Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №440/11579/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

Суд: Полтавський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №440/11579/26

Суддя: В.І. Бевза

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/11579/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни про визнання протиправною та скасування рішення, а саме просить:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Володимирівни щодо відмови у знятті арешту з рахунку ОСОБА_1 в АТ "ПУМБ", викладені у листі № 13335 від 16.07.2026 року;

- скасувати рішення приватного виконавця Лавріненко Яніни Володимирівни про відмову у знятті арешту, викладене у листі № 13335 від 16.07.2026 року;

- зобов`язати приватного виконавця Лавріненко Яніну Володимирівну негайно винести та направити до АТ "ПУМБ" постанову про зняття арешту з поточного рахунку ОСОБА_1 , що призначений для зарахування цільових соціальних виплат;

- стягнути з утримувача (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»/рахунку приватного виконавця) грошові кошти у розмірі 24 956,06 грн. на користь ОСОБА_1 , які були незаконно списані та утримуються в межах ВП НОМЕР_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначені доводи, що Приватним виконавцем Лавріненко Я.В. у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5 було накладено арешт на мій рахунок в АТ «ПУМБ» та незаконно списано грошові кошти у розмірі 24 956,06 грн. Списані кошти є цільовою соціальною допомогою на поховання. Позивач звертався до відповідача про зняття арешту із рахунку, але отримав відмову.

Додатково у відповіді на відзив позивач зауважив на протиправності дій відповідача.

Стислий зміст заперечень відповідачів.

У наданому відзиві до суду відповідач позов не визнав та зазначив, що на банк покладається обов`язок повідомити державному виконавцю, що банківський рахунок має спеціального режиму використання, або на який законом поширюється заборона щодо примусового стягнення коштів. Відповідач зазначив, що не має можливості ідентифікувати банківські рахунки спеціального режиму використання під час накладення арешту, виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, просив суд відмовити в позові у повному обсязі.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач зауважив рахунок боржника НОМЕР_1 в АТ ПУМБ не має спеціального режиму використання та/або спеціального цільового призначення, є загальним рахунком, а страхова виплата від ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» не є будь-яким видом державних страхових чи соціальних виплат або виплатою яка належить до системи соціального забезпечення загальнообов`язкового державного соціального страхування. Виконавець не мав і не має права безпідставно зняти арешт з рахунку боржника.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 28.08.2026 звільнено позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову та відмовлено ОСОБА_1 задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавриненко Яніни Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 позовна заява залишена без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2026 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи відмовлено, витребувані судом докази від відповідача.

Під час відкриття провадження судом не встановлений пропуск строку звернення до суду, визначений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

28.08.2026 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просив надати суду для огляду у судовому засіданні виключно оригінали матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_5, у тому числі: оригінал бланку виконавчого напису № 16882 від 15.06.2021 року з живим підписом нотаріуса Данич О.Ф. та відтиском гербової печатки; оригінал заяви ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" про примусове виконання із доказом безспірності суми боргу; оригінали постанов про стягнення та розподіл коштів, у разі ненадання відповідачем 1 оригіналів зазначених доказів у судове засідання - визнати надані нею ксерокопії неналежними, не приймати їх до уваги та повністю закрити виконавче провадження № НОМЕР_5 за відсутністю оригінальних правових підстав для його ведення.

Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки дана справа розглядається судом у письмовому провадженні, про що було постановлено ухвалу суду від 15.09.2026, отже, огляд доказів у судовому засіданні неможливий, а також суд не знаходить підстав та необхідності для витребування у відповідача оригіналів письмових доказів, оскільки позивачем не наведені причини, з яких він ставить під сумнів відповідність деяких поданих відповідачем письмових доказів, окрім того, суд звертає увагу, що у КАС України і у Законі України "Про виконавче провадження" не визначені повноваження суду щодо закриття виконавчого провадження.

Також, у даному клопотанні позивач просив на підставі статті 249 КАС України винести окрему ухвалу суду та направити матеріали до органів Прокуратури / Національної поліції України для відкриття кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" та приватного нотаріуса Данич О.Ф. за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 190, 358, 366 КК України.

Щодо даного клопотання, то суд зазначає, що постановлення окремої ухвали є виключною дискрецією суду і за результатами розгляду цієї справи суд не встановив підстави для постановлення окремої ухвали.

З огляду на те, що справа розглядається у письмовому провадженні, і відсутня необхідність для витребування доказів та постановлення окремої ухвали і такі ухвали не викладаються окремим документом, то суд не викладає таку ухвалу окремим документом щодо відповідного клопотання позивача, у якому поставлені два процесуальних питання перед судом (витребування доказів та постановлення окремої ухвали).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди О.С. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого напису № 16882, вчиненого 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 27 397,35 грн. Постанову про відкриття цього виконавчого провадження винесено приватним виконавцем Райдою О.С. 20.12.2021. 20.12.2021 приватним виконавцем Райдою О.С. у цьому виконавчому провадженні винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2 739,74 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 500,00 грн.

Діяльність приватного виконавця Райди О.С. зупинена наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2025 № 149/7 на підставі пункту 1 частини першої статті 42 Закону. Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця Райди О.С. внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України 28.01.2025. Згідно із заявою приватного виконавця Райди О.С. від 10.01.2025 його заміщення здійснює приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В., що не заперечується сторонами та підтверджується листом Міністерства юстиції України від 24.08.2026 позивачу.

29.09.2025 приватним виконавцем Лавріненко Я.В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 винесена постанова про арешт коштів боржника. Приватним виконавцем постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 7236 гривня (UAH).

Міністерство юстиції України у своєму листі позивачу від 24.08.2026 повідомило, що відповідно до повідомлень банків - учасників електронної взаємодії постанову про арешт коштів 29.09.2025 виконано АТ «ВСТ БАНК», АТ «ОТП Банк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Універсал Банк». Відомості про арешт коштів боржника на рахунках, відкритих в АТ «ПУМБ», під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_5 у Системі виконавчого провадження відсутні.

14.10.2024 приватним виконавцем Райдою О.С., а 17.09.2025, 15.10.2025, приватним виконавцем Лавріненко Я.В. до банків направлено платіжні інструкції на примусове списання коштів з рахунків боржника. На рахунок приватного виконавця Райди О.С. для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам 15.10.2024, 18.09.2025, 16.10.2025

надійшли кошти в сумах 5 681,03 грн., 17 720,06 грн. та 26,31 грн.,, що підтверджується розпорядженнями № НОМЕР_5 від 15.10.2024,№ НОМЕР_5 від 18.09.2025, № НОМЕР_5 від 16.10.2025.

Міністерство юстиції України у своєму листі позивачу від 24.08.2026 повідомило, що дані кошти перераховано таким чином: 500,00 грн. - витрати виконавчого провадження (платіжні інструкції від 15.10.2024 №№ 22544, 22545); 20 634,66 грн. - на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (платіжні інструкції від 15.10.2024, 18.09.2025, 16.10.2025 №№ 22547, 33587, 34371); 2 292,74 грн. - основна винагорода приватного виконавця (платіжні інструкції від 15.10.2024, 18.09.2025, 16.10.2025 №№ 22546, 33586, 34370).

Позивач 15.07.2026 звернувся до відповідача із заявою "Про повернення безпідставно стягнутих коштів, що мають цільове соціальне призначення", у якій зазначив наступне:

"В провадженні приватної виконавчої Лавріненко Я. В. перебуває виконавче провадження ВП № НОМЕР_5 [PDF: 0.1.4]. В межах даного провадження було накладено арешт та безпідставно списано кошти у розмірі 24 956,06 UAH з мого поточного рахунку в АТ «ПУМБ» (IBAN: НОМЕР_1 ) [PDF: 0.1.4].

Повідомляю, що списані кошти є цільовою соціальною виплатою - страховим відшкодуванням, пов`язаним зі смертю та похованням моєї матері ( ОСОБА_2 ). Відповідно до офіційного листа ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» від 15.07.2026 р. (Вихідний № 150726-764), платіжного доручення № 62550490 від 13.08.2025, а також заяви іншого отримувача ОСОБА_3 від 15.07.2025 р. (Вх № 105.01232425-1), на мій рахунок було легально перераховано повну суму відшкодування у розмірі 39 366,60 грн (включаючи моральну шкоду за смерть близької особи та витрати на поховання) [PDF: 0.1.1, 0.1.2, 0.1.3].

Вказані кошти мають виключно цільове, захищене законом призначення. Відповідно до статті 73 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на допомогу на поховання, а також на суми виплат у зв`язку з втратою годувальника (смертю особи) - категорично ЗАБОРОНЕНО.

Банк АТ «ПУМБ» листом № 202509-6886 офіційно підтвердив факт та дату примусового списання зазначеної суми 24 956,06 UAH".

У даній заяві позивач просив:

- невідкладно розглянути дану заяву та додані офіційні документи ПРАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»;

- скасувати арешт у частині цих надходжень та винести постанову про повернення безпідставно стягнутих цільових коштів у розмірі 24 956,06 UAH на рахунок в АТ «ПУМБ» (IBAN: НОМЕР_1 ).

До даної заяви від 15.07.2026 відповідачу позивач додав, зокрема, лист ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" від 15.07.2026, у якому зазначено, що було прийняте рішення щодо виплати відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок загибелі ОСОБА_2 в сумі 36 000,00 грн. та витрат на поховання в сумі 3 366,60грн. (Три тисячі триста шістдесят шість гривень 60 копійок). Зазначені суми було сплачено 13.08.2025 шляхом переказу на розрахунковий рахунок, вказаний в заяві на виплату страхового відшкодування. Також, позивач додав до свого листа відповідачу від 15.07.2026 платіжне доручення № 62550490 від 13.08.2025 про те, що на рахунок НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ" 13.08.2025 було сплачено суму 39366,60 грн., призначення платежу: "ІПН 2722202092, Cтрах. виплата ОСОБА_1 , Акт №109.01232425-1, від 12.08.2025р. Без ПДВ.".

У своєму листі позивачу АТ "ПУМБ" від 24.09.2025 зазначило, що кошти були списані згідно платіжної інструкції стягувача, яка надійшла в електронному вигляді по СЕП4 від ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ РАЙДА О.С. на суму 24956.06 грн. (стягнення: за ВП № НОМЕР_5: з виконання виконавчого документу Виконавчий напис № 16882, виданий 15.06.2021 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною.

Відповідь за результатами розгляду заяви позивача відповідачу від 15.07.2026 надано листом приватного виконавця від 16.07.2026 за вихідним № 13335, у якому відповідач зазначив, що приватним виконавцем було перераховано кошти на користь стягувана - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ". Приватний виконавець не є набувачем коштів, що підлягають стягненню за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню. Такі кошти підлягають перерахуванню та були у межах виконавчого провадження перераховані стягувану. З огляду на викладене у виконавця відсутні законні підстави та можливості повернення коштів оскільки набувачем таких коштів є стягувач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ". Приватний виконавець повідомив про відсутність підстав для зняття арешту з рахунку та повернення стягнутих коштів.

Не погодившись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2020 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб, далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

На підставі пункту 2 частини першої статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Як визначено частинами першою та другою статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов`язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб`єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов`язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов`язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов`язання пов`язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.

Відповідно до частини шостої статті 48 Закону №1404-VIII, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно із частиною третьою статті 52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Відповідно до статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

На підставі частини другої статті 59 Закону №1404-VIII, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до частин 1-2 статті 73 Закону №1404-VІІІ, кошти, на які не може бути звернено стягнення: стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами;

6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини;

7) допомогу при усиновленні дитини;

8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

9) допомогу на дітей одиноким матерям;

10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

11) допомогу на лікування;

12) допомогу на поховання;

13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум:

1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судовим розглядом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди О.С. відкрите виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого напису № 16882, вчиненого 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 27 397,35 грн.

Постанову про відкриття цього виконавчого провадження винесено приватним виконавцем Райдою О.С. 20.12.2021. 20.12.2021 приватним виконавцем Райдою О.С. у цьому виконавчому провадженні винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 2 739,74 грн та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 500,00 грн. Діяльність приватного виконавця Райди О.С. зупинена наказом Міністерства юстиції України від 27.01.2025 № 149/7 на підставі пункту 1 частини першої статті 42 Закону. Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця Райди О.С. внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України 28.01.2025. Згідно із заявою приватного виконавця Райди О.С. від 10.01.2025 його заміщення здійснює приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Я.В., що не заперечується сторонами та підтверджується листом Міністерства юстиції України від 24.08.2026 позивачу.

Суд також встановив, що 29.09.2025 приватним виконавцем Лавріненко Я.В. у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 винесена постанова про арешт коштів боржника. Приватним виконавцем постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 7236 гривня (UAH).

Міністерство юстиції України у своєму листі позивачу від 24.08.2026 повідомило, що відповідно до повідомлень банків - учасників електронної взаємодії постанову про арешт коштів 29.09.2025 виконано АТ «ВСТ БАНК», АТ «ОТП Банк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Універсал Банк». Відомості про арешт коштів боржника на рахунках, відкритих в АТ «ПУМБ», під час здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_5 у Системі виконавчого провадження відсутні.

Отже, докази арешту рахунку позивача в АТ "ПУМБ" у матеріалах справи відсутні. Також, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача зі сторони банку, що рахунок позивача, відкритий в АТ "ПУМБ" має спеціальний режим використання.

Водночас, положеннями статті 52 Закону №1404-VIII визначено обов`язок банку повернути постанову про арешт коштів, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на якщо на рахунку існують грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.

Відповідно до частин 1-2 статті 73 Закону №1404-VІІІ, кошти, на які не може бути звернено стягнення: стягнення не може бути звернено на такі виплати:

1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами;

6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини;

7) допомогу при усиновленні дитини;

8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

9) допомогу на дітей одиноким матерям;

10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

11) допомогу на лікування;

12) допомогу на поховання;

13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум:

1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Суд встановив, що у листі ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" від 15.07.2026 позивачу зазначено, що було прийняте рішення щодо виплати відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок загибелі ОСОБА_2 в сумі 36 000,00 грн. та витрат на поховання в сумі 3 366,60грн. (Три тисячі триста шістдесят шість гривень 60 копійок).

Зазначені суми було сплачено 13.08.2025 шляхом переказу на розрахунковий рахунок, вказаний в заяві на виплату страхового відшкодування.

Також, позивач додав до свого листа відповідачу від 15.07.2026 платіжне доручення №62550490 від 13.08.2025 про те, що на рахунок НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ" 13.08.2025 було сплачено суму 39366,60 грн., призначення платежу: "ІПН 2722202092, Cтрах. виплата ОСОБА_1 , Акт №109.01232425-1, від 12.08.2025р. Без ПДВ.".

У своєму листі позивачу АТ "ПУМБ" від 24.09.2025 зазначило, що кошти були списані згідно платіжної інструкції стягувача, яка надійшла в електронному вигляді по СЕП4 від ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ РАЙДА О.С. на суму 24956.06 грн. (стягнення: за ВП № НОМЕР_5: з виконання виконавчого документу Виконавчий напис № 16882, виданий 15.06.2021 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною. Так, 17.09.2025, 15.10.2025, приватним виконавцем Лавріненко Я.В. до банків направлено платіжні інструкції на примусове списання коштів з рахунків боржника. На рахунок приватного виконавця Райди О.С. для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам 18.09.2025, 16.10.2025 надійшли кошти в сумах 17720,06 грн. та 26,31 грн., що підтверджується розпорядженнями № НОМЕР_5 від 18.09.2025, № НОМЕР_5 від 16.10.2025.

Системний аналіз статей 52 та 59 Закону №1404-VIII дає підстави для висновку, що саме на банк, іншу фінансову установу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, покладено обов`язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Вказане кореспондує обов`язку виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Таким чином, підстави для зняття арешту з рахунку ОСОБА_1 в АТ "ПУМБ" відсутні, оскільки арешт не був накладений на даний рахунок, а було проведено списання коштів з даного рахунку позивача 18.09.2025, що передувало винесенню постанови про арешт коштів боржника від 29.09.2025. Списання коштів з рахунку позивача в АТ "ПУМБ" було проведено на виплати, заборони щодо списання на які не встановлено Законом №1404-VIII, оскільки позивачу було виплачено від страхової компанії відшкодування моральної шкоди та допомоги на поховання, яка не була виплачено відповідно до положень статті 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фондом України, отже, списання коштів приватним виконавцем з даного рахунку було проведено правомірно.

Отже, відповідач у своєму листі від 16.07.2026 №13335, відмовляючи у знятті арешту з рахунку позивача в АТ "ПУМБ" та поверненні стягнутих коштів, діяв у відповідності до норм чинного законодавства.

Відтак суд визнає заявлений позов безпідставним, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.

Інші доводи сторін не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України). Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

За наведених обставин справи суд дійшов висновку про правомірність дій державного виконавця при винесені оскаржуваної постанови та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Лавріненко Яніни Вікторівни (36039, м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана, 56-а, РНКОПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Головуючий суддяВ.І. Бевза

Оригінал: reyestr.court.gov.ua