Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №758/5349/26 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року місто Київ

Справа № 758/5349/26

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13182/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Приходько К.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ломага Катерина Валеріївна, на додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року (у складі судді Блащук А.М., дата складення повного тексту рішення - відсутня)

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст ухваленого судового рішення та заяви про ухвалення додаткового рішення

У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала зазначена справа.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18.05.2026 у справі № 758/5349/26 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено.

26.05.2026 представником позивача Ломагою К.В., до суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених під час розгляду справи, в якій просять суд ухвалити додаткове судове рішення, яким вирішити питання розподілу судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року заяву - задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Суд мотивував таке рішення тим, що заявлена сума є неспівмірною зі складністю справи та витраченим адвокатом часом. Крім того, матеріали справи не містять доказів фактичної оплати 9 000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду, позивачка ОСОБА_1 через свою представницю - адвоката Ломага К.В., 08 червня 2026 року подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9000 гривень.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що суд не врахував належних доказів фактичного понесення витрат, оскільки у матеріалах містяться дві платіжні інструкції: від 27 березня 2026 року на 4 400 грн та від 07 травня 2026 року на 4 600 грн. В обох документах призначення платежу пов`язане з наданням адвокатських послуг у справі про розірвання шлюбу між сторонами.

Посилається на порушення частини п`ятої статті 137 ЦПК України, оскільки відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат, а суд зменшив їх за власною ініціативою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Позиція учасників справи в судовому засіданні

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Представник позивача - адвокат Ломага К.В. подала заяву про розгляд справи без участі скаржника та його представника, вимоги скарги підтримала в повному обсязі.

З урахуванням викладеного та приписів ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд першої інстанції встановив, що між адвокатом Ломагою К.В. та позивачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правничої допомоги від 08.02.2025.

07.05.2026 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 08.02.2025, відповідно до якої сторони погодили розмір гонорару 9000 грн.

07.05.2026 між сторонами було підписано Акт про надання правової допомоги.

Позиція суду апеляційної інстанції

Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого додаткового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ним не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони разом із першою заявою по суті спору подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За змістом частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи вони підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір таких витрат, включаючи гонорар адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, сплаченої або такої, що підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України учасник справи для визначення розміру витрат на правничу допомогу подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Згідно з частиною четвертою цієї статті розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Водночас частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що в разі недотримання вимог співмірності суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності таких витрат.

За пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін; поведінку сторін під час розгляду справи, яка призвела до його затягування; дії сторін щодо досудового вирішення спору та мирного врегулювання.

За частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що за частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу лише за клопотанням іншої сторони.

Натомість відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України суд за клопотанням учасника або з власної ініціативи може відступити від загального правила розподілу витрат та не присуджувати стороні всі її витрати чи присудити їх частково. При цьому суд повинен конкретно визначити, які витрати не підлягають відшкодуванню, та навести мотиви й правові підстави такого рішення (пункти 139-145 постанови).

Аналогічне розмежування між зменшенням витрат за заявою іншої сторони та їх частковим не присудженням під час розподілу висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Крім того, у додатковій постанові від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24 Велика Палата Верховного Суду наголосила на можливості суду під час розподілу судових витрат за обґрунтованими запереченнями сторони та/або з власної ініціативи, керуючись установленими процесуальним законом критеріями, не присуджувати всіх витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала критерії визначення й розподілу відповідних витрат: їх дійсність, необхідність та розумність розміру з урахуванням обставин справи.

Отже, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат за статтею 137 ЦПК України не позбавляла суд першої інстанції повноваження перевірити належність, необхідність, обґрунтованість та пропорційність їх компенсації під час розподілу за статтею 141 ЦПК України. Проте реалізація такого повноваження не може ґрунтуватися лише на загальному посиланні на незначну складність справи й суб`єктивно визначену суму відшкодування.

Заяву про стягнення витрат на правничу допомогу позивач сформувала 11 травня 2026 року в Електронному суді. (а.с. 27)

На підтвердження понесення витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 08 лютого 2026 року, в якому не визначений конкретний перелік робіт, а також додаткова угода до нього в якій погоджено гонорар адвоката в справі про розлучення 9000 грн.

Надано акт про надання правової допомоги та два платіжних доручення про оплату послуг.

Апеляційним судом встановлено, що адвокатом ні в договорі ні в додатковій угоді ні в акті наданих послуг, а також в самій заяві про стягнення витрат на правничу допомогу не конкретизовано які конкретно послуги, види робіт, були зроблені та охоплюються гонораром в 9000 грн., що не давало можливості відповідачу сформувати свої доводи, щодо непропорційності такого гонорару тим видам робіт, які були необхідні для надання правничої допомоги в даній справі.

Разом з тим, висновок суду про недоведеність оплати послуг витрат на правничу допомогу спростовується наявними в справі платіжними дорученнями на а.с. 31, відповідно до якого позивач сплатила 4600 грн. адвокату за послуги в справі про розлучення шлюбу та платіжним дорученням на а.с. 35 відповідно до якого сплачено 4400 грн. адвокату за надання послуг в справі про розлучення

Враховуючи, що заявлена сума витрат на правничу допомогу 9000 грн. є погодженим гонораром адвоката проте є не пропорційною до предмету спору, яким є розірвання шлюбу та з урахуванням поданої відповідачем заяви про визнання позову, та розгляд справи без участі відповідача та враховуючи заяву представника позивача про розгляд справи без участі позивача та представника, суд дійшов вірного висновку про наявність у суду повноважень для зменшення заявлених позивачем витрат до 1000 грн., проте послався не на ту норму права, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав лише для зміни мотивів, ухваленого судом рішення та часткового задоволення апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції, правильно вирішивши питання про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, правильно визначив розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, проте помилився з мотивами прийняття такого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ломага Катерина Валеріївна задовольнити частково.

Додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 01 червня 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови .

В решті додаткове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач О.В. Желепа

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова