Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №756/9178/24 — Київський апеляційний суд

Унікальний номер справи 756/9178/24

Номер апеляційного проваджен/ня 22-ц/824/16974/2026

Головуючий у суді першої інстанції М. В. Жук

Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач

Постанова

Іменем України

16 жовтня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),

суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.

секретар судового засідання Комар Л. А.

сторони

позивач ОСОБА_1

відповідач Київський міський центр зайнятості

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2026 року, постановлену у складі судді М. В. Жука, в примішенні Оболонського районного суду м. Києва,

у с т а н о в и в :

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2025 щодо прийняття звіту Київського міського центру зайнятості про виконання рішення суду, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування заяви зазначила, що у провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №756/9178/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.2025 поновлено ОСОБА_1 на роботі, стягнуто з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 159 425 грн 19 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів, 10 000 грн 00 коп компенсації моральної шкоди та 108 грн 36 коп судового збору. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми за один місяць допущено до негайного виконання.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23.06.2025 у справі №756/9178/24 зобов`язано Київський міський центр зайнятості протягом 30 календарних днів з дня отримання ухвали подати до суду звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 756/9178/24 в частині поновлення на роботі, що підлягає негайному виконанню.

У липні 2025 року на адресу суду від Київського міського центру зайнятості надійшов звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2025 у справі №756/9178/24, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 25.11.2025, прийнято звіт Київського міського центру зайнятості про виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в частині, що підлягає негайному виконанню.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2026 у справі №756/9178/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2025 та постанову Київського апеляційного суду від 25.11.2025.

16.02.2026 ОСОБА_1 звернулась до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року за виключними обставинами, у якій просить переглянути за виключними обставинами ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2025 та скасувати її, а також відмовити у прийнятті звіту про виконання судового рішення та визнати виконання рішення в частині поновлення на роботі невиконаним.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року за виключними обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди передано на розгляд до Оболонського районного суду міста Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.05.2026 у справі №756/9178/24 заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року за виключними обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто заявнику.

Наразі ОСОБА_1 вважає ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2025 такою, що підлягає перегляду за нововиявленими обставинами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, оскільки вона перешкоджає реальному виконанню судового рішення, що набрало законної сили та стосується єдності судової практики щодо виконання рішень про поновлення на роботі, правильності розуміння поняття «фактичне поновлення на роботі», гарантій ефективного судового захисту, заборони формального виконання судових рішень, забезпечення обов`язковості судових рішень.

Також зазначає, що після ухвалення рішення та набрання ним законної сили їй стали відомі істотні обставини, які не були і не могли бути відомі під час судового розгляду. Нововиявленою обставиною є те, що станом на 11.08.2025, дату винесення ухвали про прийняття звіту про виконання судового рішення, у Реєстрі застрахованих осіб ПФУ містилася інформація про припинення трудових відносин позивача з відповідачем, яка дає підстави вважати, що наслідки незаконного звільнення, які існували на час розгляду звіту не були усунуті відповідачем в повному обсязі. В той же момент, під час розгляду звіту відповідача про виконання судового рішення він стверджував у суді, що виконав рішення в повному обсязі. Однак подальші дії самого відповідача свідчать, що він виправляв відомості в офіційному Реєстрі ПФУ, тобто фактично визнав необхідність усунення наслідків незаконного звільнення (тобто відомості були несумісні з виконанням рішення про поновлення на роботі), які були ним проведені уже після винесення ухвали про прийняття звіту про виконання судового рішення від 11.08.2025, якою дане рішення вважалось виконаним та завершеним. Це було об`єктивною обставиною, яка існувала на день постановления ухвали, але не була відома ні суду, ні позивачу. Тільки після отримання відповіді від ПФУ стало можливим довести існування цієї обставини. Лист ПФУ, отриманий пізніше, лише підтверджує уже існуючий факт того, що станом на 11.08.2025 у Реєстрі ПФУ був запис про припинення трудових відносин позивача з 08.07.2024 і лише 16.10.2025 відповідач подав уточнюючий розрахунок, яким скасував раніше подані відомості про припинення трудових відносин з 08.07.2024.

На думку позивача, існують підстави сумніватися, що на момент винесення ухвали від 11.08.2025 рішення про поновлення позивача було виконаним та завершеним, а звіт про виконання судового рішення був повним та достовірним. Адже виконання рішення про поновлення передбачає не лише видання наказу, а й фактичне приведення кадрових документів та відомостей державних реєстрів у відповідність до рішення суду. Це свідчить про те, що станом на 11.08.2025, коли суд прийняв звіт про виконання рішення, відомості в Реєстрі ПФУ ще не були приведені у відповідність до рішення суду, а отже роботодавець виконав рішення суду лише частково (видання наказу), а відомості до Реєстру ПФУ, які підтверджують безперервність трудових відносин, були виправлені лише через майже шість місяців і вже після прийняття судом звіту про виконання рішення. Порядком ведення Державного реєстру загальнобов`язкового державного соціального страхування та нормативними актами щодо персоніфікованого обліку передбачено, що зміни до відомостей про працівників у відповідній звітності роботодавця, яких поновлено на роботі за рішенням суду, вносяться на підставі наказу про поновлення. Наказ про поновлення позивача роботодавцем винесено 23.04.2025. Отже зміни до Реєстру ПФУ щодо скасування раніше поданих відомостей про припинення трудових відносин з 08.07.2024 відповідач повинен був надати до ПФУ 23.04.2025 натомість відповідач надав уточнюючий розрахунок тільки 16.10.2025.

З огляду на зазначене ОСОБА_1 просила суд переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 серпня 2025 року у справі 756/9178/24, скасувати її та відмовити Київському міському центру зайнятості у прийнятті звіту про виконання судового рішення у справі 756/9178/24. Ухвалити нове судове рішення, яким визнати виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2025 у справі 756/9178/24 в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 не виконаним. Встановити Київському міському центру зайнятості новий термін для подання звіту про виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2025 у справі 756/9178/24 в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 . Витребувати у Київського міського центру зайнятості документ (наказ, розпорядження) на підставі якого були внесені зміни до Реєстру ПФУ щодо скасування припинення трудових відносин з 08.07.2024 в «уточнюючому» розрахунку від 16.10.2025 № 497070.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2026 року відмовлено у відкриті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2025 щодо прийняття звіту Київського міського центру зайнятості про виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції неправильно визначив правову природу ухвали про прийняття звіту від 11.08.2025 за ст. 453-4 ЦПК України та неправильно застосував обмеження за ст. 423 ЦПК України, чим порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема суд першої інстанції посилаючись на перелік ухвал п. 2 або іншого відповідного пункту постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 за №4 повинен був роз`янити чому цей старий перелік є вичерпним і застосованим до нового виду судової ухвали, створеного законодавцем у 2024 році.

На думку позивача, ухвала суду від 11.08.2025 завершує самостійний розгляд питання про виконання судового рішення і тим самим завершує розгляд справи. Ухвала про прийняття звіту не містить жодного рішення про продовження судового контролю.

Звернула увагу на те, що суд першої інстанції не дотримався встановленого ст. 40 ЦПК України порядку розгляду заяви про відвід судді від 30.07.2025.

ОСОБА_1 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала подану апеляційну скаргу, просить задовольнити на підставі викладених у ній доводів.

Відповідач Київський міський центр зайнятості надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника, у якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 з наведених у відзиві на апеляційну скаргу доводів.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності представника Київського міського центру зайнятості, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, відмовляючи у відкриті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду про прийняття звіту боржника, суд дійшов висновку про те, що вказана ухвала суду постановлена на стадії контролю за виконанням рішення суду, а тому вона не відносятися до ухвал, якими закінчено розгляд справи, відтак не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали.

Частиною 5 ст. 258 ЦПК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Згідно частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до зазначених вимог закону переглянуті за нововиявленими обставинами можуть бути лише ті судові рішення, якими закінчено розгляд справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19) зазначено, що: «ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є:

- ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду;

- ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі№ 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20) вказано, що перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими вказані рішення місцевих судів було змінено або ухвалено нове рішення.

При цьому, ухвалами, якими закінчено розгляд справи і які можуть бути предметом перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Разом із тим, інші ухвали суду не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 127/2-н-439/09, від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц.

У ході перегляду справи судом встановлено, що ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2025, якою було прийнято звіт Київського міського центру зайнятості про виконання рішення Оболонського районного суду міста Києва від 22.04.2025 у цивільній справі №756/9178/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, є ухвалою, постановленою судом на стадії контролю за виконанням рішення суду, а тому така ухвала суду, з огляду на зазначені вище норми закону, не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

Таким чином ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2025 про прийняття звіту про виконання рішення суду не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

Такі висновки суду є обгрнутованими та повністю узгоджуються із наведеною вище правктикою Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення питання щодо наявності правових підстав для відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду про прийняття звіту боржника про виконання рішення суду.

Хибними є твердження ОСОБА_1 про недотримання судом першої інстанції порядку розгляду заяви про відвід, встановленого ст. 40 ЦПК України, оскільки із матеріалів справи вбачається, що ухвала про відмову у відкритті провадження була постановлена судом 27.07.2026. При цьому заява ОСОБА_1 про відвід судді подана нею до суду 30.07.2026, тобто через декілька днів після постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали суду за нововиявленими обставинами. Таким чином у суду не було законних підстав для розгляду заяви про відвід після постановлення ухвали про відімову у відкритті провдження, так як питання про відвід судді може бути вирішено або до, або після відкриття провадження у справі. Проте не підлягає вирішенню після відмови у відкритті провадження у справі. Та обставина, що ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2026 року підписана ЕЦП судді 11.08.2026 не свідчить про те, що вона постановлена у інший день аніж 27.07.2026.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 20 жовтня 2026 року.

Судді

Л. Д. Поливач

А. М. Стрижеус

О. І. Шкоріна