Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №308/2426/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2426/26

3/308/991/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., за участі предсавника митної служби Зубенка І.І., розглянувши справу про порушення митних правил, що надійшла з Закарпатської митниці Держмитслужби, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Гребля, місце проживання – АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 11.09.2012 Іршавським РС ГУДМС України в Закарпатській області, РНОКПП НОМЕР_2 , за ст. 485 МК України, –

ВСТАНОВИВ:

02.10.2025 року до управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці від управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці надійшла доповідна записка від 02.10.2025 №15/15-03/20125 щодо опрацювання інформації уповноваженого митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1).

Вказаним листом направлена відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням I «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами. У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 и.Ty 0639573 від 29.04.2024 встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

Декларація постачальника (виробника) - це заява, яка підтверджує преференційне походження товару, тобто, що він виготовлений у країні – учасниці угоди про вільну торгівлю і може отримати пільги при ввезенні до іншої країни – учасниці Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження і на підставі якої митницею видається сертифікат з перевезення EUR.1.

Проведеним аналізом наявних матеріалів та інформації, наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ, по зазначеному факту встановлено, що 03.05.2024 року в зоні митного контролю митного посту «Виноградів» Закарпатської митниці декларантом – ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), згідно відомостей, зазначених в гр. 14 та 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення, шляхом електронного декларування, була подана митна декларація від 03.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110005882U5 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс №606/2024 від 15.04.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639573 від 29.04.2024 на товар «Напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марка KRONE, модель PROFI LINER, календарний рік виготовлення: 2015, шасі: НОМЕР_4 ».

Відправником даного товару є іноземне підприємство «Augustin Kopecky» (16100 Praha, Statenicka, 819/2, Чехія), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ). Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі іншого документу, що використовується у міжнародній практиці замість Договору, Контракту (код документу 4305) № 606/2024 від 15.04.2024 року, укладеного між іноземним підприємством-продавцем «Augustin Kopecky» та покупцем – ФОП ОСОБА_1 . Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2 ).

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ОСОБА_1 було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639573 від 29.04.2024, який виданий митним органом Чехії. Згідно гр. 47 зазначеної митної декларації нараховано та сплачено ПДВ у сумі 56 695,13 грн. Як підставу для нарахування преференційної ставки мита в гр. 36 МД зазначено код преференції – 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]).

У графі 44 МД під кодом – 0954 (Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1)) зазначено документ EUR.1 № и.Ty 0639573 від 29.04.2024.

Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639573 від 29.04.2024 року виготовлений на підставі підробленого документу – декларації походження (відповідь митних органів Чехії №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025), тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 03.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110005882U5 є неправомірним.

Згідно листа управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 14.01.2026 №15/15-01/1345, без застосування коду пільги «410» по МД від 03.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110005882U5 ОСОБА_1 необхідно було сплатити митні платежі в сумі 90 712,22 грн. (в тому числі: ввізне мито – 28 347,57 грн., та ПДВ – 62 364,65 грн.).

На запрошення до Закарпатської митниці для надання пояснень гр. ОСОБА_1 не прибув (лист Закарпатської митниці від 15.01.2026 №7.7-20/20-01/13/168), про причини неприбуття митницю не повідомив.

Відповідно до п.43 ст.4 МК України посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2 ) вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639573 від 29.04.2024, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 34 017,09 грн. (в тому числі: ввізне мито – 28 347,57 грн. та ПДВ – 5 669,52 грн.).

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 485 Митного кодексу України.

Представник Закарпатської митниці Держмитслужбизубенко І.І. в судовому засіданні підтримав обставини викладені в протоколі про порушення митних правил, надав пояснення аналогічні викладеним у ньому та просив притягнути громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та застосувати відносно останнього адміністративне стягнення передбачене санкцією вказаної статті.

27 березня 2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про повернення протоколу про порушення митних правил на доопрацювання, у якому заявник просить надати можливість врегулювати справу шляхом компромісу відповідно до статті 521 Митного кодексу України, посилаючись на передбачену законом можливість укладення мирової угоди з митним органом.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби., дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до наступного висновку.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про повернення протоколу про порушення митних правил на доопрацювання суд зазначає таке.

Як слідує зі змісту поданого клопотання, ОСОБА_1 обґрунтовує необхідність повернення матеріалів справи, зокрема, положеннями статті 521 Митного кодексу України, якою передбачено можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, а також розміром адміністративного стягнення, передбаченого санкцією статті 485 Митного кодексу України.

Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 521 Митного кодексу України компроміс у справі про порушення митних правил полягає в укладенні мирової угоди між особою, яка вчинила порушення митних правил, та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у відповідній справі. Для ініціювання такої процедури особа звертається із заявою до керівника відповідного митного органу з проханням про припинення справи шляхом компромісу.

Отже, наведена норма визначає окрему процедуру врегулювання справи про порушення митних правил, яка передбачає звернення до митного органу та укладення письмової мирової угоди за наявності передбачених законом підстав. Саме по собі посилання на можливість застосування компромісу не свідчить про те, що така процедура фактично розпочата, а також не створює безумовного обов`язку суду повернути матеріали справи митному органу.

При цьому заявником не наведено належних та достатніх відомостей, які б підтверджували наявність конкретних процесуальних недоліків протоколу про порушення митних правил, що перешкоджають розгляду справи по суті, або інших обставин, які б обумовлювали необхідність повернення матеріалів на доопрацювання.

Посилання заявника на санкцію статті 485 Митного кодексу України, яка передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів, також не є самостійною підставою для повернення протоколу. Питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення вирішується під час розгляду справи з урахуванням установлених обставин, вимог закону та меж санкції відповідної статті.

Таким чином, оскільки наведені у клопотанні доводи не підтверджують наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи по суті та зумовлюють необхідність повернення протоколу про порушення митних правил на доопрацювання, суд доходить висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення такого клопотання.

За таких обставин у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення протоколу про порушення митних правил від 27 січня 2026 року № 0062/UA305000/2026 на доопрацювання слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Склад адміністративного правопорушення включає: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Наведене указує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.

Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення

Згідно із ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України у разі самостійного декларування товарів декларантом передбачену Митним кодексом України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до статей 26, 29 Розділу IV «Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII, сторони поступово створюють зону вільної торгівлі, а товари, що походять з території однієї із Сторін, при ввезенні на територію іншої Сторони звільняються від сплати ввізного мита за умови підтвердження їх преференційного походження у порядку, встановленому відповідним протоколом про правила визначення походження товарів.

Підтвердженням преференційного походження товару, зокрема, є сертифікат з перевезення товару EUR.1, що видається митними органами країни експорту на підставі декларації походження (декларації постачальника), поданої експортером або виробником товару, та застосовується для отримання пільг (преференцій) при ввезенні товару до іншої країни – учасниці відповідної угоди про вільну торгівлю чи Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

У разі встановлення уповноваженим митним органом країни, що видала сертифікат з перевезення товару EUR.1, факту його оформлення на підставі підробленого документа (декларації постачальника), такий сертифікат є недійсним та не може вважатися належним підтвердженням преференційного походження товару, а застосування на його підставі преференційної (пільгової) ставки ввізного мита при митному оформленні товару є неправомірним.

Оскільки на момент митного оформлення товару за митною декларацією від 03.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110005882U5 преференційне походження товару не було належним чином підтверджено дійсним документом, митні платежі підлягали нарахуванню та сплаті у повному обсязі, без застосування коду пільги «410», що і було встановлено за результатами перевірки, проведеної Закарпатською митницею.

Судом встановлено, що 03.05.2024 року в зоні митного контролю митного посту «Виноградів» Закарпатської митниці декларантом – ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) до митного контролю та оформлення, шляхом електронного декларування, була подана митна декларація від 03.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110005882U5 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс №606/2024 від 15.04.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639573 від 29.04.2024 на товар «Напівпричіп для перевезення вантажів, тентований, трьохосьовий, бувший у використанні, марка KRONE, модель PROFI LINER, календарний рік виготовлення: 2015, шасі: НОМЕР_4 ». Відправником даного товару є іноземне підприємство «Augustin Kopecky» (16100 Praha, Statenicka, 819/2, Чехія), а одержувачем є ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ).

Товар оформлено із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410) на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639573 від 29.04.2024, виданого митним органом Чехії, для підтвердження преференційного походження товару.

Відповідно до відповіді уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифіката з перевезення EUR.1 и. НОМЕР_5 від 29.04.2024 встановлено, що компанія, яка зазначена в декларації постачальника, заявила, що вона не видавала таку декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 № и.Ty 0639573 від 29.04.2024 року виготовлений на підставі підробленого документу – декларації походження, тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 03.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110005882U5 є неправомірним.

Відповідно до листа управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 14.01.2026 №15/15-01/1345, без застосування коду пільги «410» по МД від 03.05.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305110005882U5 необхідно було сплатити митні платежі в сумі 90712,22 грн. (в тому числі: ввізне мито – 28 347,57 грн., та ПДВ – 62 364,65 грн.).

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів шляхом надання митному органу недійсного сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 № и.Ty 0639573 від 29.04.2024, на загальну суму 34 017,09 грн.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що громадянин України ОСОБА_1 своїми діями вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

При накладенні адміністративного стягнення, суд у відповідності до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, приходить до висновку, що на гр. України ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ст. 485 МК України у виді штрафу в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 370, ст. 485, 519, 520, 527-529 МК України, ст.ст. 287-290 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у порушенні митних правил за ст. 485 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 17 008,55 грн. (сімнадцять тисяч вісім грн. п`ятдесят п`ять коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.).

Постанова може бути звернена до виконання протягом трьох місяців.

На постанову про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул