Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №580/8655/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 рокусправа № 580/8655/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 24 липня 2026 року №0417067-2407-2301-UA71080490010015879 про сплату ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2025-й рік в розмірі 148 008 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, представник вказав, що ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого згідно КВЕД 23.19 є “Виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних”. Позивач є власником цеху з виготовлення виробів зі скла та складу загальною площею 3657 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У липні 2026 року ГУ ДПС у Черкаській області винесло податкове повідомлення-рішення 0417067-2407-2301-UA71080490010015879, яким позивачу визначено зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2025-й рік в розмірі 148 008 грн. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення незаконним та посилається на те, що в розумінні пп. “є” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, промислові будівлі та складські приміщення промислових підприємств. Отже, будівлі нерухомості, яка належить позивачу на праві власності та використовується в підприємницькій діяльності, пов`язаної з виробництвом й обробленням інших скляних виробів, у тому числі технічних, є будівлею промисловості, а тому не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти позову заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у приватній власності ОСОБА_1 перебувають об`єкти житлової нерухомості: Тип об`єкта: нежитлове приміщення, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 14.10.2014, загальна площа 3700,2 кв.м. На підставі встановлених обставин контролюючим органом сформовано оскаржуване ППР від 24 липня 2026 року №0417067-2407-2301-UA71080490010015879 на суму 148 008 грн, так як об`єкти нерухомості, які перебувають у власності позивача не підпадають під визначення підпунктом “є” пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України «не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності - Код КВЕД 23.19 “Виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних”, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач є власником цеху з виготовлення виробів зі скла та складу, загальною площею 3657 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

24 липня 2026 року Головне управління ДПС у Черкаській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України винесло податкове повідомлення-рішення №0417067-2407-2301-UA71080490010015879, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2025 рік у сумі 148 008 грн, об`єкт оподаткування - нежитлове приміщення, адреса об`єкта: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності 14.10.2014, загальна площа 3700,2 кв. м.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з ст. 10 ПК України до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки запроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 №71-VIII, який набув чинності з 01.01.2015.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПК України.

За змістом підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

У спірних правовідносинах предметом розгляду є правомірність винесення Головним управлінням ДПС у Черкаській області податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 24 липня 2026 року №0417067-2407-2301-UA71080490010015879.

При цьому, суть цього публічно-правового спору зводиться до перевірки доводів позивача про те, що належне їй на праві власності майно відповідає ознакам вимоги пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК, а отже позивач має право на податкову пільгу та звільняється від обов`язку щодо нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником цеху з виготовлення виробів зі скла та складу, загальною площею 3657 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України)

Згідно з частиною першою підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до пункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі” (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, відповідно до змісту підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, не підлягає нарахуванню на об`єкт нерухомості за одночасної наявності трьох обов`язкових умов:

1) таким об`єктом нерухомості мають бути будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі” (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;

2) такий об`єкт нерухомості має використовуватися за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;

3) такий об`єкт нерухомості не повинен здаватися їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Суд зазначає, що сама собою специфіка об`єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування. Обираючи за вихідне поняття «промисловість”, у зв`язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом, а й за належністю саме до класу «Промислові та складські будівлі” (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010.

Так, відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі - Класифікатор), затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до Класифікатора будівлі промисловості віднесені до підрозділу «Нежитлові будівлі» група 125 «Промислові та складські будівлі» клас 1251 «Промислові будівлі». Клас 1251 включає:

- будівлі, що використовуються для промислового виробництва, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні тощо. Цей клас не включає:

- резервуари, силоси та складські приміщення (1252);

- будівлі сільськогосподарського призначення (1271);

- комплексні промислові споруди (електростанції, нафтопереробні заводи тощо), які не мають характеристик будівель (230).

Визначення належності будівель до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об`єкта нерухомості, згідно з Класифікатором, тому у разі необхідності платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може звернутися до уповноваженого органу для отримання довідки щодо належності об`єктів нерухомості до певного класу Класифікатора, ведення якого забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з НК 018-2023.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів позову не надано доказів віднесення спірного об`єкту нерухомого майна - цеху з виготовлення виробів зі скла та складу, загальною площею 3657 кв. м, який розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Різдвяна, 173/6 саме до класу «Промислові та складські будівлі” (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010.

Необхідно зазначити, що позивач обґрунтовуючи приналежаність вищезазначеного об`єкту нерухомості до будівель промисловості - посилається на Державний класифікатор будівель та споруд ДК018-2000, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, який втратив чинність 01.01.2024.

Крім того, класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об`єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи.

Основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців.

Основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.

Об`єктами класифікації у КВЕД є види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти), що їх на вищих рівнях класифікації групують у галузі.

Суд встановив, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД - 23.19 “Виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних”. Так, код 23.19 “Виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних” входить до секції С “Переробна промисловість”, підкатегорія 23 “Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції”.

Однак, позивач не надав до суду доказів саме здійснення ним господарської діяльності як суб`єкта господарювання, яка б класифікувалась у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, у розумінні вимог податкового законодавства, оскільки ним не було надано відповідних доказів на підтвердження зворотного, зокрема, відомості про найманих працівників та докази декларуванням доходу пов`язаного із виготовлення промислової продукції.

Таким чином, позивач, наполягаючи на наявності у нього пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не підтвердив факту безпосереднього використання ним зазначеного вище об`єкту нерухомості у власній господарській діяльності.

Отже встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про відсутність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 24 липня 2026 року №0417067-2407-2301-UA71080490010015879.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, а судові витрати – не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ