Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №761/27925/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД A

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-46 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю події адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Перевіривши наявну апеляційну скаргу на предмет їх відповідності вимогам ст. 294 КУпАП суд приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка їх подала, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Дана норма визначає чіткий перелік суб`єктів оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, під час її розгляду судом першої інстанції ОСОБА_1 не мав статусу потерпілого, клопотання про визнання його потерпілим на стадії розгляду в суді першої інстанції не подавав, а питання щодо заподіяння йому моральної, фізичної або майнової шкоди внаслідок діяння, яке становило предмет розгляду, судом не вирішувалося.

Лише після ухвалення постанови про закриття провадження ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу разом з клопотанням про визнання його потерпілим.

Разом із тим у поданому клопотанні та доданих до нього матеріалах не наведено належних обставин і доказів, які б підтверджували заподіяння заявникові моральної, фізичної або майнової шкоди саме внаслідок адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-46 КУпАП. Сам по собі факт незгоди з постановою суду першої інстанції та бажання її оскаржити не є достатньою підставою для набуття статусу потерпілого в розумінні ст. 269 КУпАП. Окрім того, завданням суду апеляційної інстанції є перегляд судового рішення суду першої інстанції , а не повторний розгляд справи про адміністративне правопорушення, що також відображено в низ ці Рішень ЄСПЛ. Суб`єкти провадження визначаються на стадії зібрання матеріалів або в суді першої інстанції.

За таких обставин відсутні достатні правові підстави для визнання заявника потерпілим у цій справі. Так, за відсутності підтвердження відповідного процесуального статусу, заявник не належить до кола осіб, яким ч. 2 ст. 294 КУпАП надано право на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення як потерпілому.

Відтак, оскільки апеляційна скарга на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2026 року подана особою, яка не є суб`єктом апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення, то подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала за правилами ч.2 ст.294 КУпАП, що не позбавляє права на повторне звернення з апеляційними вимогами належного суб`єкта оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки таке право «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 18 вересня 2026 року ? повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов

Справа № 761/27925/26

Апеляційне провадження № 33/824/4983/2026

Суддя у першій інстанції - Ковтуненко В.О.

Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.