Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №755/24521/25 — Київський апеляційний суд

Справа №755/24521/25 Суддя в суді першої інст. - Вовк О.І.

Провадження № 33/824/2973/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Родзевича В.Л. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою судді місцевого суду:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 03 грудня 2025 року о 00 годині 48 хвилин у місті Києві по пр-ту Соборності, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , в комендантську годину, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з постановою суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає, що ОСОБА_1 не є особою, яка керувала транспортним засобом, оскільки транспортний засіб працівниками поліції не зупинявся, а автомобіль був припаркований на території автостоянки.

Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, зазначає, що працівниками поліції було позбавлено ОСОБА_1 права на захист та інших гарантованих прав та свобод людини.

Вважає, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП.

Також, вважає, що відеозапис з нагрудних камер працівників поліції є недопустимим доказом, оскільки відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка його копіювала.

ОСОБА_1 та його захисник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином. Водночас захисник Родзевич В.Л. учетверте подав клопотання про відкладення судового розгляду. Як убачається з матеріалів справи, захисник чотири рази звертався з клопотаннями про відкладення судового засідання, унаслідок чого розгляд справи вже відкладався тричі, а саме 03.07.2026, 13.08.2026 та 01.09.2026. Ураховуючи необхідність дотримання розумних строків судового розгляду, а також неодноразове відкладення судових засідань за клопотаннями захисника, суд дійшов висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені захисником, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №530179 від 03.12.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції №473480, 4703112, 472379.

Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Апеляційний суд вважає, що на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 беззастережно мав виконати їх законну вимогу і пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки таке прямо передбачено п. 2.5 ПДР України та абз. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух».

Відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння свідчить про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та порушення п. 2.5 ПДР України.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не зупинявся працівниками поліції, оскільки автомобіль перебував у припаркованому стані на території автостоянки, а також те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Зокрема, згідно дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що у нічний час, після початку комендантської години, водій автомобіля «Ford» білого кольору порушив правила дорожнього руху. Після цього працівники поліції підійшли до зазначеного автомобіля, який уже був припаркований на території автозаправної станції з увімкненими габаритними вогнями, повідомили водія про порушення ним правил дорожнього руху та запропонували пред`явити документи, що посвідчують його особу. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та поведінку, що не відповідала обстановці. У зв`язку із цим ОСОБА_1 неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу - алкотестера «Drager» - або у закладі охорони здоров`я. Крім того, працівник поліції роз`яснив водієві його обов`язок пройти відповідний огляд згідно з вимогами чинного законодавства, а також попередив, що в разі відмови від його проходження ОСОБА_1 буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Однак ОСОБА_1 , незважаючи на неодноразові пропозиції та роз`яснення працівників поліції, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці за допомогою алкотестера, так і в закладі охорони здоров`я ухилився, відповідного огляду не пройшов. У подальшому працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу було зачитано останньому, який своїм підписом підтвердив факт ознайомлення з ним та отримав його примірник. Також ОСОБА_1 повідомлено про його відсторонення від керування транспортним засобом.

Окрім цього, матеріали справи містять акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 03.12.2025, у яких зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці. Крім того, у зазначених документах зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 складений з істотними порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка його склала, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, а також нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення. Водію роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що засвідчено його підписом. Крім того, ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений та його копію отримав, що також засвідчено підписом працівника поліції. Вказане свідчить про те, що адміністративний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.

За таких обставин апеляційний суд не вбачає порушень у діях працівників поліції, оскільки останні діяли відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується сукупністю матеріалів справи.

Аналізуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Всі інші доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Родзевича В.Л. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 07 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Дрига