Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №460/16899/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №460/16899/26

Суддя: К.М. Недашківська

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/16899/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – Позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі – Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту"; зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості щодо ОСОБА_1 , де в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” зазначити "Так, не порушує".

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що з вересня 2026 року здобуває вищу освіту за денною формою навчання у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за спеціальністю С2 «Політологія» на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти. Поряд із цим, у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 02.09.2026 №905416 міститься інформація про те, що Позивачем порушено послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”. Зазначає, що порушення послідовності здобуття освіти не має місця, оскільки Позивач не завершив навчання за освітнім рівнем “ бакалавр”, тобто не здобув такої освіти. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 08.08.2019 зарахований на навчання до Національного університету «Острозька академія» для здобуття освітнього рівня бакалавра і був відрахований за академічну неуспішність 06.03.2020. У 2026 повторно зарахований на навчання до Житомирського державного університету імені Івана Франка для здобуття освітнього рівня бакалавра. Отже протягом певного часу позивач набував сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей за освітнім рівнем „бакалавр“, а згодом був зарахований на навчання за тотожним/аналогічним освітнім рівнем. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Відповідач вважає, що позивач здобуває освіту непослідовно. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено “Ні, порушує”. Просив відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 07.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За правилами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 01.09.2019 по 06.03.2020 навчався в Національному університеті "Острозька академія" на денній формі навчання за спеціальністю «Право», рівень освіти «бакалавр». Відрахований з числа студентів 06.03.2020 згідно з наказу №127-ст за академічну неуспішність. Вказане підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою «Історія навчання здобувача освіти», а також довідкою Національного університету "Острозька академія" від 07.09.2026 №231/26.

Відповідно до довідки Житомирського державного університету імені Івана Франка №13 від 03.09.2026 ОСОБА_1 з 01.09.2026 (навчання до 30.06.2030) зарахований на навчання до Житомирського державного університету імені Івана Франка на денну форму навчання за спеціальністю С2 «Політологія», рівень освіти «бакалавр».

02.09.2026 закладом освіти сформована довідка №905416 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази (далі - ЄДЕБО) з питань освіти, в якій у графі “На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, що визначена частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту” вказано “Ні, порушує”.

У вказаній довідці у розділі «Інформація про документи про освіту» зазначено про наявність у позивача диплома молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданого 27.06.2019 Відокремленим структурним підрозділом «Золочівський коледж Національного університету «Львівська політехніка». Відомості про наявність у Позивача диплома бакалавра у зазначеній довідці відсутні.

Позивач вважає, що в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття ним освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а дії відповідача щодо зазначення про порушення є протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про освіту” від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі – Закон № 2145-VIII) право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону № 2145-VIII).

При цьому право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак (частина друга статті 3 Закону № 2145-VIII).

З огляду на частину дев`яту статті 3 Закону № 2145-VIII таке право не може бути обмежене законом, але закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії).

Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачається, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За визначеннями, наведеними у пунктах 5, 19 частини першої статті 1 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі – Закон №1556-VII), вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Результати навчання - знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми (програмні результати навчання) або окремих освітніх компонентів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва (частина друга статті 5 Закону № 1556-VII).

Для молодшого бакалавра - це успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС; для бакалавра - успішне виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС (частини третя та четверта статті 5 Закону № 1556-VII).

Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою; обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС (абзац перший частини п`ятої статті 5 Закону № 1556-VII).

Таким чином, право на освіту, зокрема вищу освіту, є конституційним правом, гарантованим статтею 53 Конституції України та конкретизованим у статті 3 Закону № 2145-VIII і статті 4 Закону № 1556-VII. Зазначене право реалізується через здобуття особою освіти на послідовних рівнях, перелік яких вичерпно визначений частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII та частиною другою статті 5 Закону № 1556-VII, і може бути обмежене лише у випадках, прямо передбачених Конституцією та законами України.

З огляду на абзац третій частини другої статті 6 Закону № 1556-VII заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Частиною першою та другою статті 7 Закону № 1556-VII визначено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою є підставою для відрахування відповідно до пункту 1 частини першої статті 46 Закону № 1556-VII.

Тобто рівень вищої освіти характеризує етап освітнього процесу та визначає складність освітньої програми (початковий, перший бакалаврський, другий магістерський, третій освітньо-науковий/освітньо-творчий), тоді як ступінь вищої освіти (молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії/доктор мистецтва) присуджується закладом вищої освіти особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму.

Водночас до успішного виконання освітньої програми, проходження атестації та видачі документа про вищу освіту - навчання особи у закладі вищої освіти за певним рівнем вищої освіти не може розглядатись як здобуття нею відповідного рівня вищої освіти у розумінні законодавства про освіту.

Зарахування особи на навчання за певним рівнем вищої освіти з подальшим її відрахуванням до завершення навчання - з будь-яких підстав, у тому числі за невиконання індивідуального навчального плану або умов договору про навчання - не створює юридичного факту здобуття нею відповідного рівня вищої освіти та, відповідно, не може враховуватись при визначенні послідовності здобуття особою освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII.

Пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 постанови Кабінету Міністрів України “Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період” №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560) визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до Порядку № 560, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, - так/ні.

Передбачена пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації для здобувачів освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, є одним з механізмів реалізації державою зазначеного зобов`язання.

Відповідно до долученої сторонами до матеріалів справи довідки «Історія навчання здобувача освіти» ОСОБА_1 з 11.08.2015 по 27.06.2019 навчався в Відокремленому структурному підрозділі "Золочівський фаховий коледж Національного університету "Львівська політехніка"; Молодший спеціаліст (Форма: Денна) Бюджет 5.03040101 правознавство; з 01.09.2019 по 30.06.2021 – навчався в Національному університеті "Острозька академія"; Бакалавр (Форма: Денна) Контракт 081 Право, однак був відрахований із закладу освіти за академічну неуспішність 06.03.2020; з 01.09.2026 (навчання до 30.06.2030) – фактично розпочав навчання у Житомирському державному університеті імені Івана Франка на денній формі навчання за спеціальністю С2 «Політологія», рівень освіти «бакалавр».

Окрім того, довідкою Національного університету "Острозька академія" від 07.09.2026 №231/26 підтверджується, що ОСОБА_1 з 01.09.2019 по 06.03.2020 навчався в Національному університеті "Острозька академія" на денній формі навчання за спеціальністю «Право», рівень освіти «бакалавр». Відрахований з числа студентів 06.03.2020 згідно з наказу №127-ст за академічну неуспішність.

В свою чергу, довідкою Житомирського державного університету імені Івана Франка №13 від 03.09.2026 підтверджується, що Позивач з 01.09.2026 (навчання до 30.06.2030) зарахований на навчання до Житомирського державного університету імені Івана Франка на денну форму навчання за спеціальністю С2 «Політологія», рівень освіти «бакалавр».

Таким чином, позивач відрахований з рівня освіти бакалавр без проходження атестації та без отримання диплома, а з вересня 2026 року він почав здобувати освіту у Житомирському державному університеті імені Івана Франка на денній формі навчання за спеціальністю С2 «Політологія», рівень освіти «бакалавр».

Отже, судом встановлено, що позивач, який раніше здобув освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, наразі здобуває освіту на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним освітньо-кваліфікаційний рівень.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що слід розрізняти процес навчання та юридичний факт здобуття рівня освіти. Зміна освітнього статусу особи пов`язується не із самим фактом зарахування, тривалістю навчання чи попередньою спробою здобути освіту, а з успішним виконанням освітньої програми, проходженням атестації та отриманням документа про вищу освіту встановленого зразка.

Таким чином, оскільки диплома бакалавра позивач раніше не отримував, тому не вважається особою, яка раніше здобула перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, а тому його поточне навчання є здобуттям рівня освіти, вищого за раніше здобутий (молодший спеціаліст).

Оскільки позивач раніше не завершив навчання за освітньою програмою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, не пройшов атестації та не отримав диплома бакалавра, суд дійшов висновку, що попереднє навчання не свідчить про здобуття ним відповідного рівня вищої освіти. Відтак поточне навчання позивача на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти не порушує послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Враховуючи викладене, формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 02.09.2026 №905416 із зазначенням відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти порушило право позивача як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти, а також право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.05.2026 у справі №280/9417/24.

Відповідно до Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 №872 (далі – Положення №872), власником Єдиної електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі МОН. Держателем Єдиної електронної бази є МОН, адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс”, що належить до сфери управління МОН (далі - адміністратор).

МОН є володільцем інформації, що міститься в Єдиній електронній базі.

Суб`єктами ведення Єдиної електронної бази є МОН, адміністратор, Державна служба якості освіти, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у підпорядкуванні заклади освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, органи місцевого самоврядування, а також суб`єкти освітньої діяльності та їх відокремлені підрозділи, які провадять освітню діяльність на рівні професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих, зокрема післядипломної освіти незалежно від форми власності та сфери управління, Український центр оцінювання якості освіти, державна наукова установа “Інститут освітньої аналітики”, інші підприємства, установи, організації, що у випадках, визначених законодавством у сфері освіти, вносять та отримують інформацію з Єдиної електронної бази.

Слід зазначити, що університет, в якому станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач навчається, не має технічної можливості для формування та видання довідки з іншим змістом відомостей щодо поточного здобуття освіти, порушення або непорушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII, оскільки такий документ формується автоматично з використанням засобів програмного забезпечення, вимоги до якого визначає відповідач.

Отже, якщо автоматизований алгоритм ЄДЕБО формує результат (документ), який не відповідає змісту закону та фактичним обставинам, МОН як розпорядник ЄДЕБО не може перекладати відповідальність на технічний алгоритм або на заклад освіти, який не має повноважень змінювати параметри такого алгоритму.

Враховуючи вищенаведене, саме відповідач повинен вчинити відповідні дії щодо відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1064,96 грн, сплачена відповідно до квитанції від 04.09.2026 №1312-1391-3500-7656.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства освіти і науки України (проспект Берестейський, 10, місто Київ, 01135; код ЄДРПОУ 38621185) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості щодо ОСОБА_1 , де в розділі “На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” зазначити “Так, не порушує”.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 1064 грн 96 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Міністерства освіти і науки України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 жовтня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua