Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №260/5255/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/5255/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до

Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області,

треті особи: Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду,

Закарпатський апеляційний суд,

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області,

Закарпатська обласна прокуратура

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2026 року ОСОБА_1 ( інтереси якої представляє адвокат Опаленик М.Ю. :на підставі Ордеру Серія АО № 1220949 та який подав даний позов через систему Електронний суд)) звернулася в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, треті особи: Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, Закарпатський апеляційний суд, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області, Закарпатська обласна прокуратура, в якому просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, оформлене листом №129 від 23.01.2026 року, про відмову у поверненні застави.

- Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (адреса: 88017, м. Ужгород, вулиця Загорська, 30) здійснити повернення заставодавцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), заставу у розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн, як застава, на підставі ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду від 01.10.2025 року, справа за № 298/1283/25, скасована ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 29.10.2025 року (справа № 298/1283/25), у кримінальному провадженні відомості якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071070000197 від 29.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

- Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (адреса: 88017, м. Ужгород, вулиця Загорська, 30) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч грн 00 коп.).

- Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (адреса: 88017, м. Ужгород, вулиця Загорська, 30) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є заставодавцем, якою на виконання ухвали суду були внесені кошти як застава на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області.

22 січня 2026 року позивач звернулася до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області із заявою про повернення внесеної застави та подала документи, які були у її розпорядженні. Листом №129 від 23.01.2026 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області відмовило у поверненні застави, посилаючись на пункт 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 №15, зазначивши, що до заяви не додано засвідчену судом копію судового рішення, яке містить рішення про повернення застави.

Разом із тим така відмова фактично позбавила позивача можливості реалізувати своє право власності на належні їй грошові кошти. Позивачем вичерпано всі можливі способи захисту права у судах кримінальної юрисдикції. Після отримання відмови позивачем були використані всі можливі процесуальні механізми, передбачені кримінальним процесуальним законодавством, а саме: ініційовано питання про роз`яснення ухвали Закарпатського апеляційного суду від 29.10.2025 року, однак у задоволенні заяви відмовлено; подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про повернення застави, однак судом відмовлено; оскаржено відповідне рішення до Верховного Суду, однак у задоволенні касаційної скарги відмовлено; повторно порушено питання про повернення застави під час судового розгляду у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області, однак і в цьому випадку суд відмовив у задоволенні клопотання.

У даному випадку Територіальне управління Державної судової адміністрації України фактично утримує належні позивачу грошові кошти, не забезпечивши реальної можливості їх повернення. Посилання відповідача виключно на відсутність судового рішення про повернення застави є суто формальним. Позивач довела, що отримання такого документа є об`єктивно неможливим, оскільки: суд апеляційної інстанції відмовив у роз`ясненні ухвали; відмовив у постановленні додаткового рішення; Верховний Суд залишив такі рішення без змін; суд першої інстанції також відмовив у вирішенні питання щодо повернення застави.

Отже, саме недосконалість механізму правового регулювання призвела до ситуації, коли право власності позивача стало неможливим для реалізації. Держава не може покладати на особу негативні наслідки недосконалості власного нормативного регулювання.

Бездіяльність відповідача полягає у невжитті жодних заходів для вирішення питання щодо повернення застави після встановлення фактичної неможливості отримання позивачем документа, на який посилається відповідач. Територіальне управління Державної судової адміністрації України не запропонувало жодного механізму реалізації права позивача, не звернулося до відповідного суду за отриманням необхідної інформації, не витребувало матеріали кримінального провадження та фактично самоусунулося від вирішення питання. Наслідком такої поведінки стало безстрокове утримання коштів позивача державним органом. Фактично позивач опинилася у правовій пастці, коли всі компетентні суди відмовили у вирішенні питання щодо повернення застави, а відповідач відмовляється повернути кошти саме через відсутність такого судового рішення.

Таким чином, єдиним ефективним способом поновлення порушеного права позивача є визнання протиправною відмови Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області та покладення на нього обов`язку забезпечити реальне повернення належних позивачу коштів.

Зазначає, що застава в новому розмірі визначена апеляційною інстанцією була внесена, однак застава за ухвалою слідчого судді від 01.10.25 року також була внесена, однак так і не вирішено питання щодо її повернення заставодавцю-позивачці.

Ухвалою суду від 29 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, треті особи: Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, Закарпатський апеляційний суд, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області, Закарпатська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

11 серпня 2026 року представник відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року №15 затверджено Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу. Зазначений Порядок визначає, зокрема, механізм повернення коштів, внесених як застава. Відповідно до пункту 7 Порядку кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України. Разом із тим пункт 8 Порядку встановлює конкретну процедуру повернення таких коштів.

Зокрема, для повернення коштів, внесених як застава, особа або заставодавець подає до територіального управління ДСА або відповідного суду документи, серед яких є засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави, а також документ, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Після надходження відповідних документів Територіальне управління ДСА розглядає їх та за наявності передбачених Порядком підстав готує і подає до органу Казначейства платіжну інструкцію про повернення коштів та пакет документів, поданих заставодавцем.

Отже, наведене нормативне регулювання не передбачає можливості Територіального управління ДСА самостійно приймати рішення про повернення застави на власний розсуд або встановлювати наявність підстав для її повернення замість суду. Територіальне управління ДСА здійснює визначені Порядком організаційні та фінансові дії після виникнення передбаченої законом підстави для повернення застави, зокрема після отримання судового рішення, в якому вирішено питання про її повернення.

Таким чином, відповідач не наділений повноваженнями самостійно вирішувати процесуальне питання, яке належить до компетенції суду у відповідному кримінальному провадженні.

Щодо відсутності в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 29.10.2025 року рішення про повернення застави, представник відповідача вказує, що ключовою обставиною у цій справі є зміст ухвали Закарпатського апеляційного суду від 29.10.2025 року.

Як зазначено у позовній заяві, цією ухвалою було скасовано ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01.10.2025 року та обрано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 242 240 грн. Водночас із матеріалів самої позовної заяви вбачається, що застава у розмірі 121 120 грн була внесена на підставі саме ухвали суду першої інстанції від 01.10.2025 року. При цьому позивач прямо зазначає, що в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 29.10.2025 року не було вирішено питання щодо повернення застави, внесеної на підставі скасованої ухвали суду першої інстанції. Отже, сама ухвала апеляційного суду від 29.10.2025 року не містить розпорядчого положення про повернення заставодавцю 121 120 грн, не визначає суму коштів, яка підлягає поверненню, та не містить відповідного рішення щодо повернення саме цієї застави. Ця обставина має принципове значення, оскільки відповідно до пункту 8 Порядку №15 саме судове рішення, в якому міститься рішення про повернення застави, є одним із документів, необхідних для здійснення процедури її повернення. Таким чином, позивач фактично просить суд адміністративної юрисдикції визнати протиправними дії Територіального управління через невчинення дій, для яких на момент звернення позивача були відсутні передбачені Порядком №15 документи та правові підстави.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України не є судом та не наділене повноваженнями тлумачити або доповнювати судові рішення, визначати наслідки їх скасування у кримінальному провадженні, а також самостійно вирішувати питання щодо припинення застосування застави та її повернення заставодавцю. Сам факт скасування ухвали суду першої інстанції не наділяє Територіальне управління повноваженнями самостійно визначати суму коштів, яка підлягає поверненню, та оформлювати її повернення без відповідного судового рішення, передбаченого пунктом 8 Порядку № 15. Інше тлумачення фактично означало б покладення на орган Державної судової адміністрації повноважень щодо вирішення процесуального питання у кримінальному провадженні, якими такий орган законом не наділений. Територіальне управління не може на власний розсуд визначати, чи є скасування попередньої ухвали достатньою підставою для повернення конкретної суми застави, оскільки це питання безпосередньо пов`язане із застосуванням запобіжного заходу та належить до кримінальної юрисдикції.

Третіми особами пояснень по суті справи не надано.

Обставини встановлені судом

01.10.2025 слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у справі 298/1283/25 ухвалив:

« Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб - до 27 листопада 2025 року (включно).

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень 00 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_2 , відповідно до 4.5 ст. 194 КПК України покласти такі обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, на визначений ними час;

- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні № 12025071070000197 від 29.09.2025;

- не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі їх наявності;

- повідомляти слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Термін дії ухвали до 27 листопада 2025 року. Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. року.».

29.10.2025 року Закарпатський апеляційний суд у справі 298/1283/25 ухвалив:

« Апеляційну скаргу начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Рассказова Д. А. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01.10.2025 щодо ОСОБА_3 скасувати.

Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Тур`я Ремета Перечинського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , одруженого, із середньою спеціальною освітою, водія у Перечинській міській раді, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_2 під вартою встановити до 27.11.2025 включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_2 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, на визначений ними час; не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

Повідомляти слідчого, прокуроре або суду, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну своя проживання; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідки у кримінальному провадженні № 12025071070000197 від 29.09.2025; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи по надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Організацію виконання доручити начальнику Великоберезнянського віддіду Ужгородської окружної прокуратури Рассказову Д. А.».

13.11.2025 року представник позивача звернувся до Закарпатського апеляційного суду із заявою, у якій просив:

« Роз`яснити ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 29.10.2025 року, у кримінальному провадженні відомості якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071070000197 від 29.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - у частині, що стосується порядку повернення застави, внесеної відповідно до скасованої ухвали слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01.10.2025 року.

Вказати, який орган (суд або казначейство) має здійснити повернення внесеної суми та яким чином має бути реалізовано це право заставодавця.».

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 03.12.2025 року, дану заяву залишено без задоволення

05.02.2026 року представник позивача звернувся до Закарпатського апеляційного суду із заявою, у якій просив:

« Ухвалити додаткове судове рішення в порядку ст. 379 КПК України відповідно до винесеної Ухзвали Закарпатського апеляційного суду від 29.10.2025 року, у кримінальному провадженні відомості якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025071070000197 від 29.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яким вирішити питання про повернення заставодавцю ОСОБА_1 , застави що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн., внесеної відповідно до скасованої Ухвали судді Великоберезнянського районного суду від 01.10.2025 року, справа за № 298/1283/25.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (адреса: 88017, м. Ужгород, вулиця Загорська, 30) здійснити повернення зазначених грошових коштів заставодавцю.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25.03.2026 року, залишено без задоволення заяву про ухвалення додаткового судового рішення відповідно до постановленої ухвали Закарпатського апеляційного суду від 29.10.2025.

22 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області із заявою, відповідно до якої просила повернути їй, ОСОБА_1 заставу у розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн, яка була внесена нею 29.10.25 року.

Листом №129 від 23.01.2026 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, повідомило позивачу наступне:

« Відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15 «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи:

заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку;

засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, B якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжної інструкції, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Звертаємо увагу, що у матеріалах поданої Вами заяви відсутня копія ухвали, в якій міститься рішення про повернення застави.

На підставі вищевикладеного, повертаємо Вам заяву з додатками від 22.01.2026 року.».

Сторони не оспорюють факти внесення застав позивачкою

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Мотиви та норми права застосовані судом

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою вказаної статті КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм внесення, підтвердження зарахування, повернення та звернення у дохід держави коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави, який обраний з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов`язків, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України, визначає Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 р. № 27) (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку застава вноситься в національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок територіального управління ДСА, яке здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий у Казначействі в установленому законодавством порядку (далі - депозитний рахунок).

В силу приписів ч. 3 Порядку застава може бути внесена: підозрюваним, обвинуваченим або іншою особою, яка діє від його імені (далі - особа); заставодавцем - іншою фізичною чи юридичною особою, яка вносить кошти від свого імені.

Пунктом 7 Порядку визначено, що кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно п. 8 Порядку застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.

Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи:

заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку;

засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави;

копія платіжної інструкції, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Територіальне управління ДСА або апеляційний суд, Вищий антикорупційний суд, Верховний Суд, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, розглядає зазначені документи та протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження за умови зарахування коштів на депозитний рахунок готує та подає до органу Казначейства платіжну інструкцію про повернення коштів.

Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження платіжних інструкцій територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, який обрав запобіжний захід у вигляді застави, до органу Казначейства.

Аналіз наведених положень свідчить на користь висновку, що під час звернення особи чи заставодавця до територіального управління ДСА або апеляційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, із заявою про повернення коштів, внесених як застава, такою особою чи заставодавцем обов`язково подається судове рішення про повернення застави та документ, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Повертаючись до обставин справи, встановлено, що 22 січня 2026 року позивач звернулася до Територіального управління із заявою про повернення застави, внесеної на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області.

Листом Територіального управління від 23.01.2026 № 129 позивачу було повідомлено про неможливість повернення застави у зв`язку з ненаданням засвідченої судом копії ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави. Вказана підстава відмови прямо наведена і в самій позовній заяві.

Наведене нормативне регулювання не передбачає можливості Територіального управління ДСА самостійно приймати рішення про повернення застави на власний розсуд або встановлювати наявність підстав для її повернення замість суду. Територіальне управління ДСА здійснює визначені Порядком організаційні та фінансові дії після виникнення передбаченої законом підстави для повернення застави, зокрема після отримання судового рішення, в якому вирішено питання про її повернення.

Таким чином, відповідач не наділений повноваженнями самостійно вирішувати процесуальне питання, яке належить до компетенції суду у відповідному кримінальному провадженні.

Позивач у позовній заяві, прямо зазначає, що в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 29.10.2025 року не було вирішено питання щодо повернення застави, внесеної на підставі скасованої ухвали суду першої інстанції. Отже, сама ухвала апеляційного суду від 29.10.2025 року не містить розпорядчого положення про повернення заставодавцю 121 120 грн, не визначає суму коштів, яка підлягає поверненню, та не містить відповідного рішення щодо повернення саме цієї застави.

Ця обставина має принципове значення, оскільки відповідно до пункту 8 Порядку № 15 саме судове рішення, в якому міститься рішення про повернення застави, є одним із документів, необхідних для здійснення процедури її повернення.

Таким чином, позивач фактично просить суд адміністративної юрисдикції визнати протиправними дії Територіального управління через невчинення дій, для яких на момент звернення позивача були відсутні передбачені Порядком № 15 документи та правові підстави.

Відповідач не є судом та не наділений повноваженнями тлумачити або доповнювати судові рішення, визначати наслідки їх скасування у кримінальному провадженні, а також самостійно вирішувати питання щодо припинення застосування застави та її повернення заставодавцю.

Сам факт скасування ухвали суду першої інстанції не наділяє відповідача повноваженнями самостійно визначати суму коштів, яка підлягає поверненню, та оформлювати її повернення без відповідного судового рішення, передбаченого пунктом 8 Порядку № 15.

Інше тлумачення фактично означало б покладення на орган Державної судової адміністрації повноважень щодо вирішення процесуального питання у кримінальному провадженні, якими такий орган законом не наділений.

Враховуючи вищенаведене, відповідач діяв відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, у межах наданих законом повноважень та за відсутності належної правової підстави для повернення застави не мало можливості здійснити відповідну виплату.

Відтак, доводи позивача щодо протиправності відмови та бездіяльності відповідача є необґрунтованими, а заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, треті особи: Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, Закарпатський апеляційний суд, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області, Закарпатська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова