Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №760/4300/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 760/4300/26 Апеляційнепровадження № 33/824/4042/2026Головуючий у судіпершої інстанції - Кравченко Я.В. Доповідач у судіапеляційноїінстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Полянчуком Владиславом Богдановичем на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 580556 від 01.02.2026 о 11:10 у м. Київ, вул. Брожка, 70, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук; блідість шкіри обличчя; звужені зіниці очей, що мляво реагують на світло. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проходити відмовився, чим порушив п. 2.5 правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.05.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч), 00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 , через свого адвоката Полянчука В.Б. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення суддею першої інстанції норм процесуального та матеріального права просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом неповно з`ясовано обставини справи, не надано належної оцінки доказам та істотно порушено право ОСОБА_1 на захист.

Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , хоча належного повідомлення про дату та час судового засідання він не отримував. Судові повістки направлялися за адресою АДРЕСА_1 , яка не є його адресою проживання. Про постанову суду він дізнався лише 14.06.2026 року через застосунок «Дія» та вже 16.06.2026 року подав апеляційну скаргу. Таким чином, він був фактично позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, подавати докази, заявляти клопотання та здійснювати захист, що є істотним порушенням статті 268 КУпАП та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, судом не встановлено належними та допустимими доказами факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 своєї вини не визнає та зазначає, що не відмовлявся від медичного огляду, а навпаки наполягав на його проведенні.

Відповідно до статті 266 КУпАП та Порядку № 1103 у разі відмови водія від огляду на місці або незгоди з його результатами працівники поліції зобов`язані забезпечити проведення огляду у закладі охорони здоров`я у встановленому порядку та не пізніше двох годин. Однак такого огляду ОСОБА_1 забезпечено не було.

Також у матеріалах справи наявне направлення на медичний огляд, однак ОСОБА_1 стверджує, що воно було складене вже після складання протоколу, йому не було надано можливості належним чином ознайомитися з ним та фактично пройти огляд у зазначеному закладі охорони здоров`я. Ці обставини підтверджуються відеозаписом, який суд першої інстанції належним чином не дослідив.

Отже, працівниками поліції не дотримано встановленого законом порядку направлення та проведення огляду, а факт саме відмови ОСОБА_1 від проходження огляду належними та достатніми доказами не доведений. За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2026 була винесена оскаржувана постанова. Вперше, апеляційна скарга була подана до Київського апеляційного суду через засоби поштового зв`язку 16.06.2026. Постановою Київського апеляційного суду від 16.07.2026 скаргу було повернуто особі, яка її подала у зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про поновлення строку. Відомостей про отримання скаржником копії оскаржуваної постанови матеріали справи не містять, а фактично, як зазначає ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі, ознайомився з повним текстом постанови 12.06.2026. Вдруге апеляційна скарга була подана безпосередньо до суду першої інстанції 27.07.2026.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Клочкова А.О. підтримала подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просила її задовольнити.

Перевіривши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2021, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.02.2026 о 11:10 у м. Київ, вул. Брожка, 70, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук; блідість шкіри обличчя; звужені зіниці очей, що мляво реагують на світло, при цьому на законну вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі у присутності лікаря-нарколога відмовився, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на медичний огляд, відеозаписом із нагрудної камери, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом та відмову від огляду. За таких обставин, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що висновок викладений у постанові Солом`янського районного суду м. Києва від 07.05.2026 про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи скаржника на те, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не відповідає дійсності. Суд першої інстанції направляв судову повістку за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному під час оформлення матеріалів щодо ОСОБА_1 . При цьому в матеріалах справи наявне зворотне поштове повідомлення, яке підтверджує особисте вручення судової повістки саме ОСОБА_1 . Отже, твердження про те, що він не отримував повістки та не був обізнаний про розгляд справи, спростовується безпосередньо матеріалами справи.

Також не відповідають дійсності доводи апелянта про відсутність відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду безпосередньо зафіксований на відеозаписі, який міститься в матеріалах справи. Таким чином, твердження апелянта про те, що він, навпаки, наполягав на проведенні огляду, спростовуються об`єктивними даними відеофіксації. Саме відеозапис дає можливість безпосередньо встановити поведінку ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів та його відмову від проходження огляду.

Наявність у матеріалах справи направлення на медичний огляд та те, що таке направлення нібито було складене після протоколу, а також на ненадання йому можливості пройти огляд, не спростовують зафіксованої на відеозаписі відмови.

Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено частиною першою статті 130 КУпАП апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог статей 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.

Згідно частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Полянчуком Владиславом Богдановичем про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Полянчуком Владиславом Богдановичем залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду