Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №420/20435/26
Суддя: Вовченко О.А.
Справа № 420/20435/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 07.07.2026 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України щодо не виплати компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року по справі №420/38297/25;
2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, який утриманий з суми, виплаченої грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року по справі №420/38297/25.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона в періоди з 06.12.2017 по 11.02.2022, з 01.09.2024 проходила військову службу, у тому числі з 06 грудня 2017 по 31 січня 2019 року - в НОМЕР_1 прикордонному загоні, 01 лютого 2019 по 11 лютого 2022 - в НОМЕР_3 прикордонному загоні. Наказом від 11.02.2022 № 66-ос начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України позивача звільнено в запас Збройних Сил України за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військової обов`язок і військову службу».
На виконання рішення суду по справі №420/38297/25 20 травня 2026 року військовою частиною НОМЕР_2 виплачено мені 44 626, 50 грн. Індексації грошового забезпечення.
20 травня 2026 року позивач звернулась до відповідача з приводу надання розрахунку виплаченої суми на виконання рішення суду та виплати середнього заробітку. Листом від 08.06.2026 (зареєстровано 03.06.2026) за №09/10549-26-вих військова частина НОМЕР_2 поінформувало, що позивачу нараховано на виконання рішення суду 55 498, 76 грн. (12089, 35 грн. -індексація за період з 06.12.2017 по 28.02.2018; 43 409, 41 грн. - індексація-різниці за період з 01.03.2018 по 31.01.2019), з якої утримано ПДФО – 9989, 76 грн, військовий збір 1,5% - 832, 48 грн. Водночас відмовлено у виплаті середнього заробітку.
Ухвалою судді від 13.07.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження по справі.
29.07.2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що з вимогами викладеними в адміністративному позові, НОМЕР_1 прикордонний загін не погоджується в повному обсязі, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
З покликанням на п.168.5 ст.168, Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44, відповідач зазначає, що індексація грошових доходів населення не має постійного характеру, не є одноразовою грошовою допомогою і жодним чином не входить до складу грошового забезпечення і проводиться тільки за відповідних умов, тобто являється гарантією відшкодування Державою подорожчання споживчих товарів і послуг. Головне управління ДФС у Волинській області листом від 18.12.18 №23022/10/03-20- 13-01-06 визначило, що суми індексації доходів військовослужбовців не віднесені до переліку доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначеного Податковим кодексом України. Відповідно пункту 293 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України», затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 року №1115/2009, остаточний розрахунок з військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, у тому числі з індексації грошового забезпечення, здійснюється при його звільненні саме за останнім місцем проходження військової служби тим органом (прикордонним загоном), який звільняє військовослужбовця з військової служби. У зв`язку з вищезазначеним відповідач вважає, що розпорядники коштів третьої ланки – прикордонні загони, повинні діяти у відповідності до порядку визначеному вищестоящим розпорядником коштів, а саме розрахунок (виплату) коштів (індексації грошового забезпечення) здійснює прикордонний загін, яким було звільнено військовослужбовця з військової служби.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено таке.
Позивач проходила службу у відповідача.
Рішенням суду від 30.01.2026 року у справі № 420/38297/25, яке набрало законної сили визнано протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням при розрахунку базового місяця – січень 2008 року; зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням при розрахунку базового місяця – січень 2008 року; визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2019, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.03.2018 по 31.01.2019, виходячи з фіксованої величини 3 946,31 грн. у загальному розмірі 43 409 (сорок три тисячі чотириста дев`ять),41 грн. відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
На виконання рішення у справі №420/38297/25 відповідачем проводилось нарахування різниці ОСОБА_1 та йому їй сплачено індексації грошового забезпечення у сумі 44626,50 грн 20.05.2026 року.
При здійсненні вказаних виплат відповідачем було утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 9989,78 грн (а.с.26).
Вважаючи протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України щодо не виплати компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року по справі №420/38297/25, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, затверджені порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).
Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус, зокрема військовослужбовця, а також особам, з числа військовослужбовців звільнених із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.
Пунктами 4 та 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, Порядком № 44 передбачено виплату грошової компенсації лише при виплаті грошового забезпечення, з якого утримуються відповідні податки.
Суд звертає увагу, що на відповідача, як податкового агента, Законом покладено кореспондуючий обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією такої суми позивачу.
Оскільки при виплаті грошового забезпечення (індексації) на виконання рішення суду відповідачем не було проведено компенсацію відповідних сум податку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в є такими, що підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо не виплати компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року по справі №420/38297/25.
Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб, який утриманий з суми, виплаченої грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року по справі №420/38297/25.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя О.А. Вовченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua