Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №344/17751/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17751/26

Провадження № 3/344/3975/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Болюк І.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , вчителя Ліцею №3, за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №232109 від 09.09.2026 року, ОСОБА_1 04.04.2026 року близько 14 год. 00 хв. на території садового товариства №4, неподалік вул.Василишина в м.Івано-Франківську, вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно сестри дружини ОСОБА_2 , а саме: поводив себе агресивно, вчинив конфлікт, пальцями рук наніс удар в область грудної клітки, чим завдав шкоди її фізичному та психічному здоров`ю, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що його цивільній дружині ОСОБА_3 та її рідній сестрі ОСОБА_2 в рівних частках належить земельна ділянка для індивідуального садівництва, яка знаходиться на території садівницького товариства “Сад-4” на якій знаходиться садовий будинок. 04.04.2026 року він разом із ОСОБА_3 прибули на дачу для господарювання на земельній ділянці, однак виявив відсутність своїх речей, одягу, інструментів. В той час на території перебували також і ОСОБА_2 із своїм чоловіком. ОСОБА_3 запитала у сестри що їй відомо з приводу зникнення речей ОСОБА_1 , що спровокувало конфлік, під час якого ОСОБА_2 в нецензурній формі висунула вимогу покинути територію дачі, вигукувала образи в його сторону. Взявши садовий інвентар вони вийшли за огорожу, яку ОСОБА_2 зачинила на ключ та в агресивній формі, за деякий час, відмовилась впустити їх. Тільки після повідомлення про виклик поліції, остання відчинила ворота, однак зачинившись в будинку, продовжувала демонструвати непристойні жести через вікно, на зауваження не реагувала. Вказав, що тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не спричиняв, ні психологічного, ні фізичного насильства щодо неї не вчиняв, а тому просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 суду повідомила, що їй та сестрі ОСОБА_3 в рівних частках належить садово-городня ділянка № НОМЕР_2 у садовому товаристві №4 в м.Івано-Франківську. Протягом тривалого періоду часу, у неї виникають конфлікти із цивільним чоловіком сестри ОСОБА_1 . Зокрема, 04.04.2026 року близько 14 год. ОСОБА_1 вчинив із нею та її чоловіком конфлікт, під час якого висловлював на їхню адресу реальні погрози фізичною розправою та підійшовши впритул, наніс один удар пальцями правої руки в область грудної клітки зліва. Зазначила, що зачинилась в будинку через переляк, щоб ОСОБА_1 не зміг зайти.

Представник потерпілої ОСОБА_4 просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення, з підстав наведених у письмовому клопотанні.

Свідок ОСОБА_3 суду повідомила, що є цивільною дружиною ОСОБА_1 та рідною сестрою ОСОБА_2 . Уже тривалий час у неї із сестрою напружені відносини. 04.04.2026 року вони із ОСОБА_1 приїхали на дачу, де уже була її сестра із чоловіком. Коли пішли переодягатись, речей ОСОБА_1 не було. На запитання щодо їх відсутності, сестра почала кричати, висловлюватись нецензурною лексикою, показувати непристойні жести. Жодного насильства ОСОБА_1 щодо її сестри не вчиняв.

Суд, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.

Так, стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, у якому, відповідно до ст.256 цього кодексу, зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При цьому, суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб`єктивних та об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст.173-2 КУпАП.

Положенями ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є саме умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” домашнє насильство — це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Зі змісту диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність настає за насильство, яке здійснюється навмисно, з метою заподіяти шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 навмисно вчинив дії, які були спрямовані на заподіяння шкоди психічному чи фізичному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Зокрема судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неприязні відносини, на протязі тривалого часу між ними виникають конфліктні ситуації, остання із яких мала місце 04.04.2026 року. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01.05.2026 року, яке залишено без зміни постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.07.2026 року, встановлено, що доказів того, що тілесні ушкодження, наявні у ОСОБА_2 були завдані саме 04.04.2026 року та саме ОСОБА_1 немає. Ні ОСОБА_2 , ні її чоловік, який був присутній на місці події 04.04.2026 року, наряд поліції, який би мав зафіксувати факт та наслідки насильства щодо неї, не викликали. Належних та допустимих доказів щодо вчинення відносно ОСОБА_2 будь-якої форми насильства суду не надано. З врахуванням наведеного, судом було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною поки її вину не доведено згідно закону.

Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 221, 245-247, 266, 268, 283-285, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Іннеса БОЛЮК