Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №280/998/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 280/998/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі “УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ” (49005, м. Дніпро, провул. Макаревського Феодосія, 1-А; код ЄДРПОУ 03191673)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі “УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ” (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 30.11.2025 № 153/25/1904;

зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи при Державній установі “УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ” повторно здійснити огляд ОСОБА_1 відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, з урахуванням Додатку до критеріїв встановлення інвалідності Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338.

Крім того, просить витребувати у відповідача докази, а саме: протокол засідання від 30.11.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи про ненадання позивачу групи інвалідності; повідомлення позивача про проведення засідання експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яке відбулося 30.11.2025 та запрошення позивача для участі в ньому, доказ його направлення і вручення позивачу; інші документи, які стали підставою для прийняття рішення про ненадання позивачу інвалідності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухвалив оскаржуване рішення без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, з грубим порушенням процедури оцінювання. Під час проходження процедури оцінювання позивача направлено на додаткове стаціонарне обстеження для уточнення діагнозу та визначення ступеня обмеження життєдіяльності. За результатами цього обстеження позивачем отримано та долучено відповідні медичні документи, які достовірно підтверджують наявність у нього стійких порушень стато-динамічних функцій організму помірного (другого) ступеня. Незважаючи на це, відповідач ухвалив оскаржуване рішення, в якому повністю проігноровано зазначені нововиявлені медичні дані, та не наведено жодних мотивів їх відхилення, а також здійснено розгляд без участі позивача. Наголошено, що в спірному рішенні відсутній будь-який аналіз діагнозів щодо помірних стато-динамічних порушень, що є прямим порушенням принципу обґрунтованості. З урахуванням наведеного просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 10.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/998/26 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; витребувано у відповідача докази.

20.03.2026 від відповідача надійшла заява на виконання ухвали суду (вх. № 14813), до якої надано витребувані докази. Також на обґрунтування своєї позиції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог вказано, що за результатами проведеного аналізу медичної справи та всіх наявних медичних документів встановлено, що підстав для зміни попереднього рішення немає, а ступені функціональних порушень не відповідають критеріям для встановлення інвалідності чи відповідного ступеня обмеження життєдіяльності. Відповідач наголошує, що перевірку обґрунтованості рішення проведено правомірно, а суд не може перебирати на себе повноваження спеціалізованого медичного органу (МСЕК чи експертної команди) у визначенні медичних діагнозів та міри втрати здоров`я.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Позивач 01.02.2023 під час виконання обов`язків військової служби при захисті Батьківщини отримав мінно-вибухову травму у вигляді закритих переломів лівої великогомілкової кістки та правої ключиці, що підтверджується довідкою від 25.06.2023 № 11855 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою Військовою частиною НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 10.03.2023 № 713 позивачу проведено медичний огляд КНП «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради та встановлено діагноз: стан після (01.02.2023) закритого багатоуламкового перелому медіального та латерального виростків лівої великогомілкової кістки; лікованих оперативно: (21.02.2023 р.) відкрита репозиція перелому лівої великогомілкової кістки лівої гомілки, МОС 2-ма пластинами та гвинтами; (02.03.2023 р.) відкрита репозиція перелому правої ключиці, МОС пластиною та гвинтами. Травма відноситься до важких.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 21.02.2024 серії 12 ААГ № 461511, позивача визнано особою з інвалідністю III групи з переглядом у лютому 2025 року через травму, пов`язану із захистом Батьківщини. Висновок про умови: обмежено працездатний без фізичних та статико-динамічних навантажень.

Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда від 21.02.2024 № 141, позивачу встановлено І ступінь обмеження до самообслуговування, пересування та трудової діяльності через III групу інвалідності з діагнозами – Т94, М17.1, захворювання опорно-рухової системи.

Відповідно до висновку про необхідність забезпечення допоміжними засобами № 24, 21.02.2024 позивачу призначено милицю для пересування.

За наслідками проходження позивачем оцінювання повсякденного функціонування особи в КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької міської ради експертною командою прийнято рішення від 10.04.2025 № 244/25/1854/Р, яким позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 20%. В обґрунтуванні вказано, що позивач має легке порушення функції ходьби та трудової діяльності.

15.07.2025 позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою про перегляд рішення від 10.04.2025 № 244/25/1854/Р. Незгода з цим рішенням полягала у тому, що позивачу не встановлено ступінь інвалідності. У заяві наведено перелік медичних документів, які на думку позивача підтверджують наявність у нього стійких порушень функцій опорно-рухового апарату, а також хронічного вірусного гепатиту С. У зв`язку з цим просив провести повторний медичний огляд у Центрі оцінювання функціонального стану особи.

Листом від 05.08.2025 № 4556/03-19 відповідач повідомив позивача про те, що його медико-експертну справу розглянуто заочно 01.08.2025 та запросив для проходження додаткового стаціонарного обстеження до клініки ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» (м. Дніпро) у термін до 19.09.2025.

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 10.09.2025 № 4157, позивач з 01.09.2025 по 10.09.2025 проходив додаткове стаціонарне обстеження в ДУ «УкрДержНДІМСПІ МОЗ України» (м. Дніпро).

За наслідком розгляду скарги позивача на рішення від 10.04.2025 № 244/25/1854/Р відповідачем 30.11.2025 складено протокол № 153/25/1904 та прийнято рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 153/25/1904. За їх змістом вбачається, що експертна команда після детального вивчення наданої медичної документації, анатомо-функціональних порушень дійшла висновку, що підстав для зміни попереднього рішення експертної команди не встановлено. Рішення відповідає принципам об`єктивності та доказової медицини. Підстава: постанова КМУ від 15.11.2024 № 1338.

Незгода з даним рішенням зумовила звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16 суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже предметом судового перегляду є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі – Закон № 875-ХІІ; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до статті 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 3 Закону № 875-XII).

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 875-ХІІ, громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.

15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1338), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Положення); Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Порядок); Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

За змістом абзацу 3 підпункту 2 пункту 8 Положення Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до пп. 5 п. 8 даного Положення Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання (медико-соціальної експертизи) та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку оцінювання повсякденного функціонування особи включає визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров`я та передачу таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості).

Нормами пункту 8 Порядку визначено, що оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди).

Згідно із пунктами 34, 35 Порядку, експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров`я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі.

Відповідно до пунктів 36, 37 Порядку розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Протокол розгляду справи експертної команди містить таку інформацію: форма проведення розгляду; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) кожного члена експертної команди, який проводить оцінювання, з відміткою, хто є головуючим у справі; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) інших осіб, які присутні під час розгляду; спосіб участі кожної особи в розгляді; думка кожного члена експертної команди щодо кінцевого рішення, яке повинно бути прийнято за результатами проведення оцінювання; рішення, яке прийнято експертною командою за результатами проведення оцінювання; інша інформація, визначена МОЗ.

Згідно пунктів 57-60 Порядку, рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду.

Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником):у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи; в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив.

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Пунктами 66-68 Порядку визначено, що Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги, одержані через електронну систему, згідно з розподілом скарг, що здійснюється автоматично засобами електронної системи після внесення до електронної системи відомостей про скаргу.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг:

вивчає рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності);

заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника) (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника);

за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

підтвердження оскарженого рішення;

скасування оскарженого рішення;

формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи формується засобами електронної системи. На рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи усіма її членами накладаються кваліфіковані електронні підписи або удосконалені електронні підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису.

Згідно з пунктом 69 Порядку, не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи: у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає витяг з такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі; у разі подання скарги в електронній формі - інформація про таке рішення відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).

Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено додатком 1 до Постанови № 1338. Згідно з пунктом 1 додатка 1 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи в закладі охорони здоров`я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування); 4) за місцем перебування/лікування особи.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 додатка 1 до Постанови № 1338 експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.

Абзацами другим, третім пункту 2 додатка 1 до Постанови № 1338 визначено, що експертна команда проводить розгляд справи заочно в разі формування направлення на оцінювання головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії стосовно особи з числа військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту або учасників бойових дій (вибір очної форми розгляду для такої категорії осіб здійснюється у разі, коли наданих документів недостатньо для прийняття рішення членами експертної команди), а також у разі подання лікуючим лікарем або головою військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії направлення на оцінювання особи, в якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, з переліку, наведеного у пункті 4 цього додатка, за умови наявності документів, що підтверджують наявність відповідного стану.

Повертаючись до обставин справи суд зазначає, що в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач вказує на те, що воно прийнято з порушенням встановленої процедури.

Позивачем наведено наступні доводи щодо порушення процедури проведення медичного огляду:

1) відповідачем не враховано результати функціонального обстеження та не надано належної оцінки встановленим медичним діагнозам та їх наслідкам, критеріїв встановлення інвалідності;

2) не враховано, що підтверджений в рішенні експертної команди від 10.04.2025 № 244/25/1854/P діагноз параплегія - частковий або повний параліч віднесено до Переліку анатомічних дефектів та захворювань, встановленого Додатком до критеріїв встановлення інвалідності Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою № 1338, при якому ІІ група інвалідності без переогляду встановлюється у разі наявності захворювання - параліч нижньої кінцівки за неефективності заходів фізичної реабілітації;

3) відповідачем порушено строки розгляду скарги, оскільки відповідно до абзацу 3 пункту 29 Постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 передбачено, що у разі виникнення необхідності у проведенні додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження;

4) після проходження обстеження з 01.09.2025 по 10.09.2025 відповідач виніс рішення у заочному форматі без участі позивача, чим позбавив можливості надати пояснення.

Судом досліджено наведені позивачем доводи та зроблено висновок, що на розгляд питання щодо процедурних порушень дійсно можуть бути віднесені лише строк та порядок розгляду скарги позивача. В свою чергу, питання щодо оцінки медичних діагнозів позивача та їх наслідків, критерії встановлення інвалідності виходять за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права та відносяться до виключної компетенції відповідача.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем строку та порядку розгляду його скарги судом враховується правова позиція Верховного Суду в постанові від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21, згідно якої ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення"; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Також, суд зазначає, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на поняття надмірного формалізму, який відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, слід розуміти як надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом.

Поняття «пуризм» (надмірний формалізм) введено у правовий обіг ЄСПЛ.

«Правовий пуризм» - невідступне слідування вимогам процесуальних та/або процедурних норм; надмірно формально сурове (бюрократичне) застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, без врахування їх доцільності (розумності, добросовісності), обставин конкретної справи, а також необхідності забезпечення ефективної реалізації та/або захисту прав особи та суспільних (публічних) інтересів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 640/6452/19 та від 18.01.2023 у справі № 500/26/22.

На переконання суду, порушення відповідачем строку розгляду скарги позивача не мало суттєвого впливу, а тому не може бути окремою підставою для скасування спірного рішення.

Також судом не встановлено порушення відповідачем процедури розгляду скарги позивача через його проведення в заочному форматі. Дослідивши наявну в матеріалах справи скаргу позивача судом встановлено, що він не повідомляв про своє бажання бути присутнім на розгляді. Будь-яких клопотань про розгляд справи за участі позивача ним не надавалось.

Проведення повторного стаціонарного огляду позивача з 01.09.2025 по 10.09.2025 дозволило у повному обсязі отримати всі необхідні медичні документи та заслухати пояснення. У свою чергу, відомостей про те, що наданих позивачем документів було недостатньо для прийняття рішення членами експертної команди, що мало б наслідком вибір очної форми розгляду, до суду не надано.

У зв`язку з вище викладеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 30.11.2025 № 153/25/1904.

Як наслідок, похідна вимога щодо зобов`язання відповідача повторно здійснити огляд позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі “УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ІНВАЛІДНОСТІ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ” (49005, м. Дніпро, провул. Макаревського Феодосія, 1-А; код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 21.10.2026.

Суддя Ю.П. Бойченко