Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №320/17598/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №320/17598/25

Суддя: Панова Г. В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м. Київ № 320/17598/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панової Г.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скачувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оформлене в листі від 05.02.2025 №7755/03-16, яке полягає у нездійсненні перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії, ОСОБА_1 , із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».

- визнати протиправним та скачувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оформлене в листі від 05.02.2025р. №7755/03-16, яке полягає у нездійсненні перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії, ОСОБА_1 , із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що відповідачем під час обчислення та перерахунку належної їй пенсії неправомірно не застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, що, на її переконання, суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вважає, що відповідно до положень розділу XV «Прикінцеві положення» зазначеного Закону при визначенні розміру її пенсійних виплат відповідач зобов`язаний був застосувати величину оцінки одного року страхового стажу на рівні 1,35%, натомість безпідставно застосував показник 1%, що призвело до неправильного визначення коефіцієнта страхового стажу та, як наслідок, заниження розміру пенсії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, подав до суду письмові пояснення (відповідь на відзив), у яких не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві, та підтримав заявлені позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.11.2008.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок її пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було передано на розгляд до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

Відповідач листом від 05.03.2025 повідомив позивача про відсутність правових підстав для перерахунку її пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач, вважаючи протиправними таку позицію та дії відповідача, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом № 1058-IV.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону №1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії за віком), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Частиною першою статті 27 Закону України №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

11 жовтня 2017 року набув чинності Закон №2148-VІІІ, яким до частини першої статі 25 Закону №1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Крім того, пункт 4 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-ІV доповнено, зокрема, пунктом 4-3.

Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При цьому, нормами п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII чітко визначено, що у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

Верховний Суд у постановах від 12.11.2020 у справі № 260/401/19, від 25.11.2020 у справі № 826/7508/18, від 14.09.2023 у справі № 640/1143/20 неодноразово звертав увагу на те, що законодавче зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% відбувалося одночасно зі зміною порядку визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який використовується при обчисленні та перерахунку пенсій.

Зазначені зміни були запроваджені Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та передбачали комплексний перегляд механізму обчислення пенсійних виплат, а не виключно зменшення величини оцінки одного року страхового стажу.

При цьому законодавець, встановлюючи новий показник оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, одночасно передбачив застосування оновленого показника середньої заробітної плати, що враховується під час визначення розміру пенсії. Отже, зменшення одного з розрахункових показників здійснювалося в межах комплексного реформування пенсійної системи та не може оцінюватися відокремлено від інших змін, запроваджених зазначеним Законом.

Судом встановлено, що позивачка з 11.11.2008 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, тобто до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

Водночас суд звертає увагу, що Законом № 2148-VIII було внесено зміни до порядку обчислення та перерахунку пенсій, зокрема змінено величину оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1%, а також запроваджено спеціальний механізм перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності зазначеним Законом.

Так, відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148-VIII, з 01.10.2017 підлягають перерахунку із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Отже, законодавець прямо визначив порядок перерахунку саме тих пенсій, які були призначені до набрання чинності Законом № 2148-VIII, передбачивши застосування до них величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Таким чином, обставина призначення позивачці пенсії за віком 11.11.2008 сама по собі не свідчить про наявність у неї права на здійснення всіх подальших перерахунків пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, оскільки порядок проведення таких перерахунків визначається законодавством, чинним на момент їх здійснення, з урахуванням установлених законом перехідних положень.

При цьому судом встановлено, що із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% позивачка звернулася до відповідача лише 25.02.2025, тобто після набрання чинності Законом № 2148-VIII, яким встановлено новий порядок проведення перерахунку раніше призначених пенсій.

При цьому, нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Тобто, Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій.

Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

За правилами частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Водночас судом не встановлено, а позивачкою під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про фактичне зменшення розміру належної їй пенсії внаслідок застосування порядку її обчислення та перерахунку, запровадженого Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».

При цьому суд звертає увагу, що законодавче зменшення величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% здійснювалося одночасно зі зміною інших показників, які використовуються для визначення розміру пенсійних виплат, зокрема зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, що враховується під час обчислення пенсії.

Таким чином, саме по собі зменшення величини оцінки одного року страхового стажу не є безумовним свідченням зменшення загального розміру пенсійних виплат, оскільки остаточний розмір пенсії визначається з урахуванням сукупності передбачених законодавством розрахункових показників.

Отже, законодавцем установлено спеціальний правовий механізм, спрямований на забезпечення збереження раніше визначеного розміру пенсійних виплат та недопущення його зменшення внаслідок запровадження нового порядку перерахунку пенсій.

Також, позивачкою не наведено конкретних обставин та не надано відповідних розрахунків, які б підтверджували, що внаслідок застосування відповідачем величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% замість 1,35% відбулося фактичне зменшення розміру пенсії, яка підлягала виплаті, або що відповідачем не було дотримано встановлених законодавством гарантій збереження її раніше визначеного розміру.

Зважаючи на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи позивача про звуження його прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при перерахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Зазначені норми не було визнано неконституційними, а отже у відповідача були відсутні підстави не застосовувати їх при перерахунку пенсії позивача.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема у постановах від 05.02.2020 у справі № 822/3781/17, від 27.04.2021 у справі №200/2266/19-а, від 29.12.2021 у справі №620/1492/19, від 14.09.2022 у справі №825/381/18, від 14.09.2023 у справі № 640/1143/20, від 25.09.2023 у справі № 200/10870/20-а, від 08.04.2024 у справі № 580/6509/23.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із урахуванням викладеного, суд дійшоі висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua