14 *1,197 * 1,0796 = 13 433,84 грн; 13 433,84 множиться на індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації 1,06430 = 14 297,63 грн; Розмір пенсії за віком 14 297,63 * 0.42917 = 6136,11 грн; 6136,11 + 123,83 (Доплата за понаднормовий стаж) = 6259,94 грн.

Отже, позивачу недонараховано пенсію за період з 07.09.2024 на 1639,4 грн.

Позивач звертає увагу, що відповідач протиправно помножує показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт у розмірі 1,0796 не враховуючи, показники за 2022-2023 роки, тоді як даний процес повинен проводитися послідовно, тобто, помножуючи минулий результат на новий коефіцієнт за кожен рік.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам щодо невірного розрахунку пенсії.

Суд першої інстанції обмежився лише посиланням, що в позовній заяві не заявлялася вимога щодо послідовного множення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до резолютивної частини судового рішення від 01.08.2025 року чітко встановлено, що орган пенсійного фонду було зобов`язано здійснити перерахунок (індексацію) пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Крім того, в мотивувальній частині судового рішення від 01.08.2025 визначено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація має проводитись шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу).

Слід зауважити, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі № 520/5282/25 залишено без змін в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн, з 07.09.2024.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 124, кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, повинен проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Разом з тим, відповідно до наданих відповідачем до звіту розрахунків, розмір пенсії з 07.09.2024 обчислений:

згідно із статтею 27 Закону № 1058 (9118.81 грн. х 1,0796 (коефіцієнт збільшення заробітку згідно рішення суду) х 1,06430 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) х 0,42917 (коефіцієнт страхового стажу));

123,83 грн - доплата за стаж понад 7 років згідно із статтею 28 Закону № 1058 (1769 грн. (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб на дату працевлаштування) х 1%);

Тобто, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, множиться на коефіцієнт 1,0796 окремо.

Водночас, даний перерахунок повинен проводитися послідовно, тобто, помножуючи минулий результат на новий коефіцієнт за кожен рік.

Суд першої інстанції не перевірив доводи заявника щодо не застосування послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на коефіцієнти збільшення починаючи з 07.09.2024 року.

Таким чином, висновок суду щодо наявності підстав для прийняття звіту, з підстав повного виконання пенсійним органом судового рішення є помилковим, зробленим без повного та всебічного з`ясування обставин у справі в їх сукупності та перевірки їх доказами.

Водночас, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 382 КАС України та не повного встановлення обставин справи знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Оскільки відповідачем вчинено дії щодо виконання рішення суду, однак рішення суду виконане не у повному обсязі, а саме в частині розрахунку пенсії, колегія суддів приходить до висновку про необхідність прийняття звіту та встановлення нового строку для подання звіту.

У відповідності до ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. “ґ” ч. 4 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з, зокрема резолютивної частини із зазначенням: встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 року у справі № 520/5282/25 та ухвалення нового судового рішення про прийняття звіту, з одночасним зобов`язанням відповідача протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї постанови подати до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 року у цій справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За частиною другою статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та ухвалення постанови про часткове задоволення вимог апеляційної скарги і прийняття звіту з одночасним зобов`язанням відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 по справі № 520/5282/25 - скасувати.

Прийняти постанову, якою звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняти та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї постанови подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 року у справі № 520/5282/25.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій