Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/39394/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39394/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство внутрішніх справ України, про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

стягнути з ОСОБА_1 (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Національної академії Національної гвардії України у період з 31 липня 2024 року по 29 жовтня 2025 року у розмірі 158628,69 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач у період з 31.07.2024 до 29.10.2025 проходив військову службу (навчання) на посаді курсанта 1-го відділення 244 навчальної групи курсу №3 навчально-наукового інституту забезпечення державної безпеки Національної академії Національної гвардії України (далі - Академія) на підставі контракту, укладеного 31.07.2024 у добровільному порядку між відповідачем та Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Академії.

За пунктом 1 контракту відповідач прийняв на себе зобов`язання, зокрема, відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням в Академії, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Позивач вказує, що за рапортом відповідача від 29.09.2025 про відрахування через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) вчена рада Академії 08.10.2025 ухвалила рішення про дострокове припинення (розірвання) контракту, наказом від 28.10.2025 №1148 рапорт задоволено, наказом від 17.10.2025 №31 (по особовому складу) контракт достроково припинено, а відповідача відраховано з навчання, а наказом від 29.10.2025 №296 мтр (по стройовій частині) його виключено зі списків перемінного складу курсантів та всіх видів забезпечення.

На думку позивача, на підставі частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку №964 у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти.

Позивач зазначає, що наказом від 29.10.2025 №296 мтр проведено розрахунок фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету: по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» - 84304,70 грн, по КЕКВ-2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар у тому числі м`який інвентар та обмундирування» - 3842,80 грн, по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев`язувальних матеріалів» - 1479,79 грн, по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» - 42839,86 грн, по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» - 26161,54 грн, а узагальнена сума відшкодування становить 158628,69 грн.

За твердженням позивача, розрахунки складено відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого спільним наказом від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, начальниками відповідальних служб забезпечення Академії, а тому вони є належними доказами розміру понесених позивачем витрат.

Позивач наголошує, що відповідач, будучи обізнаним про необхідність відшкодування витрат, підписав витяг з Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, від 01.10.2025, розрахунки фактичних видатків та заяву-зобов`язання від 28.10.2025, які підтверджують його ознайомлення з розміром, підставами та порядком відшкодування витрат, а також з тим, що у разі відмови від добровільного відшкодування буде здійснено примусове стягнення в судовому порядку.

Позивач вказує, що 04.11.2025 на адресу місця проживання відповідача направив претензію від 03.11.2025 №84-2787-2025 про стягнення 158628,69 грн, яку за трекінгом відстеження вручено члену сім`ї 15.11.2025, проте відповідач суму витрат не сплатив, і позовна заява подається після надання йому можливості добровільно виконати взяте на себе зобов`язання.

Позивач також зазначає, що невідшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з утриманням в Академії, в умовах воєнного стану порушує економічні та оборонні інтереси держави.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Стислий виклад пояснень третьої особи.

Міністерство внутрішніх справ України у поясненнях щодо позову підтримало позовні вимоги та просило їх задовольнити.

Третя особа зазначає, що частина десята статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» поширюється на дві категорії осіб - на курсантів, які достроково розривають контракт, та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п`яти років після закінчення вищого навчального закладу, а обов`язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту, за яким особу було звільнено з військової служби. На підтвердження третя особа посилається на постанову Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №1.380.2019.002683.

Третя особа вказує, що за пунктами 3, 4 Порядку №964 та пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, а за підпунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, фактичні дані про яке беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів.

На думку третьої особи, факт нарахування відповідачу грошового забезпечення та витрати за період навчання підтверджуються розрахунками фактичних витрат, наявними в матеріалах справи, а отже позивач надав усі належні докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Академії.

Третя особа також зазначає, що за пунктами 7-8 Порядку №964 у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, станом на момент подання пояснень доказів сплати відповідачем витрат немає, а з огляду на те, що не встановлено обставин, які б звільняли відповідача від сплати податкового боргу, та на підставі статті 67 Конституції України позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Процесуальні дії у справі.

Суд ухвалою від 01.12.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство внутрішніх справ України, відкрив провадження у справі та вирішив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 КАС України.

Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію позовної заяви з додатками позивач надіслав відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення 22.11.2025 (поштове відправлення №8070000204398), що підтверджують опис вкладення на 51 аркуш, який містить 19 позицій, у тому числі позовну заяву, та фіскальний чек акціонерного товариства «Укрпошта» від 22.11.2025.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

За абзацом сьомим частини шостої цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копію ухвали від 01.12.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу додатково до його електронного кабінету, яку доставлено 15.09.2026 о 23:18, що підтверджує довідка Одеського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Копію позовної заяви доставлено до електронного кабінету відповідача 15.09.2026 о 23:14.

Отже, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі є 16.09.2026, а встановлений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 01.10.2026.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав та про поважність причин його неподання суд не повідомив.

Згідно з частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Наказом начальника Академії від 29.07.2024 №396 «Про зарахування кандидатів на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (тактичний рівень) у 2024 році» наказано зарахувати 31.07.2024 кандидатів на навчання з числа громадян України курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня підготовки відповідно до списку (додаток №1), до якого включено ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з наказу начальника Академії (по стройовій частині) від 31.07.2024 №226, ОСОБА_1 зараховано в списки перемінного складу та на всі види забезпечення, присвоєно первинне військове звання рекрут, призначено на посаду курсанта та наказано вважати таким, що уклав контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України строком на період навчання з 31.07.2024.

Підставою наказу зазначено протокол засідання приймальної комісії від 25.07.2024 №26 та наказ начальника Академії від 29.07.2024 №396.

31 липня 2024 року між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Академії та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України (далі - контракт), який набрав чинності з 31.07.2024 відповідно до наказу начальника Академії від 31.07.2024 №226 (пункт 8 контракту).

Пунктом 1 контракту відповідач добровільно взяв на себе зобов`язання, зокрема, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з пунктом 5 контракт укладено на час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

Рапортом від 29.09.2025 відповідач просив клопотати перед командуванням Академії про відрахування його з навчального закладу через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) на підставі частини 11 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пояснивши своє рішення бажанням проходити військову службу за контрактом у військових частинах оперативного призначення НГУ на посадах осіб сержантського або старшинського складу, та просив направити його для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .

У рапорті відповідач зазначив, що з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 ознайомлений та згоден.

Під витягом з Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, який містить пункти 1, 3, 4, 5 і 6 цього Порядку, відповідач проставив особистий підпис з датою 01.10.2025.

Згідно з витягом з рішення засідання вченої ради Академії від 08.10.2025 №23, введеного в дію наказом т.в.о. начальника Академії від 08.10.2025 №1078, вчена рада ухвалила клопотати перед т.в.о. начальника Академії про дострокове припинення (розірвання) контракту про навчання, виключення зі списків Академії та всіх видів забезпечення відповідача і направлення його для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу т.в.о. начальника Академії від 17.10.2025 №31 о/с (по особовому складу) на підставі частини 11 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з відповідачем достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням), його відраховано з навчання та наказано вважати таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Підставою наказу зазначено рапорт військовослужбовця від 29.09.2025 та протокол засідання вченої ради від 08.10.2025 №23.

Наказом т.в.о. начальника Академії від 28.10.2025 №1148 «Про висновки службового розслідування за фактом небажання продовжувати навчання солдатом ОСОБА_1 » рапорт відповідача задоволено, а начальникам відділів (служб) забезпечення наказано провести розрахунки фактичних витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Академії, відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом №419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007.

Відповідно до витягу з наказу т.в.о. начальника Академії (по стройовій частині) від 29.10.2025 №296 мтр, з відповідачем достроково припинено (розірвано) контракт про навчання курсантів, його виключено зі списків особового складу Академії та всіх видів забезпечення 29 жовтня 2025 року у зв`язку з небажанням продовжувати навчання (за власним бажанням) та переміщенням наказом командувача Національної гвардії України від 24.10.2025 №391 о/с для подальшого проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, до військової частини НОМЕР_1 .

У цьому наказі зазначено, що канікулярну відпустку в 2025 році відповідач використав у кількості 30 днів, а його вислуга років на 29 жовтня 2025 року в календарному обчисленні становить 01 рік 02 місяці 28 днів.

Цим же наказом з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 наказано провести утримання фактичних витрат згідно з нормами утримання курсантів та розрахунків фактичних видатків державного бюджету: по КЕКВ-2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у розмірі 84304,70 грн, по КЕКВ-2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, в тому числі м`який інвентар та обмундирування» у розмірі 3842,80 грн, по КЕКВ-2220 «Оплата медикаментів та перев`язувальних матеріалів» у розмірі 1479,79 грн, по КЕКВ-2230 «Продукти харчування» у розмірі 42839,86 грн, по КЕКВ-2271, 2272, 2273, 2275 «Оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв» у розмірі 26161,54 грн, а узагальнену суму відшкодування витрат за період навчання визначено в розмірі 158628,69 грн.

Відповідно до розрахунку фактичних видатків державного бюджету №99 за період навчання з 31 липня 2024 року до 29 жовтня 2025 року по КЕКВ-2112 відповідачу виплачено грошове забезпечення (стипендію) за серпень 2024 року - 355,87 грн, вересень 2024 року - 554,60 грн, жовтень 2024 року - 2331,39 грн, а за листопад 2024 року - жовтень 2025 року - разом 86312,84 грн, усього за 15 місяців - 89554,70 грн.

З кожної місячної суми позивач відняв «норму утримання солдата базової загальновійськової підготовки» в розмірі 350,00 грн, разом 5250,00 грн, і визначив суму, що підлягає відшкодуванню, в розмірі 84304,70 грн.

Згідно з довідкою-розрахунком №98 на утримання вартості речового майна з курсанта, складеною на підставі наказу від 29.10.2025 №296, у таблиці 1 «Отримано в НА НГУ» зазначено 36 найменувань речового майна загальною вартістю 26514,40 грн із часом видачі в носіння: серпень 2024 року, жовтень 2024 року, березень 2025 року, жовтень 2025 року, а також мило за 2024 та 2025 роки.

Вартість майна, виданого у березні 2025 року, жовтні 2025 року, та мила за 2025 рік становить 2669,76 грн.

Сума, що підлягає відшкодуванню, визначена в довідці-розрахунку №98 як «різниця сум витрат з утримання курсанта (Таблиця 1) і витрат з утримання військовослужбовця строкової служби (Таблиця 2)» в розмірі 3842,83 грн, а з посиланням на постанову Національного банку України від 20.06.2019 №82 сума до утримання визначена в розмірі 3842,80 грн. Таблиці 2 довідка-розрахунок №98 не містить.

Відповідно до списку медикаментів, витрачених по медичній частині для медичного забезпечення курсанта ОСОБА_1 під час лікування в медичній частині з 31 липня 2024 року до 29 жовтня 2025 року, вартість 20 найменувань медикаментів і медичних виробів становить 1479,79 грн. Дат лікування та видачі медикаментів список не містить.

Відповідно до довідок-розрахунків за харчування військовослужбовців, на кожній з яких проставлено гриф «Утримати» т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , вартість харчування відповідача становить: за період з 29.07.2024 до 31.12.2024 - 17051,03 грн, з яких з 29.07.2024 до 31.07.2024 - 340,17 грн, за серпень 2024 року - 3643,80 грн, за вересень 2024 року - 3296,29 грн, за жовтень 2024 року - 3235,56 грн, за листопад 2024 року - 3181,98 грн, за грудень 2024 року - 3353,23 грн; за період з 01.01.2025 до 30.06.2025 - 19670,01 грн; за період з 01.07.2025 до 28.10.2025 - 6118,82 грн, з яких за серпень 2025 року сума не зазначена, разом - 42839,86 грн.

Відповідно до розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ 2271, 2272, 2273, 2275 за період навчання з 29.07.2024 до 29.10.2025 сума коштів, витрачених на комунальні послуги, становить за липень 2024 року - 106,53 грн, серпень 2024 року - 1100,85 грн, вересень 2024 року - 1197,21 грн, жовтень 2024 року - 1336,32 грн, за листопад 2024 року - жовтень 2025 року - разом 22420,63 грн, усього - 26161,54 грн. Графи «Сума утримання солдата строкової служби» за кожен місяць заповнені значенням 0,00.

Розрахунок №99, довідку-розрахунок №98, список медикаментів та розрахунок по КЕКВ 2271, 2272, 2273, 2275 відповідач підписав під записами про ознайомлення з розрахунками та згоду з ними (на довідці-розрахунку №98 - під записом «Кількість предметів, час видачі та суму до утримання вказано правильно»), а довідки-розрахунки за харчування містять його підпис у графі «Підпис».

У заяві-зобов`язанні від 28.10.2025 відповідач власноруч зазначив своє місце реєстрації та місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , а після друкованих слів «з зведеним розрахунком фактичних видатків державного бюджету на утримання у вищому військовому навчальному закладі у розмірі» вписав суму «сто п`ятдесят вісім тисяч шістсот двадцять вісім гривень шістдесят дев`ять копійок».

Під текстом частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідач написав «ознайомлений та згоден», а також власноруч написав, що зобов`язується добровільно відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у Національній академії Національної гвардії України під час проходження військової служби (навчання), у розмірі 158628,69 грн.

Своїм підписом відповідач засвідчив, що попереджений про здійснення відшкодування в судовому порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат.

Претензією від 03.11.2025 №84-2787-2025 позивач вимагав від відповідача в термін до 16.11.2025 сплатити на користь Академії заборгованість вартості витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти, у сумі 158628,69 грн, зазначив реквізити для оплати та попередив про звернення до суду в разі несплати.

Позивач 04.11.2025 направив претензію з копіями заяви-зобов`язання, витягу з Порядку відшкодування та довідок-розрахунків на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з описом вкладення (поштове відправлення №8070000203049), що підтверджують опис вкладення та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 04.11.2025.

Відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення №8070000203049 13.11.2025 зафіксовано невдалу спробу вручення, а 15.11.2025 відправлення вручено члену сім`ї.

Доказів сплати відповідачем суми 158628,69 грн повністю або частково матеріали справи не містять.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Суд встановив, що контракт з відповідачем достроково припинено (розірвано) через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням) за його рапортом від 29.09.2025, а відповідача відраховано з навчання наказом від 17.10.2025 №31 о/с та виключено зі списків особового складу Академії 29.10.2025 наказом від 29.10.2025 №296 мтр.

Отже, у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Академії, який він також прийняв на себе пунктом 1 контракту.

Механізм відшкодування визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964).

Суд застосовує Порядок №964 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 №167, яка набрала чинності 25.02.2025, оскільки контракт з відповідачем розірвано, а розрахунок витрат складено у жовтні 2025 року.

Посилання позивача та третьої особи на пункти 4, 7 і 8 Порядку №964 відповідають нумерації його попередньої редакції, яка на час виникнення спірних правовідносин втратила чинність, а тому суд їх не застосовує.

Згідно з пунктом 3 Порядку №964, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг. Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.

Пунктом 4 Порядку №964 визначено, що витрати відшкодовуються в повному розмірі: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк базової військової служби до вступу в заклад фахової передвищої військової освіти, вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, а також курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк.

Відповідно до пункту 5 Порядку №964, витрати відшкодовуються в розмірі різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу: курсантами, які навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за весь період навчання, який відповідає строку базової військової служби.

Пунктом 6 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат), який є чинним.

Підпункти пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат встановлюють різні правила обчислення для курсантів, які підпадають під дію «пункту 5 Порядку» (відшкодування в повному розмірі), і для курсантів, які підпадають під дію «пункту 6 Порядку» (відшкодування в розмірі різниці). Ці посилання зроблено на нумерацію Порядку №964, чинну на час затвердження Порядку розрахунку витрат.

У чинній редакції Порядку №964 відшкодування в повному розмірі передбачено пунктом 4, а в розмірі різниці - пунктом 5, тому суд застосовує підпункти Порядку розрахунку витрат відповідно до змісту правила, на яке вони посилаються, а не до номера пункту.

Підпункт 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат встановлює, що курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року N 964 (далі - Порядок), за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення, а підпункт 2.1.1.2 - що для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Щодо продовольчого забезпечення абзац перший підпункту 2.1.2.1 цього Порядку передбачає таке: для курсантів, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, утримання провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби, за визначений період навчання (у тому числі перебування на стажуванні, на лікуванні, на польовому виході тощо, за винятком терміну перебування у відпустках).

За підпунктом 2.1.2.2, для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку, за визначений період навчання до розрахунку береться різниця вартості норм харчування курсанта та військовослужбовця строкової військової служби.

Витрати на речове забезпечення обчислюються за підпунктом 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат: для курсантів, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, утримання провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби, про вартість фактично отриманого речового майна та лазне-прального забезпечення. При цьому для курсантів, які не вислужили встановленого законодавством строку строкової військової служби до вступу у ВНЗ, до розрахунку береться вартість речового майна та послуг лазне-прального забезпечення, отриманих лише за термін, що перевищує строк строкової військової служби, визначений статтею 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Абзац перший підпункту 2.1.3.2 встановлю0, що для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку, до розрахунку береться вартість отриманого речового майна, але пропорційно фактичному часу його використання.

Медичне забезпечення відшкодовується за підпунктом 2.1.4.1 Порядку розрахунку витрат, згідно з яким курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, відшкодовують вартість фактично отриманих послуг за відповідний період навчання, тоді як за підпунктом 2.1.4.2 курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку, витрати на медичне забезпечення за відповідний період навчання не відшкодовують, окрім витрат на проведення військово-лікарської комісії.

За комунальними послугами підпункт 2.1.6.1 цього Порядку передбачає, що курсанти, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв відшкодовують за визначений період навчання, за винятком терміну перебування у відпустках, а підпункт 2.1.6.2 - що курсанти, які підпадають під дію пункту 6 Порядку, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за визначений період навчання не відшкодовують.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

Суд враховує, що, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.06.2026 у справі №280/8295/23 зазначив: «Системний аналіз положень Закону № 2232-XII у взаємозв`язку з нормами Порядку №964, № 419/831/240/605/537/219/534 дає підстави дійти висновку, що правильність розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, напряму залежить від того, під дію якого пункту Порядку № 964 підпадає курсант. У протилежному випадку, курсант може понести витрати, які він не зобов`язаний відшкодовувати ВНЗ відповідно до чинного законодавства.».

У цій же постанові Верховний Суд зазначив: «Зазначене дає підстави стверджувати, що для правильного вирішення справи адміністративні суди мали б перевірити правильність здійсненого позивачем загального розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 через призму застосування пунктів 5, 6 Порядку № 964.»

Цей висновок застосовний до спірних правовідносин, оскільки і в справі №280/8295/23, і в цій справі вищий військовий навчальний заклад стягує з колишнього курсанта витрати на утримання, а курсант навчався понад строк військової служби, з якою Порядок №964 пов`язує спосіб розрахунку.

Частиною першою статті 23 Закону №2232-XII, у редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024, чинній на час навчання відповідача, встановлено, що строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються: в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) - до п`яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка; під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.

Відповідач навчався в Академії з 31.07.2024 до 29.10.2025 під час дії воєнного стану, тобто понад встановлений законодавством строк базової військової служби. Доказів того, що відповідач вислужив строк базової військової служби до вступу до Академії, матеріали справи не містять, а позивач на такі обставини не посилався.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що період навчання відповідача поділяється на два періоди:

з 31.07.2024 до 30.10.2024 - період, який відповідає строку базової військової служби, за який витрати відшкодовуються в розмірі різниці за пунктом 5 Порядку №964;

з 31.10.2024 до 29.10.2025 - період, що перевищує цей строк, за який витрати відшкодовуються в повному розмірі за пунктом 4 Порядку №964.

Розрахунки позивача складені помісячно, та місячні суми за жовтень 2024 року не дозволяють виокремити витрати за 31.10.2024.

Тому суд відносить жовтень 2024 року до першого періоду, а місяці з листопада 2024 року до жовтня 2025 року - до другого.

У заявах по суті позивач не зазначив, під дію якого пункту Порядку №964 підпадає відповідач, а надані розрахунки свідчать, що позивач застосував до різних видів забезпечення різні правила: грошове забезпечення та речове майно розраховано як різницю за весь період навчання, а продовольче забезпечення, медичне забезпечення та комунальні послуги - у повному розмірі за весь період навчання, включно з періодом, який відповідає строку базової військової служби.

За грошовим забезпеченням позивач відняв від виплачених відповідачу сум 350,00 грн за кожен із 15 місяців навчання, тоді як за пунктом 4 Порядку №964 та підпунктом 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат грошове забезпечення за період з листопада 2024 року до жовтня 2025 року відшкодовується в повному розмірі.

Таке обчислення зменшило суму, заявлену до стягнення за цим видом забезпечення, і прав відповідача не порушує.

Розмір виплаченого грошового забезпечення підтверджено розрахунком №99, а суд не виходить за межі розрахунку позивача, тому витрати на грошове забезпечення підлягають відшкодуванню в заявленому розмірі 84304,70 грн.

За продовольчим забезпеченням витрати за період з листопада 2024 року до жовтня 2025 року, підтверджені довідками-розрахунками за харчування, становлять 32324,04 грн (3181,98 грн + 3353,23 грн + 19670,01 грн + 6118,82 грн) та відшкодовуються в повному розмірі за підпунктом 2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат.

За період до 31.10.2024 підпункт 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат вимагає брати до розрахунку різницю вартості норм харчування курсанта та військовослужбовця строкової військової служби.

Позивач заявив за цей період повну вартість харчування в сумі 10515,82 грн (340,17 грн + 3643,80 грн + 3296,29 грн + 3235,56 грн), а даних про вартість норми харчування військовослужбовця, з якою підлягає порівнянню вартість харчування курсанта, матеріали справи не містять.

Крім того, ця сума охоплює харчування з 29.07.2024, тобто до дня зарахування відповідача 31.07.2024, з якого за абзацом другим пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат починається період, за який здійснюється відшкодування.

За таких обставин, розмір витрат на продовольче забезпечення за період до 31.10.2024, які відповідач зобов`язаний відшкодувати, позивач не довів.

За комунальними послугами та спожитими енергоносіями підпункт 2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат виключає відшкодування таких витрат за період, який відповідає строку базової військової служби.

Тому суми за липень - жовтень 2024 року в розмірі 3740,91 грн (106,53 грн + 1100,85 грн + 1197,21 грн + 1336,32 грн), включені позивачем до розрахунку, відшкодуванню не підлягають.

Витрати за період з листопада 2024 року до жовтня 2025 року становлять 22420,63 грн (26161,54 грн - 3740,91 грн) та відшкодовуються за підпунктом 2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат.

За медичним забезпеченням підпункт 2.1.4.2 Порядку розрахунку витрат виключає відшкодування витрат за період, який відповідає строку базової військової служби, крім витрат на проведення військово-лікарської комісії, а за підпунктом 2.1.4.1 цього Порядку вартість фактично отриманих послуг відшкодовується лише за період, що перевищує цей строк.

Список медикаментів на суму 1479,79 грн охоплює весь період з 31.07.2024 до 29.10.2025 і не містить дат лікування чи видачі медикаментів, тому встановити, яка частина цієї суми припадає на період з 31.10.2024, неможливо.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не довів, що витрати на медичне забезпечення в сумі 1479,79 грн понесено в періоді, за який вони підлягають відшкодуванню, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За речовим забезпеченням підпункт 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат для курсанта, який не вислужив строку військової служби до вступу, допускає повне відшкодування вартості лише того речового майна, яке отримане за термін, що перевищує цей строк.

Вартість майна, виданого відповідачу у березні 2025 року, жовтні 2025 року, та мила за 2025 рік становить 2669,76 грн.

Майно, видане у серпні та жовтні 2024 року, отримане в період, який відповідає строку базової військової служби, і за підпунктом 2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат до розрахунку береться його вартість пропорційно фактичному часу використання.

Такого обчислення позивач не здійснив, а суму 3842,83 грн визначив як різницю між вартістю всього майна за таблицею 1 і витратами з утримання військовослужбовця строкової служби за таблицею 2, якої довідка-розрахунок №98 не містить.

Отже, з 3842,80 грн, заявлених за речовим забезпеченням, позивач довів обов`язок відповідача відшкодувати 2669,76 грн.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати, пов`язані з утриманням в Академії, в розмірі 141719,13 грн (84304,70 грн + 32324,04 грн + 22420,63 грн + 2669,76 грн).

Решта заявленої суми, 16909,56 грн, складається з повної вартості харчування до 31.10.2024 (10515,82 грн), комунальних послуг за липень - жовтень 2024 року (3740,91 грн), медикаментів (1479,79 грн) та частини вартості речового майна (1173,04 грн), обов`язку відшкодувати які в такому розмірі позивач не довів.

Аргумент позивача та третьої особи про те, що розрахунки складено відповідно до Порядку розрахунку витрат відповідальними посадовими особами і тому вони є належними доказами розміру витрат, суд визнає обґрунтованим лише щодо сум, обчислених за правилами, які відповідають періоду навчання відповідача.

Посадові особи склали розрахунки, але за продовольчим, медичним забезпеченням та комунальними послугами не застосували правила, встановлені для періоду, що відповідає строку базової військової служби, а за речовим забезпеченням не надали частини розрахунку, на якій ґрунтується визначена сума.

Аргумент третьої особи про те, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, суд враховує: грошове забезпечення включено до суми, яка підлягає стягненню, в розмірі, обчисленому позивачем.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що відповідач підписав розрахунки та заяву-зобов`язання і цим підтвердив розмір витрат.

Ознайомлення відповідача з розрахунками є умовою, з якою пов`язане право позивача на звернення до суду, проте обов`язок відшкодувати витрати виникає на підставі частини десятої статті 25 Закону №2232-XII в розмірі, визначеному Порядком №964 і Порядком розрахунку витрат, і згода відповідача з розрахунком цього розміру не змінює.

Тому суд перевірив розрахунок на відповідність пунктам 4, 5 Порядку №964 незалежно від ознайомлення з таким розрахунком відповідача.

Аргумент позивача про порушення невідшкодуванням витрат економічних та оборонних інтересів держави на розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, не впливає.

Третя особа посилається на статтю 67 Конституції України та на відсутність обставин, які б звільняли відповідача від сплати податкового боргу. Суд не застосовує цю норму, оскільки вона встановлює обов`язок сплачувати податки і збори, а витрати на утримання курсанта податком чи збором не є.

Перевіряючи, чи надав позивач відповідачу час на добровільне відшкодування витрат, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2026 у справі №520/27800/25: «Суд зазначає, що позивач після відрахування відповідача з навчання у Військовій академії (м. Одеса), розірвання контракту про навчання повинен був здійснити розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у Військовій академії (м. Одеса), зазначити загальну суму відшкодування у наказі про виключення зі списків особового складу Військової академії (м. Одеса) та надати час для добровільного відшкодування понесених витрат. І лише у разі відмови відповідача здійснити таке відшкодування у добровільному порядку, з наступного дня після спливу визначеного строку добровільного відшкодування, позивач міг набути право звернутися до суду з відповідним позовом, про що указує положення пункту 6 Порядку № 964.».

Позивач здійснив розрахунок витрат, відобразив узагальнену суму відшкодування в наказі від 29.10.2025 №296 мтр, ознайомив з розрахунками відповідача та претензією від 03.11.2025 №84-2787-2025 визначив строк добровільного відшкодування до 16.11.2025. Претензію вручено 15.11.2025, та в межах визначеного строку та до звернення позивача до суду відповідач витрат не відшкодував.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач набув право на звернення до суду з 17.11.2025, а позовну заяву сформовано в системі «Електронний суд» 25.11.2025, тобто в межах місячного строку.

За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач - ОСОБА_1 - не відшкодував у добровільному порядку витрати, пов`язані з його утриманням в Академії, в розмірі 141719,13 грн, чим порушив право позивача на відшкодування цих витрат, передбачене частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII та пунктами 4-6 Порядку №964.

Суд надав оцінку всім аргументам учасників справи та навів мотиви, з яких дійшов висновків у цій справі, як того вимагає частина третя статті 242 КАС України.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням в Академії, є обґрунтованою та підлягає задоволенню в розмірі 141719,13 грн, а в решті, в розмірі 16909,56 грн, задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, а витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у цій справі не понесено, підстав для стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору немає.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 122, 139, 162, 241-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство внутрішніх справ України, про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ 08610502, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) заборгованість з відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням у Національній академії Національної гвардії України у період з 31 липня 2024 року до 29 жовтня 2025 року, у розмірі 141719 (сто сорок одна тисяча сімсот дев`ятнадцять) гривень 13 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Національна академія Національної гвардії України, місцезнаходження: майдан Захисників України, буд.3, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 08610502.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерство внутрішніх справ України, місцезнаходження: вул.Богомольця, буд.10, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684.

Суддя Дмитро БАБЕНКО