Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №260/6638/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6638/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через представника – адвоката Смірнову Ганну Василівну, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:

1. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо визначення ОСОБА_1 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням фіксованої розрахункової величини 1762 грн. за періоди, у яких відповідно до чинного на той час законодавства підлягав застосуванню інший порядок визначення таких складових грошового забезпечення.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 06.11.2024, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та відповідних тарифних коефіцієнтів за періоди, у яких такий порядок визначення грошового забезпечення був передбачений чинним законодавством, із урахуванням раніше виплачених сум.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі проведеного перерахунку здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, премій та інших належних виплат, розмір яких визначався з урахуванням посадового окладу та/або окладу за військовим званням, із урахуванням раніше виплачених сум.

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити відповідні розрахунки та виплату належних позивачу сум з урахуванням вимог пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 належним чином засвідчену довідку про результати проведеного перерахунку із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, застосованих тарифних коефіцієнтів, усіх складових грошового забезпечення, сум фактично виплаченого та донарахованого грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 по 06.11.2024, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2020, на 01.01.2022, на 01.01.2023 та на 01.01.2024.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви. Недоліки позовної заяви усунуто в строк, наданий судом.

Ухвалою судді від 25 вересня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою було зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 надати суду належним чином засвідчені копії таких документів та відомостей: про розмір прожиткового мінімуму застосованого для обчислення ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військове звання з 29.01.2020 року по 06.11.2024 року включно; довідку про розмір виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 06.11.2024 року включно із помісячним відображенням нарахованих сум та відокремленням складових.

Відповідачем до суду було подано заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, які охоплюють період з 19.07.2022 по 06.11.2024 залишено без розгляду.

Цією ж ухвалою продовжено розгляд справи за позовом про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії (в іншій частині позовних вимог), а саме з 29.01.2020 року по 18.07.2022 року.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча копія ухвали про відкриття провадження у справі була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 24.09.2026 року, що підтверджується відповідною довідкою.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2026 року вирішено витребувати у відповідача необхідні докази.

13 жовтня 2026 року відповідач надав суду інформацію щодо нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення у спірний період.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2024 року за №24-РС (по особовому складу) майстер-сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта ІНФОРМАЦІЯ_3 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я: за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

03 серпня 2026 року представник позивача звернулася до відповідача з заявою, в якій просила перерахувати та доплатити позивачу грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 06.11.2024, обчисливши його з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Листом від 31 серпня 2026 року №814/ВихЗВГ/545 відповідач надав відмову, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Відтак за захистом своїх прав та інтересів позивач вирішив звернутися до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Так, статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За змістом частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

В силу пункту 10 Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

За первинною редакцією пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Відповідно до примітки 1 Додатку 1 до Постанови №704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Водночас примітка, за загальним правилом, застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пункту 4 Постанови №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Відтак застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови №704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).

Пунктом 6 Постанови №103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Водночас зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Тобто на момент виникнення спірних правовідносин (станом на 01.01.2019) пункт 4 Постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018».

Разом з тим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.

Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З наведеного висновується, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Отже, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.

Водночас суд враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704» (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.

Так, пунктом 1 Постанови №481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Також пунктом 2 указаної постанови внесено зміну до пункту 4 Постанови №704 та викладено абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отже, з 20.05.2023 відсутні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.

Як видно з матеріалів справи, обчислення та виплата грошового забезпечення позивача за період служби з 29.01.2020 по 18.07.2022 проведена відповідачем із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762,00 грн).

Таким чином, у спірні періоди відповідач здійснював позивачу нарахування і виплату грошового забезпечення, у тому числі його додаткових видів, із застосуванням неправильної розрахункової величини (1762,00 грн), що, у свою чергу, вплинуло також на розмір грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які також виплачувались без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року Законом про Державний бюджет України.

Щодо перерахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших додаткових видів грошових виплат за 2020 рік, 2021 рік та 2022 рік, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з витребуваною у відповідача інформацією щодо нарахувань та виплат грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 29.01.2020 по 31.12.2020, матеріальна допомога для оздоровлення за 2020 рік виплачена позивачу у червні 2020 року, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік виплачена позивачу у грудні 2020 року. Водночас грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки у 2020 році позивачу не нараховувались та не виплачувались.

За період 01.01.2021 по 31.12.2021, матеріальна допомога для оздоровлення за 2021 рік виплачена позивачу у квітні 2021 року, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік виплачена позивачу у грудні 2021 року. Водночас грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки у 2021 році позивачу не нараховувались та не виплачувались.

Крім того, з цієї ж довідки слідує, що в період з 01.01.2022 до 18.07.2022 матеріальна допомога для оздоровлення за 2022 рік виплачена позивачу у січні 2022 року, а матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік - у грудні 2022 року. Водночас грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки у 2022 році позивачу не нараховувались та не виплачувались.

Відтак, на думку суду, підстав для перерахунку позивачу розміру матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2020-2022 рік із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, немає.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 до 18.07.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2022 та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022.

Щодо позовних вимог про компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, то суд виходить з наступного

Згідно з п.3 вказаного Порядку (у редакції на момент спірних правовідносин) виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначали, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З огляду на викладене вимоги позивача щодо проведення нарахування та виплати йому грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44 є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати позивачу належним чином засвідчену довідку про результати проведеного перерахунку грошового забезпечення із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, застосованих тарифних коефіцієнтів, усіх складових грошового забезпечення, сум фактично виплаченого та донарахованого грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Заявляючи вказану вимогу, позивач фактично просить зобов`язати відповідача оформити та видати окремий документ за результатами виконання рішення суду, у якому були б відображені результати проведеного перерахунку грошового забезпечення.

Водночас судом не встановлено, що чинним законодавством передбачено обов`язок ІНФОРМАЦІЯ_1 складати та видавати військовослужбовцю саме «довідку про результати проведеного перерахунку» із зазначеним позивачем змістом.

Суд також враховує, що задоволення позовних вимог про проведення перерахунку та виплату належних сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум передбачає здійснення відповідачем відповідних розрахунків, визначення розміру належних позивачу виплат та їх документальне оформлення відповідно до вимог законодавства. Відтак окреме зобов`язання відповідача надати позивачу спеціально визначену позивачем довідку не є необхідним способом відновлення його порушеного права.

При цьому суд не позбавляє позивача права отримати від відповідача документи та інформацію щодо проведених розрахунків у порядку, встановленому законодавством, у тому числі шляхом звернення до відповідача з відповідною заявою.

З огляду на викладене, оскільки обов`язок відповідача щодо складення та видачі саме такої довідки нормативно не встановлений, а заявлена вимога не є необхідною для ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 належним чином засвідчену довідку про результати проведеного перерахунку грошового забезпечення слід відмовити.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст.139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період 29.01.2020 до 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 до 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період 01.01.2021 до 31.12.2021 грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2022 до 18.07.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період 01.01.2022 до 18.07.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич