Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №520/31822/23 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р.Справа № 520/31822/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 (головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/31822/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКТОС-УКРАЇНА"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКТОС-УКРАЇНА" (далі – ТОВ "ЕКТОС-УКРАЇНА"), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі відповідач 1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.05.2023 р. № 8894007/36458073 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 21.04.2023 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 21.04.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що зупинення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 21.04.2023 року на підставі п.1 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та таким, що порушує права товариства.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКТОС-УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

визнано протиправним та скасувати рішення від 30.05.2023 № 8894007/36458073 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 21.04.2023.

зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 21.04.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКТОС-УКРАЇНА", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання.

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКТОС-УКРАЇНА" сплачений судовий збір у сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКТОС-УКРАЇНА" сплачений судовий збір у сумі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції зазначив, що ані повідомлення про надання додаткових документів, ані зазначене вище рішення відповідача, не містять інформації щодо надання оцінки вже поданим позивачем документам згідно з повідомленнями. Відповідачем не наведено обґрунтувань, чому відсутність документів, про які йде мова у повідомленні відповідача, унеможливлює реєстрацію податкової накладної, з врахуванням того, що податкова накладна виписана по факту надання послуг, а позивачем надано відповідна первинна документація щодо угоди. У контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були наявні письмові пояснення позивача, в яких зазначалось про відсутність факту здійснення оплати послуг, оскільки термін оплати ще не сплив, а тому вимога про надання банківських виписок у спірному випадку не є обґрунтованою.

Отже, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорюване рішення не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів, тому суд уважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження відповідача щодо правомірності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

З огляду на наявність передбачених законодавством документів про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації наведеної податкової накладної.

Суд звернув увагу на те, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили.

Отже, з огляду на те, що контролюючим органом не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування підлягають задоволенню.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області (відповідач-1) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі № 520/31822/23, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції невірно застосував приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та не взяв до уваги приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі – Постанова № 1165) та Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520), які регулюють Порядок роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН, Реєстр) щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та прийняття рішень про реєстрацію/відмову в ПН/РК в ЄРПН. Суд першої інстанцій невірно визначив предмет доказування в справі. Предметом доказування є не дослідження господарських операцій, а відповідність наданих платником документів вичерпному переліку, визначеному у Постанові № 1165 та Порядку № 520. Такі дії суду суперечать положенням ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а саме: судом першої інстанцій не дотримана така основна засада судочинства, як законність та обґрунтованість, що передбачає собою ухвалення судом рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, апелянт наголошує, що позовна вимога щодо зобов`язання зареєструвати ПН/РК в ЄРПН є неправомірною, оскільки в такому випадку суд перебирає функцію ДПС України, тоді як у випадку встановлення протиправності оскаржуваного рішення, документи повинні бути розглянуті Комісією ДПС України повторно.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

04.09.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Зазначив, що суд першої інстанції правильно вказав у своєму рішенні, що предметом розгляду повинна бути стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних (а як видно з матеріалів зупинка реєстрації ПН була незаконною), а з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірної податкової накладної. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом вручення їм копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКТОС-УКРАЇНА", код ЄДРПОУ 36458073, зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності 14.07.2009 року та видами діяльності підприємства згідно КВЕД є наступні: основний: 62.01 Комп`ютерне програмування, інші: 18.20 Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення, 47.41 Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, 62.02 Консультування з питань інформатизації, 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКТОС-УКРАЇНА" укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХТО І-Ф» (ідентифікаційний код: 42989428) договір про співпрацю № 1/2021 від 01.03.2021 р., відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, одна сторона зобов`язується поставити іншій стороні товари, надати послуги, виконати роботи визначені сторонами у відповідних специфікаціях, а інша сторона зобов`язується прийняти відповідні товари, послуги та роботи та оплатити їх на підставі відповідних рахунків у відповідності до умов цього договору. Кількість, номенклатура, ціна, якість товарів (послуг, робіт), умови та строки їх поставки та інші необхідні, на розсуд сторін, умови, вказуються у специфікації - додатковій угоді до договору складеній в цілому за формою наведеною в додатку 1, де сторони дійшли згоди щодо необхідних умов співпраці (далі - специфікація). Сторони можуть адаптувати форму і зміст специфікації в залежності від особливостей товарів (послуг, робіт). Відповідно до п. 2.4 договору, для надання послуг: виконання робіт кожна із сторін вправі залучати третіх сторін (підрядників), залишаючись відповідальною перед іншою стороною за якість та строки надання послуг, виконання робіт, дотримання конфіденційності та майнових та/або немайнових прав кожної сторони на об`єкти інтелектуальної власності. Відповідно до п. 2.5 вказаного договору приймання-передачі товару (послуг, робіт) здійснюється сторонами після огляду товару (результатів послуг, робіт) та оформлюється відповідним актом прийому-передачі. Сторона, яка поставляє товар (надає послуги, роботи), направляє два підписаних нею екземпляри акту для підпису іншою стороною. Ця інша сторона протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня їх отримання, за умови відсутності зауважень щодо якості, кількості товару, належності документів на товар, зауважень щодо наданих послуг, виконаних робіт направляє підписаний екземпляр акту першій стороні. Відповідно до п.4.1. Загальна ціна цього Договору складається із суми вартості Товарів, Послуг та Робіт зазначених в Специфікаціях та/або Рахунках.

Згідно пункту 4.3 Спосіб оплати (повна чи часткова предоплата, товарний кредит, тощо) та строки розрахунків за Товар, Послуги, Роботи, визначаються Сторонами у Специфікаціях та/або Рахунках. Відповідно до п. 4.4, 4.5, 4.6 вказаного договору розрахунки між сторонами здійснюються у гривні шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на банківські рахунки сторін, вказані у договорі на підставі виставленого рахунку. Часткова оплата рахунку дозволяється. Оплата вартості Товару, Послуг, Робіт є здійснює з моменту списання установою банку сторони, що придбає відповідні Товари, Послуги, Роботи, грошових коштів з її банківського рахунку. У будь-якому випадку, остаточний розрахунок за товари, послуги, роботи має бути здійснений протягом одного календарного року з моменту їх передачі (надання, виконання), засвідченої відповідним актом. Відповідно до п. 9.1 договору строк його дії - до 31 грудня 2022 року.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 30.12.2021 р. до договору пункт 9.1 договору був викладений у новій редакції та строк дії договору продовжено до 31.12.2023 p.

На виконання умов зазначеного договору сторонами укладено додаток № 2/23 до договору «Специфікація наданих послуг» від 03.04.2023 р., відповідно до якого ТОВ «ТЕХТО І-Ф» як замовник, замовляє у ТОВ «ЕКТОС-УКРАЇНА» як у виконавця надання наступних послуг: «Консультації та надання послуг з розробки конструкторської документації друкованих плат». Строк надання послуг відповідно до погодженої сторонами специфікації - до 21 квітня 2023 року, а строк розрахунків за послуги - до 31 травня 2023 року. Загальна вартість послуг відповідно до погодженої специфікації - 96888,00 грн, у тому числі ПДВ - 16148,00 грн.

Для виконання частини послуг відповідно до договору та погодженої сторонами специфікації, позивачем в якості підрядника (виконавця) залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на підставі договору № 14 про надання послуг з інформатизації від 31.12.2020.

Між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було погоджено технічне завдання №28 від 03.04.2023 – додаток № 1 до договору № 14 від 31.12.2020, відповідно до якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 як виконавець зобов`язався за плату надати позивачу наступні послуги: розробка та тестування програмного забезпечення для проекту WaveGen; консультації та надання послуг з розробки конструкторської документації друкованих. Термін виконання завдання 1 - до 28 квітня 2023 року, а термін виконання завдання 2 - до 20 квітня 2023 року.

На виконання умов укладеного договору 20.04.2023 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 складено акт виконаних робіт (послуг) № 28, відповідно до якого підтверджується виконання у повного обсязі наступних послуг, відповідно до технічного завдання № 28 від 03.04.2023 р.: «Консультації та надання послуг з розробки конструкторської документації друкованих плат».

За першою подією – надання послуг, згідно акту наданих послуг №148 від 21.04.2023, ТОВ «ЕКТОС-УКРАЇНА» було складено податкову накладну №1 від 21.04.2023 на загальну суму 96888,00 грн, у тому числі ПДВ 16148,00 грн., однак її реєстрацію було зупинено у зв`язку з відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку (квитанція № 9092354828 від 26.04.2023).

З урахуванням отриманої інформації про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 21.04.2023, позивачем листом № 59 від 08.05.2023 подано до контролюючого органу пояснення щодо сутності господарської операції, предмету наданих послуг, стосовно яких було сформовано податкову накладну № 1 від 21.04.2023 р., про що свідчить повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №3 від 15.05.2023 р., яке було прийнято до розгляду, що підтверджується квитанцією № 2 віл 15.05.2023 р.

22.05.2023 позивачу направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8847016/36458073 від 22.05.2023 р., відповідно до якого від позивача вимагалося надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а саме у графі «Додаткова інформація» зазначено « відсутні банківські виписки».

За результатами розгляду поданих позивачем пояснень та первинних документів, відповідачем рішенням від 30.05.2023 №8894007/36458073 відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної від 21.04.2023 № 1, а в якості підстави відмови вказано: «у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

Вказане рішення було оскаржено підприємством в адміністративному порядку шляхом подачі скарги до ДПС України. При цьому, зазначено, що одночасно з поданням скарги на рішення від 30.05.2023 р. № 8894007/36458073 про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач надав лист-пояснення (додаток № 1 до скарги) від 07.06.2023 р. № 22, відповідно до якого позивач роз`яснював про те, що в повідомленні про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів № 8847016/36458073 від 22.05.2023 р. вказано необхідність надання банківських виписок, але на момент складання повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, № 3 від 15.05.2023 оплати за надані послуги ще не було, строк розрахунків ще не настав, а оплата за надані послуги відбулася 05.06.2023 в повному обсязі.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення від 19.06.2023 №50636/36558073/2, яким залишено скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Не погодившись з рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 21.04.2023, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку, серед іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246).

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020, та якою затверджено:

- Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, подання на реєстрацію податкової накладної);

- Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі - Порядок розгляду скарги).

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 для здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків використовуються такі показники:

1) показник D, який розраховується за такою формулою: D = S/T,

де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

2) показник P, який розраховується за такою формулою:

P = Pм х 1,4,

де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку.

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З урахуванням викладеного колегія суддів висновує, що нормами податкового законодавства встановлено обов`язок платника податку на додану вартість скласти податкову накладну на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати таку податкову накладну в ЄРПН. Направлена податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації. У випадку подання для реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування), що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган наділений повноваженнями на здійснення автоматизованого моніторингу такої податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операції, а також показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції/платника податку хоча б одному критерію ризиковості, реєстрація податкової накладної (розрахунку коригування) зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) платнику податків надсилається квитанція, у якій в обов`язковому порядку зазначається, крім іншого, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до отриманої позивачем квитанції реєстрація податкової накладної зупинена у зв`язку з відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, у пункті 1 якого зазначено: «Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.».

Так, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної контролюючий орган вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги 71.12.19, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено про значення показників "D"=138.8374% та "Р"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, контролюючим органом не наведено конкретного розрахунку відповідних показників, не зазначено, за який період та в якому обсязі здійснювалося придбання і постачання відповідного товару/послуги, а також не конкретизовано, яким саме чином господарська операція позивача відповідає наведеному критерію ризиковості.

Зазначення у квитанції показників «D» = 138,8374 % та «Р» = 0 саме по собі не усуває наведених недоліків, оскільки такі показники не розкривають фактичних обставин, які стали підставою для зупинення реєстрації саме спірної податкової накладної, та не дають можливості платнику податків встановити, які саме обставини контролюючий орган вважає ризиковими.

Колегія суддів також звертає увагу, що обов`язок контролюючого органу чітко визначити конкретний критерій та фактичні обставини, які зумовили зупинення реєстрації податкової накладної, обумовлений необхідністю забезпечення платнику податків можливості надати належні пояснення та документи на спростування виявлених ризиків. Верховний Суд послідовно виходить із того, що загальне посилання на критерій ризиковості без його належної конкретизації та без наведення розрахованих показників, які свідчать про відповідність операції такому критерію, є недостатнім.

Отже, наведене у квитанції формальне посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та зазначення показників «D» і «Р» без розкриття їх змісту щодо конкретної господарської операції не може вважатися належним обґрунтуванням підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим суд констатує, що у порушення встановленого статтею 77 КАС України обов`язку відповідачами не доведено правомірність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За правилами пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з вимогами пунктів 10 та 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Аналіз указаних норм свідчить, що законодавець встановив чітку та послідовну процедуру реалізації обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної, яка поєднує як обов`язок платника податку належним чином документально підтвердити здійснення господарської операції, так і повноваження контролюючого органу здійснювати превентивний контроль за дотриманням вимог податкового законодавства.

У межах цієї процедури зупинення реєстрації податкової накладної не є санкцією, а виступає тимчасовим запобіжним заходом, спрямованим на перевірку достатності та належності документального підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Водночас реалізація такого заходу з боку контролюючого органу обумовлена обов`язком дотримання встановленого законом порядку, зокрема належного інформування платника про підстави зупинення реєстрації та перелік документів, необхідних для подальшого розгляду питання.

Разом із цим, у разі коли платник, будучи належним чином повідомленим про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів, не скористався наданим йому правом на їх подання або скористався ним частково, негативні процесуальні наслідки такої поведінки покладаються саме на нього. За таких обставин податковий орган, діючи в межах та у спосіб, визначених Порядком №520, має законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без необхідності надання додаткової оцінки реальності господарської операції по суті.

Зазначений висновок викладений Верховним Судом у постановах від 30.01.2026 у справі №260/224/24 та від 03.03.2026 у справі №580/8808/24.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на пропозицію надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач направляв Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, до яких були долучені пояснення щодо суті господарських операцій та первинні документи (договір про співпрацю, додаткова угода, додаток до договору про співпрацю, акт надання послуг, рахунок на оплату, акт звірки, договір про надання послуг з інформатизації, додаткова угода, акт виконаних робіт, технічне завдання, лист-пояснення) (Повідомлення №3 від 15.05.2023), що не заперечується учасниками справи.

Повідомленням про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (щодо податкової накладної №1 від 21.04.2023) позивача поінформовано про потребу в наданні копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у спірній податковій накладній, а саме: банківські виписки.

Колегія суддів враховує, що відповідачем жодних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не вказано в оскаржуваному рішенні, а відмова у реєстрації спірної податкової накладної фактично обґрунтована наданням неповного пакета копій первинних документів, чим порушено пункт 5 Порядку №520.

Водночас суд зауважує, що саме лише зазначення про ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій первинних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінки тим документам, що фактично подано платником податку.

Верховний Суд у постановах від 16.07.2026 у справі №500/6492/25, від 31.07.2026 у справі №380/2137/25, від 06.08.2026 у справі №320/22934/23, від 11.08.2026 у справі №160/30503/25 дійшов висновку, що за змістом пунктів 4, 5, 9 та 10 Порядку № 520 предметом розгляду комісії регіонального рівня є не формальна повнота переліку витребуваних документів як така, а наявність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній. Тому факт часткового ненадання документів, зазначених у повідомленні комісії, підлягає оцінці не ізольовано, а у взаємозв`язку зі змістом господарської операції та сукупністю документів, фактично поданих платником податку. Інакше передбачена пунктом 10 Порядку № 520 підстава для відмови набувала б суто формального характеру та застосовувалася б незалежно від того, чи підтверджують уже подані документи інформацію, відображену у податковій накладній.

Колегія суддів зазначає, що розрахункові документи та/або банківські виписки відповідно до пункту 5 Порядку № 520 можуть бути документами, які за певних обставин підлягають врахуванню контролюючим органом під час розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної.

При цьому їх ненадання не може автоматично свідчити про непідтвердження господарської операції, якщо з наданих платником податку документів убачається факт надання відповідних послуг та виникнення податкових зобов`язань. У спірному випадку позивачем було подано договір про співпрацю, специфікацію, договір із залученим виконавцем, технічне завдання, акт виконаних робіт (послуг) та акт надання послуг замовнику, які у своїй сукупності підтверджують зміст, обсяг та вартість наданих послуг.

Так, згідно додатку №2/23 до договору про співпрацю № 1/2021 від 01.03.2021 слідує, що строк розрахунку за послуги встановлено до 31.05.2023. Тобто, на момент подання позивачем пояснень строк оплати за надані послуги ще не настав, у зв`язку з чим відсутність банківської виписки не могла свідчити про відсутність чи нереальність господарської операції.

Отже, сама по собі відсутність розрахункового документа за операцією, за якою оплата відповідно до умов договору мала бути здійснена у подальшому, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, тим більше за відсутності належної оцінки контролюючим органом інших поданих платником первинних документів та пояснень.

Необхідність дослідження таких обставин у сукупності з іншими даними може виникати під час перевірки фактичного здійснення господарської операції. Проте процедура, передбачена пунктом 201.16 статті 201 ПК України, не призначена для встановлення реальності господарської операції у тому обсязі, який властивий документальній податковій перевірці.

Таким чином, запровадження додаткової стадії адміністративної процедури у вигляді направлення повідомлення розширило процесуальні можливості комісії щодо отримання необхідних матеріалів, однак не змінило предмета процедури: ним залишається достатність документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній, а не формальне виконання платником вимоги про подання всього визначеного контролюючим органом переліку документів.

У межах спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу, що на етапі дослідження процедури правомірності зупинення/відмови реєстрації податкових накладних суд не може досліджувати фактичне виконання господарської операції та не може надавати оцінку її реальності/фіктивності, оскільки це є предметом документальної перевірки правильності формування податкових зобов`язань, яка відповідачем не проводилась. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі №816/2218/18.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22 зазначив: «здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу».

Колегія суддів зауважує, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Указана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, проте з оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної встановлено, що контролюючий орган жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним, були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. В апеляційній скарзі відповідачем також не наведено обґрунтованих підстав відхилення (не врахування) наданих позивачем пояснень та поданих документів.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №260/2595/21, від 13.02.2024 у справі №240/5563/23.

На переконання колегії суддів, сукупність поданих позивачем документів, виходячи з суті господарських відносин, що склались у позивача з його контрагентом, підтверджує їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної, складеної за фактом надання послуг.

Додатково колегія суддів враховує, що 21.04.2023 позивачем було сформовано та направлено ТОВ «ТЕХТО І-Ф» рахунок на оплату № 5 від 21.04.2023 стосовно прийнятих відповідно до Акту № 148 від 21.04.2023 послуг «Консультації та надання послуг з розробки конструкторської документації друкованих плат» на загальну суму 96 888,00 грн, у т.ч. ПДВ 16 148,00 грн. Оплата на підставі вказаного рахунку була здійснена ТОВ «ТЕХТО І-Ф» у повному обсязі 05.06.2023, що підтверджується випискою по поточному рахунку позивача за 05.06.2023.

Тобто, оскільки умовами договору з замовником – ТОВ «ТЕХТО І-Ф» було передбачено наступну оплату, позивач був унеможливлений надати контролюючому органу документальне підтвердження надходження оплати за надані послуги (оскільки така оплата була здійснена 05.06.2023). В той же час, у своїх поясненнях, які було надано 15.05.2023, позивач у повному обсязі роз`яснив предмет господарської операції та особливості взаємовідносин з контрагентом.

Зважаючи на недоведеність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, з огляду на виконання платником податку обов`язку щодо підтвердження господарської операції, та враховуючи те, що контролюючий орган не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкової накладної на підставі поданих позивачем документів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 21.04.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з пунктами 19-20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Колегія суддів зазначає, що порядок реєстрації податкових накладних не передбачає право контролюючого органу діяти на власний розсуд, адже Порядком №1246 унормовано підстави відмови в реєстрації податкової накладної, і якщо такі підстави відсутні, контролюючий орган повинен зареєструвати подану платником податкову накладну. Отже, такі повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки контролюючого органу зареєструвати податкову накладну або вмотивованим рішенням відмовити в її реєстрації, за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, у зв`язку з чим такі повноваження контролюючого органу не є дискреційними.

Крім того, відповідно до сталої практики Верховного Суду, викладеної в постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 19.10.2022 у справі №360/2463/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Враховуючи протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН, зважаючи на відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 1 від 21.04.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКТОС-УКРАЇНА", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 по справі №520/31822/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко Л.О. Фоміна