Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №580/2802/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Суд: Черкаський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №580/2802/26

Суддя: Петро ПАЛАМАР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокусправа № 580/2802/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Манзар Т.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) в якому, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області від 08.01.2026 про відмову у зарахування часу проходження військової служби в особливий період в кратному розмірі ОСОБА_1 протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити зарахування до вислуги років для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши один місяць служби за три місяці часу проходження служби з 01.03.2022 до 02.02.2025 та здійснити перерахунок пенсії;

- стягнути витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 10 000 грн.00 коп.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію за віком та звернувся до відповідача щодо зарахування до вислуги років періоду служби з 01.03.2022 до 02.02.2025 із розрахунку один місяць служби за три місяці часу проходження служби та відповідно перерахунку пенсії. Відповідач рішенням відмовив. Представник позивача вважає таке рішення протиправним, оскільки у зв`язку із змінами, внесеними 04.05.2024 до статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», період участі особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зараховується до вислуги років один місяць за три місяці служби.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у її задоволенні. Зокрема зазначив, що Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено зарахування до страхового стажу періодів військової служби в особливий період в кратному розмірі. Крім того, просив залучити відповідачами у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Так, як позивач з 01.02.2026 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, а заяву позивача від 05.01.2026 про перерахунок пенсії, за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Також заперечив щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.09.2023 позивач є учасником бойових дій.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі №200/2978/25, яке набрало законної сили 06.08.2025, встановлено, що з 23.03.2022 до 20.10.2024 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_3 , в якій позивач (після правонаступництва) продовжив проходити військову службу з 21.10.2024 до 02.02.2025.

У період з 01.03.2022 до 29.07.2024 позивач дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Покровськ Донецької області, смт. Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області с. Зоря Краматорського району Донецької області, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_4 від 18.10.2024 №1558/4369.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади місцем проживання позивача є місто Черкаси (дата реєстрації 26.08.2025).

До 01.02.2026 позивач перебував на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.

З 01.02.2026 позивача взято на облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, як отримувача пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заявою від 25.12.2025 позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити зарахування до вислуги років для визначення розміру пенсії, зарахувавши один місяць служби за три місяці часу проходження служби з 01.03.2022 до 02.02.2025.

Листом від 08.01.2026 №1039-61098/П-02/8-0500/26 відповідач у задоволенні заяви позивача відмовив, оскільки Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зарахування до страхового стажу періодів військової служби в особливий період в кратному розмірі не передбачено.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

З огляду на зазначене за своєю правовою природою страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, має самостійне та вичерпне нормативне визначення і підлягає обчисленню виключно за правилами, прямо встановленими цим Законом, що виключає при його обрахунку можливість застосування непередбачених Законом №1058-IV механізмів.

Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Згідно форми РС-право страховий стаж позивачу зараховано до 30.11.2024 в одинарному розмірі, в тому числі період участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м, Покровськ Донецької області, смт. Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області с. Зоря Краматорського району Донецької області з 01.03.2022 до 29.07.2024, що підтверджений довідкою військової частини НОМЕР_4 від 18.10.2024 №1558/4369.

Судом враховано, що статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», на яку посилається представник позивача, передбачено, що на пільгових умовах особам із числа військовослужбовців, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.

Водночас передбачене законодавством пільгове обчислення окремих періодів військової служби не означає автоматичного збільшення страхового стажу у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Поняття «вислуга років» та «страховий стаж» мають різну правову природу та регулюються різними нормативними актами.

В постанові від 19.03.2026 у справі №200/8094/24 Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зарахування періодів проходження військової служби в особливий період до страхового стажу у пільговому обчисленні «один місяць служби за три» для пенсії, що призначається за Законом №1058-IV. Суд касаційної інстанції окремо наголосив, що правила кратного обчислення строку військової служби, встановлені для визначення вислуги років, не можуть бути поширені на порядок обчислення страхового стажу без прямої законодавчої підстави.

Верховний Суд у справі №200/8094/24 також надав оцінку раніше сформованій судовій практиці, на яку посилається і позивач у цій справі, та зазначив, що така практика не спростовує розмежування механізмів обчислення вислуги років і страхового стажу за Законом №1058-IV.

Оскільки позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, а не пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, правові підстави для застосування до його страхового стажу механізму «один місяць служби за три місяці», установленого для вислуги років, відсутні.

Визнання за позивачем статусу учасника бойових дій і документальне підтвердження безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України не ставляться судом під сумнів та є юридично значущими для гарантій, передбачених спеціальним законодавством. Однак сам по собі цей статус не змінює встановленого Законом №1058-IV порядку обчислення страхового стажу для вже призначеної пенсії за віком.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідач діяв на підставі та у спосіб, що визначені законодавством, та з його боку не вбачається допущення порушень прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

У задоволенні клопотання відповідача про залучення відповідачами у справі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, суд відмовляє.

Так, як позивач у межах цієї справи оскаржує бездіяльність саме відповідача, яка на його думку, виражена у листі від 08.01.2026, тобто у період, коли позивач ще перебував на обліку у відповідача. Крім того, рішення прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за результатами розгляду заяви позивача від 05.01.2026 про перерахунок пенсії у цій справі не оскаржується. Більше того, заява позивача від 05.01.2026 стосувалася перерахунку/розрахунку заробітку, а не зарахування стажу.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснювався.

Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяПетро ПАЛАМАР

Оригінал: reyestr.court.gov.ua