Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №440/9467/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/9467/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.07.2026):

визнати протиправною відмову командира військової частини НОМЕР_1 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через сімейні обставини, в зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю II групи.

Під час розгляду справи суд

В С ТА Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 20.07.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою від 09.09.2026 клопотання ВЧ НОМЕР_1 про закриття провадження у справі повернуто без розгляду. Вказане клопотання відповідача про закриття провадження у справі було вмотивоване твердженням про допущення ОСОБА_1 процесуального зловживання при зверненні до суду з позовом у вигляді подання трьох ідентичних позовів.

Зазначеною ухвалою суд повернув без розгляду клопотання як необґрунтоване, оскільки процесуальні наслідки у вигляді закриття провадження, про які просив відповідач, не передбачені процесуальним законом у випадку допущення процесуального зловживання.

Однак одночасно цією ж ухвалою від 9.09.2026 року суд зобов`язав позивача надати пояснення з приводу подання ідентичних позовів до суду, керуючись при цьому метою вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для залишення позову без розгляду через можливе процесуальне зловживання.

15.09.2026 до суду надійшли додаткові пояснення позивача на виконання ухвали суду від 09.09.2026.

Так, ОСОБА_1 пояснив суду, що позовна заява подавалася 14.07.2026 через систему "Електронний суд". При здійсненні подачі позову відбулися короткочасні відключення електроенергії, що призвело до нерозуміння чи надісланий (поданий) фактично позов, оскільки після відновлення електропостачання і перезавантаження комп`ютера у розділі Електронного суду "заяву відправлено", інформація про поданий позов не з`явилася. Це зумовило повторні завантаження в систему Електронного суду позовної заяви.

ОСОБА_1 запевняв, що жодного зловживання процесуальними правами (чи мети такого зловживання) не було. Фактично, внаслідок перебоїв в електропостачанні та короткочасних переривань доступу до роботи в системі "Електронний суд" було незрозуміло, чи відправлено позовну заяву.

Оцінивши пояснення позивача та обставини звернення з позовами, короткий проміжок часу між реєстрацією відповідних позовів та невідкладне після їх реєстрації, відкликання двох позовів із трьох - суд дійшов висновку про відсутність недвозначних та переконливих доказів наявності зловживання процесуальними правами у вигляді подання ідентичних позовів з боку позивача. З огляду на пояснення позивача та загальновідомі обставини, пов`язані з воєнним станом і перебоями як у системі енергопостачання, так і в роботі електронних систем в Україні, пояснення позивача суд визнає прийнятним та вказує на відсутність доказів на його спростування. Тому в ході розгляду цієї справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду. Окремого процесуального рішення після отримання відповідних пояснень позивача суд не приймав.

Аргументи учасників справи

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що під час проходження військової служби 23.04.2026 ОСОБА_1 на ім`я командира 3 мотопіхотної роти подано рапорт на звільнення з військової служби на підставі п.п. «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю постійного догляду за хворою матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом ІІ групи з дитинства та надано повний пакет документів, що підтверджують наявність законних підстав для звільнення.

Однак 21.06.2026 ОСОБА_1 вручено відмову у звільненні з військової служби за підписом командира військової частини НОМЕР_1 . Позивач вважав вказану відмову протиправною і такою, що грубо порушує визначене Законом право ОСОБА_1 на звільнення з військової служби.

11.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування такої позиції представник відповідача вказав, що до рапорту ОСОБА_1 не додано документ, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків).

Також факт наявності чи відсутності у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 інших дітей, крім зазначених позивачем, що має бути підтверджено повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність (наявність) актового запису цивільного стану за параметром інформації щодо актового запису про народження.

У відповідності до Акта перевірки сімейного стану військовослужбовця від 02.12.20205 стало відомо про наявність доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка у відповідності до глави 17 статті 202 (частини І) Сімейного кодексу України зобов`язана утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Окрім того, представник відповідача зауважував, що поняття "сторонній догляд" не є тотожним поняттю "постійний догляд". Правове регулювання понять спрямоване на забезпечення соціального захисту тих, хто через стан здоров`я потребує допомоги, і звільнення від військових обов`язків тих, хто цю допомогу надає. Сторонній догляд є категорією, що визначає, ким здійснюється допомога, а постійний догляд - наскільки тривало та інтенсивна ця допомога потрібна, стосується характеру догляду. Послуга догляду може бути як постійною, так і тимчасовою, що залежить від індивідуальних потреб особи та медичних висновків, які встановлюють тривалість потреби у догляді.

Водночас «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що підставою для звільнення є необхідність здійснення постійного догляду.

Таким чином, представник відповідача стверджував, що у позивача відсутні підстави для звільнення з військової служби, передбачені абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", про що його повідомлено шляхом надання письмової відповіді.

12.08.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що офіційним роз`ясненням Міністерства юстиції "Щодо видачі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян» №112984/19.3.2/11-23 від 25.08.2023 підтверджено, що довідок і витягів про відсутність інших родичів (а відповідно і інших дітей) не існує.

Звертав увагу суду, що ОСОБА_2 офіційно зверталася в органи РАГСУ за отриманням повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність (наявність) актового запису цивільного стану за параметром інформації щодо актового запису про народження на підтвердження відсутності інших дітей.

Офіційним листом Сумського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України за вихідним №5652/К-460/11.2 від 01.04.2026 ОСОБА_2 повідомлено, що указаного витягу не існує. Також було звернуто увагу на те, що облік кількості дітей чи відсутності інших дітей у осіб, а також видача витягів щодо цього не входить до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану та чинним законодавством України не передбачена.

Позивач наголошував, що до рапорту від 23.04.2026 ним також було долучено копію "Висновку №90 про наявність порушення функціонування організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 12.03.2026.

Указаним документом, складеним по встановленій законом формі, достовірно підтверджено, що ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи і за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядав справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 солдат, стрілець 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

23.04.2026 ОСОБА_1 подано рапорт про звільнення з військової служби.

До рапорту позивачем додано:

- копію Висновку №90 про наявність порушення функціонування організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 12.03.2026;

- довідку про склад сім`ї від 17.04.2026;

- Витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 15.04.2026;

- копію "Акта перевірки сімейного стану військовослужбовця" від 02.12.2025;

- копію паспорту ОСОБА_2 ;

- копію картки платника податків ОСОБА_2 ;

- копію паспорту ОСОБА_1 ;

- копію картки платника податків ОСОБА_1 ;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ;

- копію посвідчення інваліда ОСОБА_2 ;

- довідку ВТЭК А-64 №683340 від 24.03.1959;

- довідку ЛКК №535 від 08.09.2022;

- копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

- копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ;

- заяву ОСОБА_3 ;

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 ;

- копію паспорта ОСОБА_3 ;

- копію довідки з перекладом про надання номерy PESEL ОСОБА_3 ;

- копію довідки з перекладом з реєстру про реєстрацію ОСОБА_3 у республіці Польща.

За наслідками розгляду рапорту командиром військової частини НОМЕР_1 листом від 06.06.2026 №14427 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні рапорту.

Підстави:

- не додано документ, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків);

- наявність у ОСОБА_2 іншого члена сім`ї першого ступеня споріднення, який зобов`язаний здійснювати постійний догляд - дочки ОСОБА_3 ;

За таких обставин відповідач зазначив, що рапорт про звільнення з військової служби на даний момент не підлягає до задоволення у зв`язку з відсутністю необхідних підстав та документів.

Вважаючи відмову у звільненні з військової служби від 06.06.2026 №14427 протиправною, позивач звернувся до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу вимог статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Статтею 26 Закону №2232-XII визначені підстави для звільнення з військової служби. Зокрема, підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Пунктом 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Висновки щодо правозастосування

Предметом цього позову є відмова військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення ОСОБА_1 за підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю матері із числа осіб з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійного стороннього догляду.

Фактично спір між сторонами виник щодо вірного тлумачення та застосування підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII у співвідношенні з частиною дванадцятою статті 26 цього ж Закону.

ОСОБА_1 :

1) є військовослужбовцем, проходить військову службу у воєнний час за призовом під час мобілізації;

2) має матір із числа осіб з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується Висновком №90 про наявність порушення функціонування організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 12.03.2026, що є підставою для звільнення з військової служби за даних умов;

3) не бажає продовжувати військову службу, про що подав рапорт.

При цьому, твердження відповідача про те, що позивачем не додано документ, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків) спростовується листом Сумського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України за вихідним №5652/К-460/11.2 від 01.04.2026, в якому ОСОБА_2 повідомлено, що указаного витягу (документу) не існує. Також, звернуто увагу на те, що облік кількості дітей чи відсутності інших дітей у осіб, а також видача витягів щодо цього не входить до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану та чинним законодавством України не передбачена.

Натомість, доданими до рапорту документами підтверджено, що ОСОБА_1 повідомив ВЧ НОМЕР_1 про наявність у ОСОБА_2 дочки ОСОБА_3 .

У позовній заяві ОСОБА_1 пояснював, що ОСОБА_3 є біженкою з м.Харків, з 2022 року постійно проживає за кордоном та займається опікою і вихованням своєї неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - ученицею школи в Польщі, тому ОСОБА_1 стверджував, що є єдиною дитиною (сином ОСОБА_2 ), здатним забезпечити постійний догляд за нею.

Позивач стверджував, що інших працездатних осіб, які за законом зобов`язані утримувати та доглядати за ОСОБА_2 , крім самого ОСОБА_1 та рідної сестри - ОСОБА_3 , яка з 2022 року постійно проживає за кордоном, не існує.

Тож фактично, єдиною підставою для відмови у задоволенні рапорту слугував висновок відповідача про те, що під час розгляду рапорту було встановлено, що ОСОБА_2 має іншого члена сім`ї першого ступеня споріднення, який зобов`язаний здійснювати постійний догляд - дочку - ОСОБА_3 .

Оцінюючи це твердження відповідача, суд зазначає таке.

Підстава для звільнення військовослужбовця з військової служби, визначена п.п. "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII таким чином: "Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах (ч. 4): під час дії воєнного стану (п.2) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) (п.п. "г").

Частина дванадцята статті 26 цього ж Закону, у свою чергу, розкриває перелік сімейних обставин або інших поважних причин.

Відповідно до вказаної норми, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:

п. 3) під час дії воєнного стану:

-військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;

-військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

-перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

-військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

-військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

-виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов`язані її виховувати;

-утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

-виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати;

-необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

-необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

-необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

-необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

-у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

-якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

-якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

Звертаючись з рапортом про звільнення з військової служби, позивач ОСОБА_1 посилався на сімейні обставини у вигляді необхідності здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІI групи.

Суд зазначає, що як на дату звернення ОСОБА_1 з рапортом про звільнення, так і на дату розгляду цієї справи судом, абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону містив вказівку на умову його застосування - "за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи".

В обставинах цієї справи саме питання відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеню споріднення стало ключовим питанням спору.

Так, відповідач вмотивував свою відмову у звільненні ОСОБА_1 зі служби тим, що під час розгляду рапорту було встановлено, що ОСОБА_1 має рідну сестру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, відповідач виходив з незастосовності абзацу 13 п.3 ч. 12 ст.26 Закону №2232-XII: вважав наявним члена сім`ї першого ступеню спорідненості.

Позивач, у свою чергу, попри формальну наявність члена сім`ї першого ступеня, наполягав на тому, що фактична можливість сестри здійснювати догляд за його матір`ю-особою з інвалідністю відсутня. Вказував на те, що ОСОБА_3 з 2022 року проживає у Республіці Польща та з об`єктивних причин - необхідності здійснення догляду за власною неповнолітньою дитиною ОСОБА_5 і її лікування не може повернутися для проживання в Україну.

В акті обстеження сімейного стану від 02.12.2025 комісією встановлено, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства.

У ході перевірки встановлено наявність доньки ОСОБА_3 , яка з 06.03.2024 перебуває за кордоном ( АДРЕСА_1 ), не має наміру повертатися та доглядати ОСОБА_6 .

Установлено - необхідність здійснення постійного догляду підтверджено.

Не заперечуючи твердження ВЧ НОМЕР_1 про те, що донька ОСОБА_3 не може відмовлятися від догляду за матір`ю - ОСОБА_2 , та зобов`язана здійснювати постійний догляд за нею в силу вимог закону, суд зазначає, що механізму примусити доньку ОСОБА_3 повернутився в Україну та здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 не існує. Однак, ОСОБА_2 вже зараз потребує постійного стороннього догляду.

Тому, суд погоджується з позицією позивача щодо того, що наявні у адміністративній справі відомості про інших членів сім`ї першого та другого ступеню спорідненості вказують на їх фактичну неможливість здійснювати догляд за особою з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_2 .

З урахуванням обставин спору у цій справі суд зазначає, що вищенаведена норма права (абз.13 п. 3 ч. 2 ст. 26 Закону) не розкриває змісту поняття "відсутності інших членів сім`ї": чи йдеться про відсутність у юридичному сенсі, зокрема за даними Єдиного демографічного реєстру, чи про відсутність фактичну.

Відповідно, внаслідок нечіткості закону суд повинен вдатися до тлумачення цієї норми.

Таке тлумачення суд здійснює з урахуванням правової позиції Верховного Суду у аналогічній справі, що висловлена у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24.

У згаданій постанові Верховний Суд, застосовуючи цю ж саму норму закону, протлумачив її наступним чином: (пункт 61) "Таким чином «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2232-XII.

(95) Абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 цього Закону № 2232-XII регламентує можливість звільнення військовослужбовця з військової служби через необхідність постійного догляду за одним із батьків - в даному випадку особою з інвалідністю I групи. При цьому така підстава є правомірною за умови, якщо інший член сім`ї першого або другого ступеня споріднення через об`єктивні причини, зокрема в зв`язку з особливостями проходження військової служби, не може виконувати відповідні обов`язки (такі обставини встановлюються і враховуються в кожному конкретному випадку).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, застосовуючи викладене вище тлумачення закону, суд в цій справі приходить до висновку, що матеріалами адміністративної справи підтверджена фактична відсутність членів сім`ї особи з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_2 , матері військовослужбовця ОСОБА_1 , які були б фактично здатні здійснювати догляд за нею.

А тому норма, передбачена абзацом 13 пункту 3 частини 2 статті 26 Закону №2232-XII, застосовна щодо позивача, тому відповідач при розгляді рапорту ОСОБА_1 про звільнення, повинен був його рапорт задовольнити, вказану норму застосувавши.

Суд за наслідками розгляду цієї справи підтверджує, що ОСОБА_1 має передбачену законом підставу для звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII.

Тому відповідач, за наслідками повторного розгляду рапорту ОСОБА_1 , прийняв протиправне рішення про відмову у звільненні.

Відтак, слід визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 від 06.06.2026 №14427 про розгляд рапорту про звільнення з військової служби, яким відмовлено у звільненні з військової служби ОСОБА_1 .

Крім того, як наслідок, обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Позивач звільнений від сплати судового збору.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 рнокпп НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене листом від 06.06.2026 №14427 про розгляд рапорту про звільнення з військової служби, яким відмовлено у звільненні з військової служби ОСОБА_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ.С. Шевяков