Суд: Запорізький районний суд Запорізької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №317/2717/26
Суддя: Громова І. Б.
Справа № 317/2717/26
Провадження № 1-кп/317/549/2026
ВИРОК
Іменем України
21 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4
адвоката обвинуваченого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Запорізького районного суду Запорізької області кримінальне провадження за кримінальним проступком відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м.Запоріжжі, громадянина України, українця, освіта середня, неодруженого, не працевлаштованого, проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше в силу ст.89 КК України не судимого
у скоєнні проступка, передбаченого ч 2 ст.125 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
16 липня 2024 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні кімнати (зали), будинку АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту на ґрунті особистих, неприязних відносин, маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, розуміючи свою фізичну перевагу, підійшов зі спини до потерпілої ОСОБА_4 (його матері )та наніс один удар долонею правої руки в область правої сторони обличчя, яка через свій похилий вік та стан здоров`я не мала можливості чинити опір ОСОБА_6 , присіла на коліна та перемістилась до прихожої кімнати, де впала на диван, після чого ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний умисел, наніс удар ОСОБА_4 кулаком правої руки в праву ділянку очної ямки, потім взяв в праву руку лезом до себе кухонний ніж та рукояткою наніс удар в праву сторону обличчя надбрівної дуги, потім кулаком правої руки наніс удар в праве плече, та в лівий плечовий суглоб, потім наніс правою ногою не менше чотирьох ударів в бічну поверхню живота ліворуч, в поверхню живота праворуч, в задню поверхню лівого стегна та в задній поверхні лівої гомілки, чим відповідно до висновку експерта № 1229п від 30.07.2024 спричинив наступні тілесні ушкодження:
-рану правої надбрівної дуги у гр. ОСОБА_4 сама за собою кваліфікується як легке тілесне ушкодження що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
-синці на нижньому повіку правої ділянки очної ямки, правого плеча, лівого плечового суглоба, бічній поверхні живота ліворуч з розповсюдженням на ліву здухвинну ділянку, передній поверхні живота праворуч, на задній поверхні лівого стегна у нижній третині та задній поверхні лівої гомілки у верхній третині у гр. ОСОБА_4 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ст.125 ч.2 КК України тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та підтвердив коли та в який спосіб вчиняв домашнє насильство до своєї матері. В судовому засіданні зазначив, що розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю підтвердила обставини скоєння її сином правопорушення. Зазначила, що на цей час вибачила його та просила судового не карати. Цивільного позову не заявляла.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілої, а також документів, що характеризують обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені частиною третьою статті 349 КПК, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_6 суд виходить із положень ст.65 КК України. А саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості скоєного ним проступку, його суспільну небезпечність, вік та здоров`я обвинуваченого (на обліку в наркологічному диспансері), характеризуючі особистість обвинуваченого – який, на час розгляду справи не працевлаштований.
Обставин, пом`якшуючих покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Суд не приймає як пом`якшуючу обставину, що визначена в обвинувальному акті – щире каяття, оскільки на час розгляду справи в суді такого каяття не було.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання є скоєння проступку в щодо особи похилого віку з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Враховуючи особистість ОСОБА_6 , конкретні обставини кримінального провадження та тяжкість скоєного, відсутність пом`якшуючих покарання обставин, суд вважає, що для виправлення та перевиховування останнього слід призначити покарання та застосувати передбачені ст.91-1 КК України обмежувальні заходи.
Речові докази по провадженню - знищити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 373-374, 376, 395 КПК України, суд
УХВАЛИВ
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні проступку, передбаченого ст.125 ч.2 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 1 (один) року обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на один рік.
Відповідно до вимог ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст.91-1ч.1 п.5 КК України в інтересах потерпілої одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, застосувати до ОСОБА_6 обмежувальні заходи, відповідно до яких направити Брекало для проходження програми для кривдників на строк один рік. Контроль за поведінкою здійснювати органу пробації за місцем проживання засудженого,
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речовий доказ – кухонний ніж вилучений в ході огляду місця події- знищити
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua