Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №580/8951/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокусправа № 580/8951/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі – відповідач 1), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – третя особа 1), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – третя особа 2), в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 29.08.2025 № 9139/39, якою не затверджено постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2025 щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2025 разом з усією медичною документацією ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки суду, та прийняти конкретну, повну, зрозумілу й належно мотивовану постанову із зазначенням досліджених документів, установлених обставин, оцінки інфаркту міокарда, серцевої недостатності ІІБ стадії, динаміки фракції викиду 34/30/близько 29 відсотків, гіпертонічної хвороби, коронарних стенозів, порушень провідності та супутніх захворювань, а також конкретних критеріїв статей 39, 40 та, за необхідності, статті 38 Розкладу хвороб. У разі необхідності контрольного обстеження або огляду головним кардіологом ЗС України — забезпечити його проведення шляхом надання позивачу та відповідній ВЛК письмового направлення з вичерпним переліком необхідних питань, досліджень і документів, після чого невідкладно завершити повторний розгляд.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України містить загальні твердження про нібито неповний і необґрунтований діагноз, відсутність достовірних результатів додаткових методів обстеження та неналежний опис неврологічного і соматичного статусу. Водночас у ній не названо жодного конкретного медичного документа, який ЦВЛК відхилила; не пояснено, чому не враховано перенесений інфаркт міокарда, серцеву недостатність ІІБ стадії та неодноразово зафіксовану фракцію викиду лівого шлуночка 34 %, 30 % і близько 29 %; не зазначено, який саме пункт свідоцтва про хворобу та яку конкретну норму Положення № 402 порушено. Позивачем вказано, що медична документація послідовно, у різні дати і різними закладами охорони здоров`я, фіксує гіпертонічну хворобу ІІІ стадії, 3 ступеня, високого ризику та гіпертензивне серце. У 2025 році анамнез уточнено як приблизно 12-річний; зафіксовано кризовий перебіг та артеріальний тиск 220/140 мм рт. ст. Об`єктивними ознаками ураження серця є гіпертрофія/потовщення стінок лівого шлуночка, значна дилатація його порожнини, розширення передсердь, дифузний гіпокінез, стійке зниження фракції викиду та серцева недостатність, що на думку позивача свідчить про його непридатність до військової служби.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі у визначений судом строк відзив на позов не подали, тому суд на підставі ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 подала до суду письмові пояснення щодо позову, в яких вказала, що функції територіального центру комплектування та соціальної підтримки у спірних правовідносинах мають виключно організаційний характер та полягають у забезпеченні проведення військово-лікарської експертизи, оформленні й направленні необхідних матеріалів, а також виконанні рішень військово-лікарських комісій у межах компетенції, визначеної законодавством. Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повноважень, не передбачених законодавством, прямо заборонено Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №154. Саме з наведених підстав ІНФОРМАЦІЯ_1 не міг впливати на зміст постанови Центральної військово-лікарської комісії від 29.08.2025 №9139/39, не брав участі у прийнятті оскаржуваного рішення, не здійснював оцінки медичної документації позивача та не приймав будь-яких рішень щодо встановлення ступеня його придатності до військової служби.

Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 письмових пояснень щодо позову не подала.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

12.02.2025 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , після оглядів терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, ЛОР, психіатра та інших спеціалістів, повторно зафіксувала тяжку серцево-судинну патологію, застосувала пункти «а» статей 39 і 40 Розкладу хвороб і постановила про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.

Центральна військово-лікарська комісія ЗСУ постановою від 29.08.2025 №9139/39 не затвердила вищезазначеної постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2025 щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо не затвердження постанови ВЛК про непридатність його до військової служби, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232), Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543) та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення 402).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 3 статтею 1 даного Закону №2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно абз. 4 ст. 1 Закону №3543 мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи прихованою.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 22 Закону №3543 особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Так, визначення придатності за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям врегульовано Положенням №402.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.4, 2.3.5 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Згідно п. 2.4.3 Положення №402 Центральна ВЛК має право:

- оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

- перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

- перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

- перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

- запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

- виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;

- особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

- архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

- залучати, у разі необхідності, головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

- перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів;

- направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

- запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності);

- надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб;

- розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

- надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Матеріалами справи підтверджено, що 12.02.2025 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 застосувала пункти «а» статей 39 і 40 Розкладу хвороб і постановила про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.

Центральна військово-лікарська комісія ЗСУ оскаржуваною у даній адміністративній справі постановою від 29.08.2025 №9139/39 не затвердила вищезазначеної постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2025 щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку, оскільки: становлений діагноз, зазначений у свідоцтві про хворобу не повний, не обґрунтований відповідно наданої медичної документації та вимог пунктів «а» статей 39, 40 Розкладу хвороб; відсутні достовірні результати додаткових методів обстеження підтверджуючі встановлений діагноз відповідно вимог Положення №402; Свідоцтво про хворобу оформлено з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Методичних рекомендацій щодо організації роботи військово-лікарських комісій та проведення військово-лікарської експертизи в особливий період. Пункти свідоцтва про хворобу оформлено не належно, а саме: неврологічний та соматичний статус належним чином не описаний тощо.

Суд звертає увагу, що Центральною військово-лікарською комісією ЗСУ під час розгляду питання щодо затвердження/не затвердження постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12.02.2025 було дотримано положення визначених нормами Положення №402, тобто без порушення відповідної процедури.

Також необхідно звернути увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ, відповідно до яких до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток (постанова Верховного Суду від 12.06.2020 по справі №810/5009/18).

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Верховний Суд у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

На підставі вищеописаних норм Положення №402 та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову щодо скасування постанови Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ від 29.08.2025 №9139/39, якою не затверджено постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2025 щодо ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача повторно розглянути постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.02.2025 разом з усією медичною документацією позивача, з урахуванням правової оцінки суду, та прийняти конкретну, повну, зрозумілу й належно мотивовану постанову із зазначенням досліджених документів, установлених обставин, оцінки інфаркту міокарда, серцевої недостатності ІІБ стадії, динаміки фракції викиду 34/30/близько 29 відсотків, гіпертонічної хвороби, коронарних стенозів, порушень провідності та супутніх захворювань, а також конкретних критеріїв статей 39, 40 та, за необхідності, статті 38 Розкладу хвороб. У разі необхідності контрольного обстеження або огляду головним кардіологом ЗС України — забезпечивши його проведення шляхом надання позивачу та відповідній ВЛК письмового направлення з вичерпним переліком необхідних питань, досліджень і документів, після чого невідкладно завершити повторний розгляд.

Суд також враховує інші аргументи позивача, зазначені у позові, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяАльона КАЛІНОВСЬКА