Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №600/5246/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5246/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2025 року № 5890-2412-2412- UA73060610000066784/2019;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2025 року № 5890-2412-2412- UA73060610000066784/2020;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2025 року № 5890-2412-2412- UA73060610000066784/2021;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19 лютого 2025 року № 5890-2412-2412- UA73060610000066784/2022;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2025 року № 5890-2412-2412-UA73060610000066784/2023;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 лютого 2025 року № 5890-2412-2412- UA7306064 0000066784/2024;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 13.08.2019 є власником земельної ділянки площею 0,282 га, кадастровий номер 7310136300:22:002:0235, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 19.02.2025 оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач нарахував позивачу земельний податок по вказаній земельній ділянці за 2019-2024 роки.

Позивач не погоджується із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у порушення норм податкового законодавства відповідач не надіслав податкові рішення за місцем знаходження майна нерезидента у строк, встановлений законом. Крім того, оскаржувані рішення були винесені за нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки станом на 2025 рік, а не за періоди 2019-2024 років. Зверталась увага суду на порушенні відповідачем строку визначення податкового зобов`язання оскаржуваними рішеннями, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, що складає 1095 днів. Окремо наголошувалося, що земельний податок за 2019 рік безпідставно нарахований за всі 12 місяців, в той час як позивач набув у власність земельну ділянку лише 13.08.2019.

З вказаних підстав позивач просить суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечував щодо задоволення позовних вимог. Зокрема зазначив, що земельний податок нараховувався позивачу виходячи із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка в подальшому збільшувалася у зв`язку із врахуванням щорічної індексації. Крім того, земельний податок за 2019 рік нарахований позивачу за 141 календарний день 2019 року, тобто за період фактичного перебування земельної ділянки у власності, а не за всі 12 місяців календарного року. Також відповідач звертав увагу суду, що у відповідності пункту 287.10 статті 287 Податкового кодексу України оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені в межах строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, з урахуванням періоду зупинення їх перебігу з огляду на коронавірусну інфекцію та воєнний стан.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 13.08.2019 є власником земельної ділянки площею 0,282 га, кадастровий номер 7310136300:22:002:0235, цільове призначення: 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2. 19.02.2025 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області відносно позивача винесені податкові повідомлення-рішення №5890-2412-2412-UA73060610000066784/2019; №5890-2412-2412-UA73060610000066784/2020; №5890-2412-2412-UA73060610000066784/2021; №5890-2412-2412-UA73060610000066784/2022; №5890-2412-2412-UA73060610000066784/2023; №5890-2412-2412-UA73060640000066784/2024 із земельного податку за податкові періоди 2019-2024 років по земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

2. Пунктом 1.1 статті 1 ПК України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 3.1 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Статтею 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до статті 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно пункту 274.1 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Порядок обчислення плати за землю врегульовано статтею 286 ПК України.

Так, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

3. Статтею 287 ПК України врегульовані строки сплати плати за землю.

Так, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

4. Надаючи оцінку спірним правовідносинам крізь призму викладених норм законодавства, суд зазначає наступне.

З 13.08.2019 позивач є власником земельної ділянки площею 0,282 га, кадастровий номер 7310136300:22:002:0235, цільове призначення: 03.07 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

19.02.2025 відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями нараховану позивачу земельний податок по вказаній земельній ділянці за 2019-2024 роки.

Позивач зазначає, що оскаржувані рішення були винесені відповідачем без дотримання строків, встановлених ст. 102 ПК України, що є підставою для їх скасування.

Суд відхиляє вказані доводи позивача, оскільки в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - у зв`язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.12.2023 по справі №240/34220/22.

Таким чином, враховуючи положення пункту 287.10. статті 287 ПК України (щодо можливості нарахування земельного податку за податкові періоди в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 цього Кодексу), суд приходить до висновку, що нарахування позивачу земельного податку оскаржуваними податковими-повідомленнями рішеннями здійснено відповідачем із дотриманням строків, передбачених п. 102.1 ст. 102 цього ПК України, що складає 1095 днів, із врахуванням періоду зупинення їх перебігу з 18 березня 2020 року по 01 серпня 2023 року.

5. Крім того, позивач зазначає, що земельний податок за 2019 рік йому протиправно нараховано за всі 12 календарних місяців, в той час як земельну ділянку він набув у власність лише 13.08.2019.

Проте, суд відхиляє вказані доводи позивача, оскільки нарахування земельного податку за 2019 рік було проведено відповідачем за фактичний період перебування землі у власності позивача у 2019 році (13.08.2019 – 31.12.2019), що складає 141 календарний день, про що наголошено представником відповідача у поданому відзиві та не спростовано стороною позивача.

6. Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних рішень позивач також зазначає, що нарахування податкових зобов`язань було протиправно проведено відповідачем за нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки станом на 2025 рік, а не за податкові періоди 2019-2024 років.

Однак, як вбачається зі змісту поданого відзиву, вказані аргументи позивача належним чином спростовані відповідачем, оскільки за 2019-2020 роки нарахування податку здійснювалося виходячи із тодішньої НГО земельної ділянки 2859571,35 грн, яка в подальшому нормативно збільшувалася на коефіцієнти індексації, визначені відповідно до законодавства, що узгоджується із приписами статті 289 ПК України.

7. Окрім викладеного вище, суд звертає увагу позивача, що не направлення контролюючим органом ППР на адресу платника, яким нараховано грошове зобов`язання по земельному податку, до 1 липня поточного року, що наступає за базовим (звітним періодом), вказує лише про відсутність обов`язку платника сплачувати податок до отримання ППР та звільняє його від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання, однак зазначене не звільняє платника від самого обов`язку сплатити грошове зобов`язання у випадку отримання рішення контролюючого органу про нарахування податку, яке прийняте з дотриманням вимог законодавства, в тому числі в межах строків, визначених ст. 102 ПК України. Більше того, направлення спірного рішення не за тією адресою згідно послідовної практики Верховного суду не є окремою підставою для скасування спірного рішення.

8. Отже, беручи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.

9. Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

10. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, - суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58006, код ЄДРПОУ:44057187).

Суддя О.В. Боднарюк