Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №337/4769/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

21.10.2026

Справа № 337/4769/26

Провадження № 2/337/3325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м.Запоріжжя в склад:

головуючого судді - Ширіної С.А.,

за участю секретаря – Бикової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2026 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП в розмірі 40000,00 грн. Мотивує заявлені вимоги тим, що 02.04.2026 о 20:10 в м. Запоріжжя, шосе Нікопольське 1 км, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з АЗМ «А плюс» не надав дорогу транспортному засобу Kia Soul, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по Нікопольському шосе та скоїв з ним зіткнення, після чого автомобіль Kia Soul здійснив наїзд на автомобіль МАЗ 203085, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Травмованих немає. Таким чином, ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того, 02.04.2026 о 20:10 в м. Запоріжжя, шосе Нікопольське 1 км, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п. 2.9а ПДР, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку з використанням спеціальних технічних засобів - приладу «Alcotest Dragеr 7510», відповідно до якого огляд останнього проведений у зв`язку з виявленням ознак: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результат огляду на стан сп`яніння 0,88% проміле. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Таким чином, ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою суду від 04.05.2026 року прийнято судове рішення на підставі якої ОСОБА_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП України, та накладені на нього адміністративні стягнення:

-за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн , з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

- за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 грн .

Доводжу до відома суду, що транспортний засіб ОСОБА_2 не був застрахований в страховій компанії, тому позивач звернулась до МТСБУ для того, щоб отримати відшкодування шкоди завданої їй ДТП, для цього вона надала висновок експерта з транспортно-товарознавчої експертизи щодо визначення вартості матеріального збитку №: 08/05 за фактом заподіяння ушкоджень КТЗ внаслідок ДТП, який був складений 08 травня 2026 року. Згідно даних вказаного висновку вартість матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ КІА SOUL, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з технічної точки зору, внаслідок ДТП, в цінах станом на час завершення виконання висновку експерта, становить: 355 978 (триста п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім ) грн. 30 коп.В МТСБУ – моторне транспортне страхове бюро України виплатили лише частину матеріальної шкоди, а саме в розмірі 160 017 грн. 63 коп., що набагато менше, ніж сума, яка визначена у висновку експертизи та не покриває витрати, щоб належним чином відремонтувати транспортний засіб.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач зазначає про те, що її автомобіль є єдиним засобом пересування, тому його пошкодження завдало душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан та даний факт не потребує підтвердження шляхом надання додаткових доказів, оскільки цей стан особи, після ДТП є загальновідомим фактом як на судовій практиці, так й в повсякденному житті, тому враховуючи норму ЦПК України: з ч. 3 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, загальновідомі обставини не потребують доказування. Неодноразові звернення до Відповідача через його представника та через її представника протягом тривалого часу з моменту ДТП, були залишені відповідачем без задоволення. Неправомірні дії відповідача призвели до її душевних страждань, стану постійного стресу, порушення моїх звичних комфортних умов проживання та членів сім`ї, та спричиняє не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, що потребує не лише матеріальних витрат, а й витрат часу і емоційних затрат, що негативно впливає на здоров`я.

27.07.2026 Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у встановлений судом строк відзив не надав.

17.09.2027 представником відповідача надано до суду заяву про припинення повноважень представника відповідача.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений судом про розгляд справи належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.04.2026 о 20:10 в м. Запоріжжя, шосе Нікопольське 1 км, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді з АЗМ «А плюс» не надав дорогу транспортному засобу «Kia Soul», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по Нікопольському шосе та скоїв з ним зіткнення, після чого автомобіль Kia Soul здійснив наїзд на автомобіль МАЗ 203085, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Травмованих немає. Таким чином, ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Крім того, 02.04.2026 о 20:10 в м. Запоріжжя, шосе Нікопольське 1 км, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п. 2.9а ПДР, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку з використанням спеціальних технічних засобів - приладу «Alcotest Dragеr 7510», відповідно до якого огляд останнього проведений у зв`язку з виявленням ознак: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результат огляду на стан сп`яніння 0,88% проміле. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Таким чином, ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 04.05.2026 (справа № 337/228/26) ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 ,ч.1ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного ДТП та обставини цього ДТП, не потребують доказування.

ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль Kia Soul,2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ,що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 22.11.2029 року

Згідно висновку експерта №08/05 від 08.05.2026 розмір нанесеного матеріального збитку власнику транспортного засобу «Kia Soul», державний номерний знак НОМЕР_2 , 2014 року випуску , внаслідок пошкоджень завданих дорожно-транспортною пригодою, станом на дату проведення експертизи, складає: 355978,30 грн.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1-3 статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2025 у справі №624/946/23 дійшов висновку, що грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи й доведеності позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною другою статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли, на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких - і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Аналіз положень статей 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Отже, положення статей 1187, 1188 ЦК України є спеціальними щодо статті 1167 ЦК України, тому за загальним правилом перевага у вирішенні вказаного спору мала б надаватися спеціальним нормам.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-108цс13.

Відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою статті 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода може бути завдана як власникам (володільцям), наприклад, транспортних засобів, так і третім особам, зокрема пасажирам, пішоходам.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що транспортний засіб, який належить ОСОБА_1 зазнав механічних пошкоджень у наслідок зіткнення, що перебуває у прямому причинному зв`язку із порушенням ОСОБА_2 правил дорожнього руху. Факт заподіяння шкоди за участі ОСОБА_2 та наявність його вини підтверджується постановою про притягнення до адміністративної відповідальності . Факт завдання матеріальної шкоди внаслідок ДТП підтверджено належними доказами, наданими судовим експертом Булейко О.А. , відповідно до яких вартість матеріального збитку власнику транспортного засобу «Kia Soul», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 355978,30 грн.

Окрім того, моральна шкода полягає в тому, що через пошкодження власного майна, погіршення його технічного і естетичного стану позивач не мала можливості користуватись ним та зазнав побутові незручності, що виникли внаслідок цього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини «STANKOV v. BULGARIA», № 68490/01, від 12 липня 2007 року.

З огляду на викладене та враховуючи, що автомобіль належний позивачу було пошкоджено в результаті дій відповідача, а пошкодження майна особи у будь-якому разі призводить до душевних страждань, пов`язаних з необхідністю вчинення відповідних дій, спрямованих на відновлення майна або інших дій, спрямованих на відновлення своїх порушених прав, то суд вважає за можливе з урахуванням обставин справи та доводів позивача про заподіяння їй моральної шкоди, стягнути з відповідача на користь позивача враховуючи вимоги розумності та справедливості, грошові кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 40000,00 грн.

Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 40000,00 грн, відповідає засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що наступили для позивача, який зазнала моральних страждань та втрат немайнового характеру.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі, визначеному судом 4 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач за подання позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 1355,16 грн. який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247,259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) моральну шкоду в розмірі 40 000,00 (сорок тисяч) гривень.

Стягнути з з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 судові витрати у розмірі 1355,16 грн.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: С.А.Ширіна