Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №520/14379/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Садова М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р.Справа № 520/14379/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 року по справі № 520/14379/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в порядку, межах, спосіб та строки, визначені законодавством, провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 );

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 травня 2026 року №909170137570 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплати ОСОБА_1 відповідно до ст. 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_2 .

Вирішено питання розподілу судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 травня 2026 року №909170137570 про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі .

В доводах апеляційної скарги зазначає, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена із заявою про поновлення пенсійних виплат пенсіонер не звертався а отже у позивача відсутнє право на допомогу на поховання.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу положень частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом направлення ним копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження засобами поштового зв`язку та в електронній формі до електронного кабінету учасника справи.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що батьком позивача є ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження позивача.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у віці 69 років, що підтверджено копією повторного свідоцтва про смерть від 21.04.2026 серії НОМЕР_1 .

Позивач звернулась із заявою до відповідача про виплату допомоги на поховання померлого пенсіонера.

01.05.2026 відповідач за заявою позивача ухвалив рішення № 909170137570, виходячи з наступних мотивів. За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування збитків). За даними паспорту громадянина України, який міститься в електронній пенсійній справі померлого ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 , виданого Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області 09.08.2001, місце проживання пенсіонера зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» м. Рубіжне є тимчасово окупованою рф територією України з 13.05.2022. В свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 зазначено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Варварівка Кремінського району Луганської області. Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 No 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" щодо село Варварівка Кремінського району Луганської області зазначено дату початку тимчасової окупації Російською Федерацією з 25.06.2022. За життя пенсіонер для проходження фізичної ідентифікації та повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення рф органів Пенсійного фонду України не звертався, а відтак пенсійні виплати з 01.01.2026 не нараховувалися.

Позивач, не погодившись з діями відповідача звернулася до суду із вказаним позовом.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 1058 у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно зі статтею 53 Закону № 1058-IV, у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих визначає Закон України «Про поховання та похоронну службу» від 10 липня 2003 року №1102-IV (далі - Закон №1102-IV), який також регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлює гарантії належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання.

Відповідно до статті 11 Закону №1102-IV поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого поховання померлого здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов`язалася поховати померлого.

Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: лікарське свідоцтво про смерть - закладом охорони здоров`я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть - відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України. Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов`язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.

За правилами статті 13 Закону №1102-IV виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 22-1, заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, які здійснили поховання пенсіонера, якому з тих чи інших підстав за життя призупинено виплату пенсії Закон №1058-IV не містить.

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку № 22-1.

А отже, позивач виконала усі умови, визначені Законом №1058-IV та Порядком № 22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті спірної допомоги у відповідача відсутні.

Правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсійної виплати, надається особам, які здійснили поховання пенсіонера, й для отримання такої допомоги померлий пенсіонер має на дату смерті перебувати на пенсійному обліку, при цьому фактичне отримання пенсії не має правових наслідків для отримання допомоги на поховання.

Колегія суддів наголошує, що факт призупинення нарахування та виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Померла особа залишалася пенсіонером із наявністю всіх гарантій, передбачених Конституцією України та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 травня 2026 року №909170137570 наявності підстав для його скасування та зобов`язання відповідача відповідно до ст. 53 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання пенсіонера ОСОБА_2 .

З приводу вимог апеляційної скарги щодо стягнення витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення взагалі не вирішував питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, відтак колегія суддів вважає вимогу апеляційної скарги в цій частині безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що вказані в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ґрунтуються на помилковому та довільному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області – залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 року по справі № 520/14379/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов