Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №756/17610/25 — Київський апеляційний суд

справа № 756/17610/25 головуючий у суді І інстанції Шевчук А.В.

провадження № 22-ц/824/9699/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Березовенко Р.В.,

суддів Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» поданою представником - Кожушко Владиславом Олександровичем на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2025 року представник ТОВ «Укр кредит фінанс» звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 19 червня 2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1408-8303.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 17 500,00 грн; строк кредитування - 365 днів; - базовий період - 8 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; Промо - ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка; 1.50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/ або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. -1.18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Відповідач не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача становить 111 260,00 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 грн, - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 91 260,00 грн.

Представник позивача повідомляє, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 20 720,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 грн, - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 70 540,00 грн; що разом становить 90 540,00 грн.

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року позовні вимоги було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1410-8214 від 19 червня 2024 року, в розмірі 20 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 535,10 грн.

В частині стягнення процентів суд першої інстанції відмовив.

Не погодившись із таким рішенням суду, 24 березня 2026 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Кожушко В.О. через систему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просив рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 лютого 2026 року по справі № 756/17610/25, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором - скасувати та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість у розмірі 90 540,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 70 540,00 гривень.

Так, представник апелянта підтримавши доводи позовної заяви зазначив, що умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.

Позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) Відповідачу.

Тож, з наведеного вбачається, що позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10. та 10.1. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.9. кредитного договору.

Окрім цього, представник апелянта вказує, що на дату укладення Кредитного договору № 1410-8214 - 19 червня 2024 року - діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,50%. Договір було укладено саме в цей перехідний період (з 23 квітня 2024 по 20 серпня 2024 включно), тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення.

Так, відповідно до п.4.16. Кредитного договору № 1410-8214 від 19 червня 2024 року Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 1,379% (одна ціла триста сімдесят дев`ять тисячних процентів).

Пунктом 4.19. Договору розраховано денну відсоткову ставку у відповідності до вищезазначеної формули, яка передбачена ЗУ «Про споживче кредитування», а саме: ДПС:1,379 процентів = (88 077.50 грн./17 500.00 грн.)/365 днів ? 100%

Отже, денна процентна ставка передбачена пунктами 4.16 та 4.19 Договору, відповідає вимогам чинного законодавства та не перевищує встановлених законодавчих обмежень на момент укладення договору.

При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносились зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчими кредитом та загального розміру кредиту).

Також, представник апелянта звертає увагу, що 21 червня 2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» було укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1410-8214, відповідно до умов якої Відповідачу було надано додаткові грошові кошти у кредит за Договором у сумі 2 500,00 грн. Таким чином сума основного зобов`язання (загального розміру кредиту) збільшилась з 17 500,00 грн до 20 000,00 грн.

Додаткову угоду до Договору було укладено 21 червня 2024 року, тобто також у період (з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року) коли денна процентна ставки не могла перевищувати 1,50%. У зв`язку з вищевикладеним у Кредитному договорі № 1410- 8214 від 19 червня 2024 року встановлено правильно денну проценту ставку згідно чинного законодавства.

Підсумовуючи вищевикладене, представник апелянта вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до щоденно нарахованої заборгованості розмір денної процентної ставки у розмірі 1% протягом всього строку кредитування, та як наслідок безпідставно позбавив позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного Договору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» поданою представником - Кожушком Владиславом Олександровичем на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвала про відкриття апеляційного провадження була надіслана апелянту у електронний кабінет у системі ЄСІТС «Електронний суд», яку було отримано 26 травня 2026 року, що підтверджується Звітами про доставку вихідної кореспонденції.

Відповідачу ухвалу про відкриття провадження було направлено на адресу місця реєстрації, однак до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», що відповідно до норм ст. ст. 128,130,131 ЦПК України вважається належним повідомленням.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2026 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно вимог ст. 369 ЦПК України, в редакції на час надходження апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Оскільки дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1408-8303.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 17 500,00 грн; строк кредитування - 365 днів; - базовий період - 8 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; Промо - ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка; 1.50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/ або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. -1.18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Суд першої інстанції аналізуючи кредитний договір взяв до уваги, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Враховуючи вищенаведені норми, суд вважав, що у кредитних договорах, укладених після 24 грудня 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, а у разі перевищення, пункт договору про нарахування таких відсотків є нікчемним.

Відносно кредитного договору від 19 червня 2024 року, укладеного між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 , суд вважав за потрібне стягнути з відповідача суму заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 20 000,00 грн, та відмовити у стягненні відсотків, які розраховані за ставкою більшою ніж 1% в день, оскільки суд дійшов висновку, що пункт договору про нарахування таких відсотків є нікчемним. При цьому суд вказав, що позивачем не надано розрахунку заборгованості з врахуванням максимального розміру денної процентної ставки 1%, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, частково не погоджується з таким висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

У статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

У статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", яка має назву "Визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів")

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним (абзац 1 частини четвертої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п`ята статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення (частина сьома статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачиться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

Норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні "не може перевищувати". Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.

Так, відповідно до умов Кредитного договору від 19 червня 2024 року Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 17 500,00 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 8 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо - ставка 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1.50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; стандартна % ставка - 1.18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Відповідно до п. 4.8. кредитного договору - Базовий період складає 8 (вісім цілих, нуль сотих ) календарних днів. Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Базовий період сплати відсотків (далі - Базовий період) - проміжки часу впродовж строку дії Договору, не пізніше останнього дня яких у Позичальника настає обов`язок сплати процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця або Мобільний додаток.

Відповідно до п. 4.13. Договору Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 18 червня 2025 року. Продовження Строку кредитування або строку виплати Кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження Строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених цим Договором. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення Додаткової угоди до цього Договору. У такому випадку актуальний Строк кредитування зазначається в останній укладеній Сторонами Додатковій угоді до цього Договору, якою змінювався Строк кредитування.

Відповідно до п. 2.11 Додаткової угоди від 21 червня 2024 року сторони домовились продовжити строк кредитування на 365 (триста шісдесят п`ять) днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить: 367 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому п. 12.7 Договору.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника. Однак, Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником усіх умов відповідної програми лояльності. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Відповідно до п. 4.11 Кредитного договору - Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Згідно п. 4.10. та 10.1 Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:

Стандартна процентна ставка становить:

• 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо- ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою.

• 1.18% (одна ціла, вісімнадцять сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Промо-ставка становить 1.20% (одна ціла, двадцять сотих відсотки( ів)) за кожен день користування Кредитом протягом перших 8 (вісім) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця.

Так, з розрахунку заборгованості за договором 1410-8214 від 19 червня 2024 року, станом на 19 вересня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснило лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.10. та п. 10.1.кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.13. Договору), що погоджений між сторонами.

Враховуючи зазначене, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Таким чином, скільки договір №1400-4292 був укладений 19 червня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%.

Проте, з матеріалів справи, зокрема зі змісту кредитного договору від 19 червня 2024 року (п. 4.19) та додаткової угоди до договору від 21 червня 2024 року (п.4) вбачається застосування до відповідача у розрахунку денної процентної ставки 1,379% та 1,38% відповідно, що перевищує 1%. Вказані обставини апелянтом не спростовані.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у кредитних договорах укладених з відповідачем, як таких, що укладені після 24 грудня 2023 року, від початку максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1%, отже доводи апелянта у частині необхідності застосування 1% лише починаючи з 20 серпня 2024 року є помилковими.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановивши, що у цій справі позивачем доведено на підставі належних доказів волевиявлення сторін на укладення правочину, зокрема погодження банком заявки позичальника на його укладення, отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними, часткову сплату відсотків, які відповідно до вимог закону необхідно нараховувати у максимальному розмірі 1% не здійснив самостійного розрахунку процентів за період кредитування взявши до уваги дану ставку, чим фактично обмежив наявне право позивача на їх отримання.

Велика Палата Верховного Суду зазначила у своїй постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, що відповідно до частини першої ст. 1048 та частини першої ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні позову у частині стягнення відсотків за кредитним договором, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що застосування норм права, оцінка доказів є прерогативою суду. В цій категорії справ розмір кредитної заборгованості має визначатися відповідно до наданих доказів, вимог закону та умов договору. При цьому суд зобов`язаний при наявності кредитної заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною, а не взагалі відмовляти у позові у цій частині.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у стягненні процентів, оскільки встановивши невірність розрахунку позивача необхідно було здійснити перерахунок заборгованості по процентам, на які позивач має право, а саме 1%.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розрахунок заборгованості по процентам у відповідності до законодавства, оскільки беручи до уваги умови кредитування вбачається, що позивачем здійснювались нарахування за межами максимальної ставки, на що і посилається сам позивач у договорах здійснюючи самостійний розрахунок денної процентної ставки, яка складає 1,379 та 1,38.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерахунок заборгованості за процентами беручи за основу денну процентну ставку 1%.

Відтак, заборгованість по відсоткам за договором від 19 червня 2024 року складає 350 грн = (17500 (сума кредиту)*1% (денна процентна ставка)*2 дні (строк кредитування)).

Заборгованість по процентам у відповідності до додаткової угоди від 21 червня 2024 року складає 73 000,00 грн = (20 000,00 грн (сума кредиту)*1% (денна процентна ставка)*365 дні (строк кредитування)).

Таким чином, загальна сума заборгованості за весь час дії кредитного договору не може перевищувати та складає 73 350, 00 грн.

При цьому, як вбачається з позовної заяви позивачем відносно розміру заборгованості відповідача по процентам було застосовано програму лояльності та списано заборгованість у розмірі 20 720,00 грн, що на думку апеляційного суду підлягає врахуванню при визначенні загальної суми заборгованості за процентами.

Крім того, з розрахунку заборгованості, колегією суддів встановлено, що відповідачем здійснювались платежі на погашення відсотків у загальну суму у розмірі 9 460,00 грн, а тому враховуючи часткове внесення коштів боржником, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність їх врахування та зменшення розміру відсотків, які підлягають до стягнення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти нараховані за користування кредитними коштами у розмірі 43170, 00 грн (73 350,00 грн- 20 720,00 грн- 9 460,00 грн).

Таким чином, колегія суддів частково погоджується з позицією сторони апелянта щодо помилковості висновків суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів у позному обсязі, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За правилами п. 2 ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведених мотивів, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами, у зв`язку з чим підлягають перерозподілу судові витрати.

Ураховуючи, що розмір задоволених позовних вимог позивача збільшився з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених вимог судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 690,10 грн (69,77% задоволених вимог)

Окрім цього, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 223,39 грн (61,19% задоволених вимог апеляційної скарги).

Керуючись ст. ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» подану представником - Кожушко Владиславом Олександровичем - задовольнити частково.

Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 23 лютого 2026 року в частині відмови у стягненні заборгованості за нарахованими процентами - скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення.

Позовні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нарахованими процентами, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місце знаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 43 170 (сорок три тисячі сто сімдесят) грн 00 коп та судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1 690 (одна тисяча шістсот дев`яносто) грн 10 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» понесені витрати зі сплати судового збору у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн 39 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова