Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №344/12618/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №344/12618/26

Суддя: Ковалюк І. П.

Справа № 344/12618/26

Провадження № 3/344/3061/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН невідомий, за ч.2 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 вчинила дрібне викрадення чужого майна, шляхом крадіжки, вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за наступних обставин.

Так, 27 червня 2026 року близько 17 год 15 хв по вул. Галицька, 8 в м. Івано-Франківську, в приміщенні магазину «Аврора» ОСОБА_1 таємно викрала з полиці магазину футляр для окулярів вартістю 40,83, бюстгальтер жін. в кількості 4 шт. – вартістю 430 грн, кепку вартістю 99,17 грн, кепку вартістю 70,00 грн, устілки вартістю 40,83, футляр для окулярів вартістю 24,17, а також окуляри в пластиковій оправі вартістю 73,33, футляр для окулярів вартістю 49,17, шнурок для телефону вартістю в кількості 2 шт- вартістю 115,00 грн, набур кульок вартістю 36,67 грн, гаманець вартістю 149,17, окуляри сонцезахисні вартістю, 24,17 грн, а всього разом на загальну суму 1555, 83 грн без ПДВ.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якій роз`яснено вимоги ст.268 КУпАП, вину не визнала. Пояснила, що прийшла в магазин з подружкою, бо хотіла влаштуватися туди на роботу. Чекала там цілу годину. Жодних речей вона не брала і з магазину з ними не виходила. Речі брала її подруга, яка потім пішла. Також, вказала, що вона є особою з інвалідністю ІІ групи, проходить лікування.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.51 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №219541 від 27.06.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- заявою керуючого магазином від 27.06.2026 року;

- довідками щодо вартості майна;

- відеозаписом.

З переглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, працівники поліції, які приїхали в магазин на виклик, попросили жінку викласти вміст її сумок і вказали на те, що даний товар не був оплачений, що підтверджується відеозаписом із камер спостереження. Жінка стверджує, що такого не може бути, оскільки товар оплатив її чоловік, який уже поїхав у Богородчани. Поліцейські запропонували жінці надати розрахункові чеки для підтвердження оплати товару. Однак, їх надано не було.

Таким чином, суду надано достатньо доказів в підтвердження вчинення порушення за ч.2 ст.51 КУпАП та вини у цьому ОСОБА_1 , підстав сумніватися в їх достатності та достовірності немає. Її дії за ч.2 ст.51 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки вона вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вартість якого на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, ставлення до скоєного правопорушення, щире каяття як обставину, що пом`якшує відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст.5 ч.1 п.9 Закону України "Про судовий збір", ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати судового збору у зв`язку із тим, що вона являється особою з інвалідністю ІІ групи.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 23, 33, 51, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот гривень) гривень.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Іванна КОВАЛЮК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua