Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №383/382/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/382/26

Номер провадження 2-др/383/11/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Зербул С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Замші Дмитра Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування свідоцтв про право на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування свідоцтв про право на спадщину.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02.10.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування свідоцтв про право на спадщину задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А., зареєстроване в реєстрі за №1879, на ім`я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 9,1740 га, кадастровий номер 3520886400:02:000:2046.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Трошиною С.А., зареєстроване в реєстрі за №1880, на ім`я ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 7,5598 га, кадастровий номер 3520886400:02:000:2045.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 5324 грн. 80 коп.

В позовній заяві зазначено, що позивачем понесені витрати на правову допомогу в сумі 16000 грн., детальний опис яких, у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України буде надано не пізніше п`яти днів після ухвалення судового рішення.

06.10.2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Замша Дмитро Дмитрович подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження понесення витрат. Просив ухвалити додаткове рішення яким стягнути з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 16000 грн. (а.с.192-199).

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.201, 202). Представник позивача адвокат Замша Д.Д. подав до суду заяву про проведення розгляду справи за відсутності сторони позивача, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримують та просять задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.203, 205).

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття осіб у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши обґрунтованість вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК України).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п.3 ч.1 ст.133 ЦПК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що 08.08.2023 року між адвокатом Замша Дмитром Дмитровичем та ОСОБА_1 укладено угоду про захист/представництво/ та надання правової /правничої допомоги №162 (далі – Угода), за умовами якої за правову допомогу, передбачену в п.п.1.2 Угоди замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цієї Угоди (а.с.195).

02.10.2026 року між адвокатом Замша Дмитром Дмитровичем та ОСОБА_1 укладено Додаток №1 до Угоди, згідно якої сторони угоди встановили, що вартість грошової допомоги становить 16000 грн., в тому числі: 1500 грн. – вивчення справи, аналіз судової практики; 4500 грн. – підготовка матеріалів позовної заяви, формування доказів, забезпечення їх витребування, 10000 грн. – участь в судових засіданнях незалежно від їх кількості (а.с.196).

На виконання угоди у справі №383/382/26 адвокатом Замша Д.Д. прийнято від ОСОБА_1 кошти в сумі 16000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 02.10.2026 року (а.с.198).

З огляду на зазначене, оскільки рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02.10.2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування свідоцтв про право на спадщину задоволено повністю, проте у рішенні не вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 , у зв`язку з розглядом справи, то є підстави для ухвалення додаткового рішення у цій справі.

З урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, а саме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, оцінивши надані стороною позивача докази на підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони. Розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що доказів неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем до суду не надано, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Замші Дмитра Дмитровича про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі №383/382/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування свідоцтв про право на спадщину.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21.10.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко