Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №950/739/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р.Справа № 950/739/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Фоміної Л.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27.08.2026 (головуючий суддя І інстанції: Стеценко В.А., вул. Петропавлівська, 2, м.Лебедин, Сумська область, 42200) по справі № 950/739/26

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1

до ОСОБА_1

про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - позивач) звернувся до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:

- тимчасово обмежити громадянину України ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами на період мобілізації до виконання зобов`язань за вимогою ІНФОРМАЦІЯ_3 №2/593 від 24.02.2026 року або її відкликання.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачу засобами поштового зв`язку було надіслано повістку про виклик з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 . З проставленої оператором АТ «Укрпошта» відмітки про відсутність адресата за відповідною адресою слідує, що відповідач був належним чином оповіщений про виклик до ТЦК, однак у вказані у повістці час та дату не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив. Позивач вважає, що своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) відповідач порушив вимоги частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП. У зв`язку з відсутністю відповідача за місцем проживання доставити його працівниками поліції також не виявилося за можливе. Враховуючи, що позивачем були вжиті всі можливі заходи, спрямовані на сприяння у виконанні відповідачем такого обов`язку, позивач вказує на наявність підстав для застосування до відповідача заходу впливу шляхом тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 27.08.2026 задоволено позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ІНФОРМАЦІЯ_5 доведено, що ОСОБА_1 не виконано обов`язку, передбаченого ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (неявка за повісткою); його адміністративне затримання та доставлення органами поліції неможливе; йому вручено вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, яка ним виконана не бул.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27 серпня 2026 року у справі № 950/739/26 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації — відмовити повністю.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач не довів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за статтею 210-1 КУпАП саме у зв`язку з неприбуттям 16.01.2026 за повісткою № 6212322; крім того, не доведено, який конкретний обов`язок, зазначений у вимозі № 2/593, залишався невиконаним станом на 27.08.2026. Відповідач зауважує, що з військово-облікового документа слідує, що 22.04.2026 він уточнив військово-облікові дані, пройшов військово лікарську комісію та за результатами ВЛК був визнаний придатним до військової служби. Крім того, вказаним документом підтверджується наявність у ОСОБА_1 відстрочки у зв`язку з бронюванням, чинної до 21.12.2026.

Відповідач зауважує, що позивач не довів першої обов`язкової передумови, визначеної пунктом 1 частини восьмої статті 283-2 КАС України, що саме по собі виключало правові підстави для задоволення позову. У матеріалах справи відсутня постанова у справі про адміністративне правопорушення або інший належний і достатній доказ, який дозволяє встановити, що саме неприбуття 16.01.2026 за повісткою № 6212322 було кваліфіковано та встановлено у передбаченому законом порядку як правопорушення за статтею 210-1 КУпАП. Вимога № 2/593 містить загальне посилання на виконання обов`язків, передбачених частинами першою та третьою статті 22 Закону, та дату явки, однак не індивідуалізує, який саме обов`язок повинен був виконати ОСОБА_1 , які саме дані потребували уточнення та яка конкретна дія мала свідчити про виконання вимоги.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу положень частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27.08.2026 належним чином шляхом вручення їм копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження: позивач та третя особа – в електронному кабінеті учасників справи; відповідач – засобами поштового зв`язку (до суду повернувся конверт у зв`язку із закінченням терміну зберігання).

Оскільки справа розглядалася судом першої інстанції в порядку письмового позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та оскаржуване рішення ухвалене в порядку письмового провадження, колегія суддів з урахуванням пункту 3 частини першої статті 311 КАС України, враховуючи відсутність клопотань сторін, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в такому ж порядку за наявними у справі матеріалами. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним, відповідно до змісту долученої до позову облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_1 відсутній запис про ступінь придатності (графа 5). У графі 35 «Службові відмітки» зазначено: має право керувати автотранспортними засобами!

За місцем реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), вказаним ним у військово-облікових документах, засобами поштового зв`язку 25.12.2025 скеровувалася повістка № 6212322 від 23.12.2025 про прибуття 16.01.2026 о 9.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_2 ) для уточнення даних. АТ «Укрпошта» повістка повернута у зв`язку з «одержувач відсутній за вказаною адресою».

ОСОБА_1 за вказаним викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Листом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 23.02.2026 №1/701/16 повідомлено начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ст. 210, 210-1 КУпАП за результатами проведених заходів встановити місцезнаходження громадянина ОСОБА_1 та здійснити його адміністративне затримання і доставлення згідно зі статтями 259, 260-262 КУпАП не виявилося можливим, так як ОСОБА_1 на протязі останнього часу за вказаною адресою не проживає та його точне місце знаходження невідоме. Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поінформовано про неможливість здійснення адміністративного затримання та доставлення вищезазначеного громадянина для вжиття подальших заходів, передбачених законодавством.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2026 №2/559 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) запитано інформацію про наявність посвідчення водія у осіб, зазначених у додатку, серед яких пунктом 16 зазначено ОСОБА_1 .

Матеріали справи не містять відповіді.

24.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовано вимогу №2/593 про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом, якою викликано ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 10 год. 00 хв. 10.03.2026. Вимога повернута у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з рапортом оператора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.03.2026 за результатами перевірки станом на 20.03.2026 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні відомості про: встановлення зазначеній особі з інвалідністю І чи ІІ групи; перебування на її утримання особи з інвалідністю І чи ІІ групи; перебування на її утриманні дитини з інвалідністю.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з позовною заявою про застосування судом тимчасового обмеження до ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Надалі Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі по тексту - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною другою та третьою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, взяття громадян на військовий облік, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За нормами частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-XII)

Частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов`язані:

з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до абзаців першого, другого частини п`ятої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560).

Цей порядок, зокрема, визначає процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів (абзац другий пункту 1 Порядку № 560).

Пунктом 21 Порядку № 560 встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з підпунктом 1 пункту 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до пунктів 28-30 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток.

Згідно з пунктом 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до абзацу першого пункту 74 Порядку № 560 військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок військовозобов`язаного з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений час і місце виникає у зв`язку з його викликом, який відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку № 560 здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 25.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 було сформовано повістку № 6212322 про виклик на 16.01.2026 о 9.00 год. «для уточнення даних», але поштове відправлення повернулось на адресу відправника із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Таким чином, позивач як Держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних резервістів, має можливість отримати персональні дані відповідача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційним системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, оскільки відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодекс не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у том числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками адміністраторами) яких є державні органи.

При цьому вимога ІНФОРМАЦІЯ_8 не містить конкретизації обов`язку, який належало виконати відповідачу, зокрема не зазначено, які саме військово-облікові дані потребували уточнення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно із записами військово-облікового документа, сформованого 28.08.2026, ОСОБА_1 уточнив дані 21.02.2026. Крім того, він визнаний придатним до військової служби на підставі рішення ВЛК (протокол №2026-0422-1050-5057-0) від 22.04.2026. При цьому, у військово-обліковому документі містяться дані щодо наявності у ОСОБА_1 відстрочки від мобілізації (до 21.12.2026) на підставі бронювання.

Відповідно до частиною восьмою статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною четвертою статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять докази вручення відповідачем копії ухвали Лебединського районного суду Сумської області про відкриття провадження від 08.04.2026, долучені витяги з військово-облікового документа датовані після ухвалення оскаржуваного рішення, що в сукупності свідчить про об`єктивну неможливість надання вказаних доказів до суду першої інстанції, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання апелянта та прийняти додаткові докази.

За таких обставин колегія суддів зауважує, що на момент звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду (20.03.2026) дані щодо ОСОБА_1 були уточнені 21.02.2026, у зв`язку з чим мета виклику відповідача до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення військово-облікових даних на час звернення позивача до суду вже була досягнута, що свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Таким чином, на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції (27.08.2026) були наявні відомості про уточнення відповідачем військово-облікових даних, проходження військово-лікарської комісії та наявність чинної відстрочки у зв`язку з бронюванням, що підлягало належній оцінці судом першої інстанції в контексті встановлення факту невиконання вимоги.

Більш того, колегія суддів звертає увагу, що правова мета застосування положень статті 283-2 КАС України полягає у встановленні тимчасового обмеження особи саме в наявному в неї праві керування транспортними засобами під час мобілізації, тому вирішення питання про застосування такого обмеження передбачає встановлення обставин, які підтверджують наявність у відповідача відповідного права.

Матеріали справи містять лист ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2026 №2/559 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) із запитом щодо наявності посвідчень водія в осіб, зазначених у додатку до листа, зокрема відповідача, зазначеного за пунктом 16. Однак відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять, у зв`язку з чим позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, тимчасового обмеження якого він просить суд.

Наведене свідчить про недоведеність позивачем обставин, які мають значення для вирішення справи, зокрема того, що запитуваний захід обмеження може бути застосований до відповідача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає помилковим та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність невиконання відповідачем обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до частини восьмої статті 283-2 КАС України суд відмовляє у задоволенні заявлених позивачем вимог у разі, якщо позивач не доведе існування обставин та вжиття заходів, передбачених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме:

1) невиконання особою під час мобілізації обов`язків, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

2) неможливість здійснити адміністративне затримання та доставити таку особу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами та підрозділами, що входять до системи поліції;

3) вручення такій особі вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом відповідно;

4) невиконання такою особою зазначеного у вимозі обов`язку (обов`язків).

Таким чином, враховуючи, що позивачем не доведено існування сукупності обставин, передбачених частиною восьмою статті 283-2 КАС України, які є необхідною умовою для застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортними засобами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, що призвело до помилкового висновку про задоволення позовних вимог, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 по справі № 440/14888/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 27.08.2026 по справі №950/739/26 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко Л.О. Фоміна