Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №380/16919/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 рокусправа № 380/16919/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик Марії Василівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18% з суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25.

Ухвалою від 18.08.2026 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 360/1076/25 відповідачі здійснили нарахування індексації грошового забезпечення. Проте виплату індексації грошового забезпечення військова частина НОМЕР_1 здійснила з відрахуванням від нарахованого доходу ПДФО за ставкою 18% та військового збору за ставкою 5 %. Також, ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснило виплату індексації грошового забезпечення з відрахуванням військового збору за ставкою 5 %. Отже виплату грошового забезпечення проведено без рівноцінної компенсації втрат доходів при проведенні доплати грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб, а також протиправно оподатковано військовим збором нараховане грошове забезпечення військовослужбовця.

Представник військової частини НОМЕР_1 подав відзив на позовну заяву від 31.08.2026 (вх. 77148), у якому зазначає, що оскільки виплати проведені на підставі рішення суду в той період, коли позивач не виконував обов`язки військової служби, то сума такого доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень п. 168.5 ст. 168 ПКУ, та військовим збором без урахування пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позовну заяву від 20.08.2026 (вх. 74100), у якому зазначає, що оскільки на момент нарахування та виплати коштів на виконання рішення суду позивач не був військовослужбовцем, тому належав до платників, зазначених у п.п. 1 п. 1.1 ст. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Згідно з Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.06.2025 № 948-ОС, виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення підполковник ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), начальник прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) головного оперативно-розшукового відділу, звільнений з військової служби в запас наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 28.05.2025 № 191-ОС згідно з підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком), з числа осіб з інвалідністю І чи II групи) пункту 3 частини п`ятої з урахуванням пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з правом носіння військової форми одягу, з 28.06.2025.

Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026, позов задовільнив частково; визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 06.06.2016 включно із встановленням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року; зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 06.06.2016 включно із встановленням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року; визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.06.2016 по 28.02.2018 включно із встановленням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року; зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.06.2016 по 28.02.2018 включно із встановленням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року; визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.02.2020 включно з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пунтку 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.02.2020 включно з урахуванянм абзаців 4, 5, 6 пунтку 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду у даній справі; визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.02.2020 по 16.09.2020 включно з урахуванням абзаців 3, 4, 5, 6 пунтку 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.02.2020 по 16.09.2020 включно з урахуванянм абзаців 4, 5, 6 пунтку 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду у даній справі; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 360/1076/25, відповідачі здійснили виплату індексації грошового забезпечення.

Не погодившись з діями військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми індексації грошового забезпечння та вважаючи протиправними дії відповідачів щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої на виконання рішення суду, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок № 44).

Згідно з п. 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Приписами пунктів 3-5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядовою і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

З наведених приписів законодавства випливає, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

До такого ж правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17.

Таким чином, військова частина НОМЕР_1 при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 360/1076/25 зобов`язана здійснити компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб.

Суд встановив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 360/1076/25 військова частина НОМЕР_1 виплатила належну позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 39348,59 грн, з одночасним утриманням податку на доходи фізичних осіб 18%.

У той же час, одночасно з виплатою позивачеві грошового забезпечення йому також повинна була бути виплачена грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення.

У зв`язку з цим, суд дійшов до висновку, що дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18% з грошового забезпечення, виплаченого на виконання судового рішення є протиправними, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 360/1076/25, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Зокрема, відповідно до Закону України від 10.10.2024 № 4015-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України" щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану - збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Між тим, Законом України від 04.12.2024 № 4113 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Суд встановив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі № 360/1076/25, військова частина НОМЕР_1 виплатила індексацію грошового забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%; також ІНФОРМАЦІЯ_4 виплатило позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 146 573,83 грн, з одночасним утриманням військового збору у розмірі 5%. Однак, до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу, повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Суд звертає увагу, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідачів від обов`язку компенсувати позивачу суму військового збору, оскільки саме бездіяльність останніх призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та втрати статусу військовослужбовця.

Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17.

За таких обставин, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25, дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25 є протиправними.

Слід зобов`язати відповідачів повернути позивачу надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним дії, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб 18% з суми виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25.

4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25.

6. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченї ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25.

7. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір, а саме 3,5% від суми, нарахованої на виконання рішення суду від 01.09.2025 по справі № 360/1076/25.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20.10.2026.

Суддя Кедик М.В.