Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №201/9493/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа №201/9493/26

Провадження №1-кп/201/906/2026

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув в відкритому судовому засіданні в приміщенні Соборного районного суду міста Дніпра кримінальне провадження № 12026042130000505 від 21.04.2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, маючого неповну середню освіту, військовослужбовця, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 04.07.2007 року Подільським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309, ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, 16 грудня 2011 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 09.08.2012 року Подільським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці, 15.03.2016 року звільнений по відбуттю строку покарання згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 04.02.2016 року згідно ЗУ «Про внесення змін до КК України» від 26.11.2015 року;

- 26.01.2017 року вироком Апеляційного суду м. Києва вирок Подільського районного суду м. Києва від 10.10.2016 року скасовано, ухвалено новий вирок, яким вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 13.02.2017 року Оболонським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, 20.11.2019 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 17.12.2020 року Подільським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений по відбуттю строку покарання 07.04.2023 року;

- 06.09.2023 року Подільським районним судом міста Києва за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці;

- 09.11.2023 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно до відбуття призначено покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі, та ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2025 в порядку вимог ст. 81-1 КК України звільнений умовно-достроково від відбування покарання;

- 31.08.2026 року Шевченківським районним судом міста Дніпра за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025 та № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, №40/2026 від 12.01.2026, №342/2026 від 27.04.2026, № 596/2026 від 13.07.2026 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.

Законом України №2117-х «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03.03.2022 року внесено зміни до Кримінального Кодексу України, зокрема частину четвергу статті 185 після слів «у великих розмірах» доповнена словами «чи в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Під час дії воєнного стану, а саме 15.04.2026, у період часу з 08 год. 30 хв. по 16 год. 30 хв., ОСОБА_2 перебуваючи за адресою м. Дніпро, вул. Феодосія Макаревського, буд. 1А, у палаті №2 Державной установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності міністерства охорони здоров`я України» в приміщенні палати розташованої у вказаному медичному закладі побачив сумку з мобільним телефоном Redmi Note 14 Pro Midnight Black 8 GB RAM 256 GB ROM, який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , та який він визначив об`єктом свого злочинного посягання внаслідок чого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно,в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , перебуваючи у вказаний час та у вказаному місці, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу, взяв належний потерпілому ОСОБА_6 мобільний телефон Redmi Note 14 Pro Midnight Black 8 GB RAM 256 GB ROM, вартістю 7 333,00 грн., після чого почав утримувати його при собі.

Надалі, доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_2 покинув місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7 333,00 грн.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнав у повному обсязі та надав показання, які повністю відповідають обставинам викладеним в обвинувальному акті.

В судовому засіданні встановлено, що учасники кримінального провадження не оспорюють:

1) подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у кримінальному правопорушенні, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої злочином.

Також судом встановлено, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. При цьому суд роз`яснив учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України і за результатами згоди учасників, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину доведена в повному обсязі і умисні дії останнього вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

При визначенні виду та розміру покарання ОСОБА_2 суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого злочину, який являється тяжким злочином, даних про особу обвинуваченого, який судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66, 67 КК України, в судовому засіданні не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, його конкретним обставинам і наслідкам, даним про особу обвинуваченого, який вину визнав, судимий, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та принципам справедливості, достатності і співмірності.

Підстав для застосування до ОСОБА_2 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Враховуючи, що вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 31.08.2026 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням правил ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, суд дійшов висновку про необхідність призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, визначеним вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 31.08.2026 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі.

За положеннями статті 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» підставою для попереднього ув`язнення є, зокрема, вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.

Отже, суд вважає за можливе зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк відбутий ним за вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 31.08.2026 року в період з 17.04.2026 року по день приведення цього вироку до виконання.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

При ухваленні вироку суд згідно ч. 4 ст. 374 КПК України має вирішити питання про розподіл процесуальних витрат.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ч. 3 ст. 368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

Наявні у кримінальному провадженні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз документально підтверджуються, тому суд вважає необхідним стягнути їх з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком, більш суворим призначеним вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 31 серпня 2026 року, визначивши остаточно до відбуття на п`ять років шість місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з дня приведення вироку до виконання після набрання ним законної сили.

Речовий доказ: - мобільний телефон марки «Readmi Note 14 Pro Midnight Black 8 GB RAM 256 GB ROM», повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №CE-19/104-26/14467-TВ від 05.05.2026 року в розмірі 1925,44 гривень.

Зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк відбутий ним за вироком Шевченківського районного суду міста Дніпра від 31 серпня 2026 в період з 17 квітня 2026 року по день приведення цього вироку до виконання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Вирок підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому.

Головуючий суддя: ОСОБА_1