Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №183/2134/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №183/2134/25

Суддя: Оладенко О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2134/25

№ 2/183/1772/26

20 жовтня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31 серпня 2020 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 491033603 у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору банк надав позичальнику кредит у сумі 28 099,57 грн строком на 12 місяців на споживчі потреби зі сплатою 39,90% річних. Позивач зазначає, що АТ «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 28 099,57 грн, тоді як позичальник не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів, унаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно з детальним розрахунком заборгованості станом на 20 грудня 2021 року загальний розмір заборгованості становив 39 260,07 грн, яка складалася з тіла кредиту в розмірі 28 099,57 грн та заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 11 160,50 грн.

20 грудня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 4, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 491033603 від 31 серпня 2020 року до відповідача, унаслідок чого ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 39 260,07 грн, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 200,00 грн.

Короткий зміст відзиву на позовну заяву

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Муха Сергій Сергійович подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

На обґрунтування заперечень представник відповідача зазначає, що надані позивачем документи, а саме копія оферти на укладення угоди про надання кредиту, акцепт пропозиції, паспорт споживчого кредиту та графік платежів, не відповідають вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а тому позивачем не підтверджено належними доказами факт укладення кредитного договору між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 . Зокрема, у матеріалах справи відсутні належні докази підписання правочину електронним цифровим підписом або одноразовим ідентифікатором, а наявне на наданих роздруківках графічне зображення підпису за зовнішнім виглядом не належить ОСОБА_1 .. Крім того, надані документи взагалі не містять підпису та печатки АТ «АЛЬФА-БАНК», оскільки в них наявна лише копія підпису та печатки банку неналежного, нереально маленького розміру, а використання факсимільного відтворення підпису відбулося без обов`язкової письмової згоди сторін зі зразками аналогів власноручних підписів, що робить такі документи неналежними та недопустимими доказами.

Також у відзиві вказано, що позивачем не надано належних та допустимих доказів підтвердження заборгованості відповідача, оскільки за умовами п. 5.1.4 договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року фактор мав отримати оригінали основних договорів та документацію протягом визначеного строку, який сплинув. Натомість додані позивачем меморіальний ордер № 159175 від 01 вересня 2020 року та виписка по особових рахунках від 27 грудня 2024 року отримані з порушенням умов договору факторингу, а також не містять обов`язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, зокрема підпису відповідальної особи банку та його печатки. З огляду на це позивачем не доведено факт надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, у зв`язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позиція позивача (короткий зміст відповіді на відзив): Директор ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» Наваренко В.Г. подав відповідь на відзив, у якій доводи відповідача вважає безпідставними та необґрунтованими. На спростування аргументів відзиву позивач зазначає, що разом із позовною заявою було надано оферту відповідача про отримання кредиту, у якій вказано всі істотні умови договору банківського кредиту. На підтвердження прийняття даної оферти АТ «АЛЬФА-БАНК» вчинив конклюдентні дії шляхом видачі (перерахування) кредиту, що підтверджується випискою по рахунку. Крім того, в оферті зазначено, що відповідач підтверджує власноручним підписом надання акцепту на його оферту. Таким чином, укладення кредитного договору відбулося шляхом прийняття оферти відповідача банком, що відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач використав отримані кредитні кошти на власний розсуд, а черговий раз факт укладення договору підтверджується акцептуванням оферти та виписками по рахунку. Щодо розміру заборгованості позивач зауважує, що за змістом Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій та є первинними документами, які підтверджують розмір та наявність заборгованості. Надані виписки по рахунку є належними доказами видачі кредиту та наявності заборгованості у відповідача. Також позивач звертає увагу на позицію Верховного Суду щодо обов`язку суду перевірити розрахунок заборгованості та у разі незгоди з ним зробити власний розрахунок, а не відмовляти у задоволенні позову у повному обсязі. З огляду на викладене позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст заперечень на відповідь на відзив

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Муха Сергій Сергійович подав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначає, що наведені позивачем аргументи є безпідставними та не спростовують заперечень відповідача.

Зокрема, представник відповідача вказує, що позивач у відповіді на відзив повністю цитує положення законодавства, однак не довів, яким саме чином і у який спосіб відбулося підписання оферти від 31 серпня 2020 року відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Оферта не містить жодного ідентифікатора підпису відповідача, а наявність рукописних дописів, проставлених невідомою особою, свідчить про її невідповідність вимогам закону та умовам самого документа, оскільки за його змістом оферта направляється на розгляд банку потенційним клієнтом після належного оформлення та підписання.

Крім того, відповідач зауважує, що позивачем не спростовано факт отримання документів від банку з порушенням граничних строків, визначених п. 5.1.4 договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, через що меморіальний ордер № 159175 від 01 вересня 2020 року та виписка по особових рахунках від 27 грудня 2024 року отримані поза межами визначеного порядку та є недопустимими доказами. Також надана виписка не містить інформації про перерахування кредитних коштів на конкретно визначений у пункті 1 оферти та абзаці 2 пункту 3 акцепту картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , а отже, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичної видачі кредиту на умовах договору. З огляду на це відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову в повному обсязі.

Рух справи

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, а також встановлено процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2025 року клопотання представника відповідача - адвоката Мухи С.С. про витребування доказів задоволено частково; витребувано у ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» оригінали документів.

08 липня 2025 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 18 червня 2025 року подано до суду витребувані документи.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2025 року клопотання представника відповідача - адвоката Мухи С.С. про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено; призначено у справі судову почеркознавчу експертизу; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

04 лютого 2026 року до суду надійшло клопотання судового експерта Олени Савіної про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової почеркознавчої експертизи, а саме додаткових вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_1 за період з 2017 по 2024 роки.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2026 року поновлено провадження у справі для розгляду клопотання експерта.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 березня 2026 року клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено; витребувано документи, що містять вільні зразки підпису ОСОБА_1 .

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2026 року поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням 19 червня 2026 року висновку експерта № 258-26 від 05 червня 2026 року разом з матеріалами цивільної справи, та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03 вересня 2026 року.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача – адвокат Муха С.С. у судовому засіданні наполягав на відмові у позові з підстав, зазначених у відзиві.

Фактичні обставини, установлені судом

Щодо договору факторингу

Судом установлено, що 20 грудня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 4, відповідно до умов якого клієнт (банк) відступає фактору, а фактор набуває право грошової вимоги до боржників за основними договорами, перелік яких наведено в додатку № 1-1 до договору. Пунктом 4.2 договору визначено ціну права вимоги в розмірі 12 878 944,00 грн, яку фактор зобов`язався перерахувати на рахунок клієнта, відкритий в АТ «АЛЬФА-БАНК». Пунктом 5.1.4 договору передбачено обов`язок клієнта самостійно отримати у боржника та передати фактору оригінали основних договорів і документацію до них протягом 90 календарних днів після дати підписання цього договору.

Також судом установлено, що на виконання умов договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» згідно з платіжним дорученням № 34291 від 20 грудня 2021 року перерахувало АТ «АЛЬФА-БАНК» кошти в сумі 12 878 944,00 грн. 20 грудня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» підписано акт приймання-передачі реєстру боржників, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги щодо 8951 боржника на загальну суму заборгованості за основними договорами 219 557 644,67 грн за тілом та 15 405 651,06 грн за штрафними санкціями. Згідно з випискою з додатка № 3 до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються), до переліку боржників включено ОСОБА_1 за кредитним договором № 491033603 від 31 серпня 2020 року із загальним залишком заборгованості 39 260,07 грн, у тому числі тіло кредиту 28 099,57 грн та відсотки 11 160,50 грн.

Щодо кредитного договору

На підтвердження позовних вимог та факту укладення кредитного договору позивачем подано оригінал оферти на укладення угоди про надання кредиту № 491033603 від 31 серпня 2020 року, за змістом якої ОСОБА_1 пропонує АТ «АЛЬФА-БАНК» надати йому кредит «Кредит готівкою» у сумі 28 099,57 грн строком на 12 місяців зі сплатою 39,90% річних, де в графі підпису позичальника наявний рукописний підпис від імені ОСОБА_1 ..

Також позивачем подано оригінал акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 491033603 від 31 серпня 2020 року, підписаний від імені АТ «АЛЬФА-БАНК» в особі Голови Правління Михайльо Вікторії Вікторівни та скріплений печаткою банку, згідно з яким банк приймає пропозицію ОСОБА_1 про надання кредиту на умовах, визначених в оферті.

Крім того, матеріали справи містять оригінали паспорта споживчого кредиту від 31 серпня 2020 року за кредитом «Кредит готівкою» на суму 28 099,57 грн, який скріплений печаткою та підписом від імені АТ «АЛЬФА-БАНК» і містить підпис у графі ознайомлення позичальника від імені ОСОБА_1 , а також графіка платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту, що є Додатком № 1 до Угоди про надання кредиту № 491033603 від 31 серпня 2020 року, з підписом і печаткою від імені банку та підписом у графі «Позичальник» від імені ОСОБА_1 .

Додатково до матеріалів справи позивачем надано копію паспорта відповідача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 . На зазначеній копії паспорта містяться відмітки про засвідчення їх вірності із відтисками штампів та підписами, датованими 13 лютого 2019 року, тобто задовго до дати укладення спірного кредитного договору від 31 серпня 2020 року.

Також матеріали справи містять меморіальний ордер № 159175 від 01 вересня 2020 року на суму 28 099,57 грн, де платником та отримувачем вказано ОСОБА_1 , а призначенням платежу зазначено видачу кредиту за кредитним договором № 491033603 від 31 серпня 2020 року.

Оцінюючи вказаний меморіальний ордер, суд зазначає, що в ньому відсутні підписи відповідальних осіб та печатки банку у відповідних графах. Крім того, у реквізитах «Банк платника» та «Банк отримувача» в даному документі вказано АТ «СЕНС БАНК». Однак зазначене найменування банківської установи є неможливим станом на 01 вересня 2020 року, оскільки в цей період банк функціонував під найменуванням АТ «АЛЬФА-БАНК», тоді як зміна найменування на АТ «СЕНС БАНК» відбулася 30 листопада 2022 року. Вказана невідповідність свідчить про те, що цей меморіальний ордер не є первинним розрахунковим документом, створеним безпосередньо під час здійснення банківської операції 01 вересня 2020 року, а був сформований програмними засобами банку згодом, а відтак за відсутності підписів та відтиску печатки він не є належним і допустимим доказом реальної видачі чи перерахування коштів ОСОБА_1 01 вересня 2020 року.

Відповідно до висновку експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 258-26 від 05 червня 2026 року, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Підпис Позичальника (про отримання інформації про умови кредитування та отримання акцепту пропозиції на укладання угоди)» в оферті на укладення угоди про надання кредиту № 491033603 від 31 серпня 2020 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Також позивачем на підтвердження руху коштів за кредитом подано виписку по особових рахунках за період з 31 серпня 2020 року по 20 грудня 2021 року, сформовану 27 грудня 2024 року АТ «СЕНС БАНК» стосовно рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 .

Оцінюючи аргументи відповідача про недопустимість цієї виписки з підстав її надання АТ «СЕНС БАНК» (а не АТ «АЛЬФА-БАНК») та формування 27 грудня 2024 року, тобто за межами визначеного договором факторингу 90-денного строку для передачі документів від банку до фактора, суд зазначає таке.

Самі по собі обставини надання виписки АТ «СЕНС БАНК», яке є правонаступником АТ «АЛЬФА-БАНК», та її виготовлення поза межами строку, вказаного в договорі факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, не свідчать про її недопустимість як доказу в розумінні ст. 78 ЦПК України, оскільки недотримання сторонами умов цивільно-правового договору щодо строків передачі документації впливає виключно на їхні договірні відносини та не позбавляє позивача права надавати до суду докази на підтвердження заявлених вимог.

Разом з тим, суд не приймає вказану виписку по особових рахунках як належний та достатній доказ реальної видачі кредиту та виникнення заборгованості з огляду на такі мотиви.

Виписка з банківського рахунку відображає облікові операції банку, однак за відсутності первинного розрахунково-касового документа (належно оформленого платіжного доручення чи меморіального ордера з підписами відповідальних осіб банку та відтиском печатки, що підтверджують факт реального перерахування/видачі коштів) сама по собі виписка не є безумовним доказом укладення кредитного договору та фактичного отримання грошових коштів боржником.

Крім того, суд звертає увагу на наявність істотної суперечності між умовами самої оферти, де видом кредиту визначено «Кредит готівкою», та наданими позивачем розрахунковими документами й випискою по рахунку, які відображають виключно безготівкові внутрішньобанківські проводки між рахунками. За умови обрання готівкової форми кредитування надання кредиту мало підтверджуватися належно оформленими касовими документами про реальне отримання грошових коштів позичальником у касі банку під його особистий підпис. Натомість проведення банком безготівкового зарахування коштів на внутрішній рахунок за відсутності доказів особистого волевиявлення відповідача на відкриття такого рахунку та зарахування на нього коштів (що спростовано висновком почеркознавчої експертизи № 258-26 від 05 червня 2026 року) не є підтвердженням виконання банком умов договору щодо видачі саме «Кредиту готівкою», а отже, не доводить факт реального отримання грошових коштів ОСОБА_1 .

Оскільки висновком судово-почеркознавчої експертизи спростовано факт підписання оферти про надання кредиту безпосередньо ОСОБА_1 , відображення у виписці внутрішньобанківських операцій та відкриття рахунку на ім`я відповідача без доведення факту його особистого волевиявлення та підписання договірних документів не створює для ОСОБА_1 юридичних наслідків у вигляді обов`язку з повернення кредиту.

За таких обставин, дана виписка у сукупності з іншими наданими позивачем документами не підтверджує факт виникнення між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 зобов`язальних правовідносин за кредитним договором № 491033603 від 31 серпня 2020 року.

Застосовані норми права, оцінка аргументів сторін та мотиви суду

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що підпис може бути нанесений особисто, за допомогою механічного або іншого копіювання чи факсимільного відтворення підпису, або іншого аналога власноручного підпису.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Застосовуючи зазначені норми права до спірних правовідносин та оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, суд виходить з того, що підставою позову ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» визначено невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 491033603 від 31 серпня 2020 року, право вимоги за яким позивач набув на підставі договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року.

Захист цивільних прав та інтересів позивача фактора безпосередньо залежить від наявності та дійсності кредитного зобов`язання боржника перед первісним кредитором (банком), оскільки за договором факторингу не може бути передане право вимоги, яке фактично не виникло.

Водночас у ході судового розгляду заперечення відповідача ОСОБА_1 про те, що він кредитний договір № 491033603 від 31 серпня 2020 року з АТ «АЛЬФА-БАНК» не укладав, оферту не підписував та грошові кошти за ним не отримував, знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Так, згідно з висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 258-26 від 05 червня 2026 року, складеним за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_1 у графі «Підпис Позичальника (про отримання інформації про умови кредитування та отримання акцепту пропозиції на укладання угоди)» в оферті на укладення угоди про надання кредиту № 491033603 від 31 серпня 2020 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Вказаний висновок експерта є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні статей 77-80, 102, 110 ЦПК України, оскільки проведений атестованим судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, містить докладний опис проведених досліджень та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання. Позивачем висновок експерта не спростовано, клопотань про призначення повторної або додаткової експертизи не заявлялося.

Відсутність особистого підпису відповідача на оферті свідчить про відсутність його волевиявлення на укладення кредитного договору, а відтак договір між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 у письмовій формі укладений не був і права та обов`язки за ним у відповідача не виникли.

Суд зазначає, що доводи позивача щодо застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про електронну комерцію» є безпідставними. На підтвердження виникнення кредитних зобов`язань надано оферту у паперовій формі, яка містить графічний відбиток підпису в графі «Підпис Позичальника». В ході судового розгляду позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оферта укладалася в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, із застосуванням електронного підпису чи одноразового ідентифікатора (SMS-коду), відтак норми Закону України «Про електронну комерцію» до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Посилання позивача на факт зарахування та видачі кредиту підтверджується лише випискою по особових рахунках та меморіальним ордером № 159175 від 01 вересня 2020 року. Проте вказані документи не є достатнім доказом передачі коштів відповідачу. Меморіальний ордер не містить підписів відповідальних осіб та відтиску печатки банку, а також містить суперечливі відомості щодо найменування банку («АТ «СЕНС БАНК» замість «АТ «АЛЬФА-БАНК»), що викликає сумніви у його достовірності як первинного розрахункового документа, виготовленого 01 вересня 2020 року. Крім того, наявна суперечність між визначеною в оферті готівковою формою кредитування - «Кредит готівкою» та проведенням безготівкових операцій у виписці за відсутності доказів видачі готівки через касу банку за касовими документами з підписом ОСОБА_1 чи його волевиявлення на відкриття рахунку спростовує факт надання кредиту відповідачу.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено факт укладення між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 кредитного договору № 491033603 від 31 серпня 2020 року та факт видачі коштів за ним відповідачу, підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості за вказаним договором відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

До судових витрат належать витрати, пов`язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи. Згідно з матеріалами справи та наданою квитанцією від 04 лютого 2026 року, відповідачем ОСОБА_1 здійснено оплату за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 258-26 у розмірі 21 204,00 грн.

Оскільки у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» відмовлено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають. Натомість понесені відповідачем ОСОБА_1 витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи у сумі 21 204,00 грн підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Питання щодо розподілу судових витрат відповідача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу судом у цьому рішенні не вирішується, оскільки представником відповідача під час судового засідання було зроблено відповідну заяву про надання доказів на підтвердження розміру таких витрат у порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 21 204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», місцезнаходження: 03035, місто Київ, площа Солом`янська, будинок 2, код ЄДРПОУ 40340222;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 20 жовтня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua