Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/15118/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15118/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу від 20.04.2026 № 110

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 квітня 2026 року № 110.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що оскаржуваний нею наказ є протиправним в частині зазначення найменування посади з порушенням вимог статті 6 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», частини 2 статті 64 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що порушує право позивачки на здавання військової посади та обмежує право на виплату грошового забезпечення. Також, в обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на судові рішення у справах № 420/12047/23 та № 420/29607/24.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що зазначення у змісті оскаржуваного наказу найменування посади позивачки з урахуванням умовного найменування військової частини відповідає вимогам Інструкції № 646дск.

Позивачка надала суду відповідь на відзив згідно з якою, заперечення відзиву суперечать обставинам, що у судових рішеннях у справах № 420/12047/23 та № 420/29607/24.

Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими позивачем не наведено обґрунтувань щодо порушення відповідачем вимог законодавства в частині зазначення у змісті наказу умовного найменування військової частини.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить такі висновки.

Суд встановив, позивачка проходила військову службу у Збройних Силах України на військовій посаді помічника Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (з питань функціонування Чорноморського Флоту російської федерації та його перебування на території України).

Відповідно до витягу з наказу Головнокомандувача Збройних сил України по о/с № 466 від 30.12.2020 року капітана 1 рангу ОСОБА_1 , помічника командувача Військово-Морських сил Збройних Сил України (з питань функціонування Чорноморського флоту російської федерації та його перебування на території України) увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України та визначено утримувати у списках особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , на всіх видах забезпечення та виконувати обов`язки військової служби в межах, визначених командувачем Військово-Морських сил Збройних Сил України.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині № 46 від 10.03.2021 року встановлено капітану 1 рангу ОСОБА_1 колишньому помічнику командира військової частини НОМЕР_1 (з питань функціонування ЧФ рф та його перебування на території України), яка відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних сил України (по особовому складу) від 30 грудня 2020 року №466 увільнена від займаної посади та зарахована у розпорядження Головнокомандувача збройних Сил України (по особовому складу від 04 березня 2021 року №74 начальником відділу сил підтримки управління сил підтримки військової частини НОМЕР_1 з 10 березня 2021 року три доби для здавання справ та посади помічника командира військової частини НОМЕР_1 (з питань функціонування ЧФ рф та його перебування на території України) та одну добу для прийняття посади начальника відділу сил підтримки управління сил підтримки військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині №50 від 16.03.2021 року продовжено капітану 1 рангу ОСОБА_1 колишньому помічнику командира військової частини НОМЕР_1 (з питань функціонування ЧФ рф та його перебування на території України), яка перебуває у розпорядженні Головнокомандувача Збройних Сил України, термін для здавання справ та посади помічника командира військової частини НОМЕР_1 з питань функціонування ЧФ рф та його перебування на території України) та прийняття посади начальника відділу сил підтримки управління сил підтримки військової частини НОМЕР_1 на дві доби.

Пунктом 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.04.2023 року № 111 визначено датою здавання позивачкою посади помічника командира військової частини НОМЕР_1 (з питань функціонування чорноморського флоту російської федерації та перебування його на території України) вважати 05 лютого 2020 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 року у справі №420/12047/23 визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 квітня 2023 року №111.

Пунктом 4 наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 серпня 2024 року №226 датою здавання капітаном 1 рангу ОСОБА_1 посади помічника командира Військової частини НОМЕР_1 (з питань функціонування чорноморського флоту російської федерації та перебування його на території України) визначено вважати 15 березня 2021 року. Підстава рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2024 року у справі №420/12047/23.

Згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 року у справі № 420/29607/24, яке залишено без змін згідно з постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2026 року, визнано протиправним та скасовано пункт 4 наказу Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 серпня 2024 року № 226.

30.03.2026 року позивачка звернулася до Командувача ВМС ЗСУ із рапортом, в якому внесла пропозицію щодо затвердження рапорту від 19.04.2023 року за № 298 датою подання рапорту та видання наказу по стройовій частині про здавання справ і посади.

20.04.2026 року командиром військової частина НОМЕР_1 прийнято наказу № 110 (по стройовій частині), пунктом 4 якого визначено капітана 1 рангу ОСОБА_1 вважати такою, що справи та посаду помічника командира військової частини НОМЕР_1 (з питань функціонування чорноморського флоту російської федерації та його перебування на території України) здала.

Підстава: рапорти капітана 1 рангу ОСОБА_1 від 19.04.2023 № 298, від 30.03.2026 № 444/р.

Позивачка з пунктом 4 вказаного наказу не погоджується, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону № 2232-XII, військові посади (штатні посади, що підлягають заміщенню військовослужбовцями) і відповідні їм військові звання передбачаються у штатах (штатних розписах) військових частин, кораблів, органів військового управління, установ, організацій, закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.

За змістом ч. 2 ст. 6 Закону № 2232-XII, перелік посад, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом, затверджується Президентом України, а посад інших військовослужбовців - Міністерством оборони України, Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України та розвідувальними органами України.

Частиною ч. 3 ст. 6 Закону № 2232-XII, перелік посад, які не можуть бути заміщені іноземцями чи особами без громадянства, затверджується Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України.

Окремі військові посади в мирний час можуть заміщатися (на умовах строкового трудового договору) цивільними особами в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Порядок заміщення військових посад цивільними особами в Службі безпеки України, Управлінні державної охорони України та розвідувальних органах України встановлюється їх керівниками (ч. 4 ст. 6 Закону № 2232-XII).

За приписами ч.ч. 5, 6 ст. 6 Закону № 2232-XII, військові посади, передбачені штатами воєнного часу, при переведенні Збройних Сил України, інших військових формувань, Служби безпеки України та розвідувальних органів України на організацію і штати воєнного часу укомплектовуються військовослужбовцями, резервістами або військовозобов`язаними.

Співвідношення чисельності офіцерського, сержантського та старшинського складу за військовими званнями та граничні строки перебування осіб офіцерського, сержантського та старшинського складу на посадах у Збройних Силах України та інших військових формуваннях встановлюються відповідно Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Частинами 7-13 ст. 6 Закону № 2232-XII, передбачено, що порядок призначення на військові посади встановлюється Конституцією України, законами України, положеннями про проходження військової служби, про проходження громадянами України служби у військовому резерві.

Військові посади в підрозділах Збройних Сил України, які направляються до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, заміщаються військовослужбовцями з числа громадян України, які проходять військову службу за контрактом.

Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які не обіймають військових посад, установлюється положеннями про проходження військової служби.

Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних закладів освіти для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних закладах освіти, затверджується Президентом України.

Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань відповідно до міжнародних договорів України можуть бути направлені для проходження військової служби на посадах у багатонаціональних органах військового управління, закордонних дипломатичних установах України та міжнародних організаціях. Такі військовослужбовці утримуються за рахунок відповідно Міністерства оборони України, інших військових формувань у межах затвердженої законом чисельності. Порядок направлення та строки перебування військовослужбовців на зазначених посадах встановлюються Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями.

Військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.

Згідно п. 87 Положення № 1153/2008 особи офіцерського складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у порядку просування по службі можуть бути переміщені на вищу посаду, якщо вони вислужили встановлені Міністерством оборони України строки перебування на попередній посаді.

Питання проходження військової служби військовослужбовцями, крім іншого, регулюються Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, що зареєстрований Міністерством юстиції України 19.05.2009 року за № 438/16454 (далі за текстом - Інструкція № 170).

Відповідно до п. 4.1. розділу IV Інструкції № 170 військовослужбовці Збройних Сил України призначаються на військові посади, передбачені штатами (штатними розписами) військових частин. Призначення військовослужбовців на посади і переміщення по службі здійснюються за результатами оцінювання на підставі Резерву кандидатів для просування по службі (далі Резерв для просування по службі), Плану переміщення по службі з числа військовослужбовців (далі План переміщення на посади), подань, службових документів, визначених підпунктом 5 пункту 1.5, пунктом 1.6 розділу І цієї Інструкції (якщо в умовах воєнного часу неможливо оформити подання), та клопотань посадових осіб, а також рішень колегіальних органів, утворених відповідно до чинного законодавства України.

Судом встановлено, що посада командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України до 08.05.2020 року була затверджена Указом Президента України від 21.03.2002 р. №277/2002 «Про перелік посад військовослужбовців і працівників правоохоронних органів, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами», а з 08.05.2020 р. затверджена Указом Президента України від 05.05.2020 року №166/2020 «Про переліки посад, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (Начальницького) складу, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами».

Крім цього, п. 1 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 року №124 «Про затвердження інструкції з діловодства у Збройних Силах України» затверджено Інструкцію з діловодства.

Вимоги цієї інструкції стосуються використання дійсного та умовного найменування органу військового управління, як юридичної особи публічного права, а не умовне найменування військових посад передбачених штатом.

Відповідач не надав до суду доказів того, що позивач не займала посаду помічника Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а перебувала в розпорядженні командувача Військово-Морських Сил Збройних сил України та виконувала службові обов`язки, визначені командувачем, не займаючи при цьому жодну посаду, оскільки матеріали справи не містять наказів про зарахування позивачки у цей період у розпорядження, переведення чи звільнення її з займаної посади, як того вимагають положення п. 12, п.п.1 п.116 Положення №1153/2008 про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.

Натомість, у матеріалах справи наявний наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 30.12.2020 року № 466 про увільнення ОСОБА_1 від займаної посади саме помічника Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (з питань функціонування Чорноморського флоту російської федерації та його перебування на території України) і зарахування у розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність у штаті Військової частини НОМЕР_1 посади «помічника командира військової частини НОМЕР_1 (з питань функціонування чорноморського флоту російської федерації та перебування його на території України).

Протиправність зазначення у наказах по стройовій частині найменування посади, яку здає позивачка з урахуванням умовного найменування органу, в якому ОСОБА_1 проходила службу вже встановлена судовими рішеннями у справах № 420/12047/23 та № 420/29607/24. Обставини, встановлені судами під час розгляду вказаних справ є преюдиційними у справі № 420/15118/26, а тому не підлягають доказуванню.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 квітня 2026 року № 110.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд робить висновок про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування пункту 4 наказу від 20.04.2026 № 110.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 квітня 2026 року № 110.

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 20 жовтня 2026 року.

Суддя Н.В. Бжассо