Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №260/4554/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/4554/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6, ЄДРПОУ 0290996724) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, буд. 16, код ЄДРПОУ 04351274), у якому просить:

-Визнати протиправною бездіяльність Перечинської міської ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04351274, пл. Народна, 16, м. Перечин, Закарпатської області, 89200) щодо нерозроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Перечинської міської територіальної громади та подання її до для розгляду та затвердження на черговій сесії міської ради.

-Зобов`язати Перечинську міську раду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04351274, пл. Народна, 16, м. Перечин, Закарпатської області, 89200) вчинити дії, спрямовані на розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Перечинської міської територіальної громади та подання її для розгляду та затвердження на черговій сесії міської ради.

В обгрунтування позову вказуює, що станом на 26.05.2026 Програма охорони культурної спадщини Перечинської міської територіальної громади не розроблена. Водночас аналіз відомостей, розміщених у відкритих джерелах та мережі Інтернет, свідчить про наявність на території Перечинської міської територіальної громади чималої кількості об`єктів культурної спадщини, які потребують належного обліку, охорони та збереження. З огляду на наявність на території Перечинської міської територіальної громади значної кількості об`єктів культурної спадщини, обумовлює необхідність здійснення системних заходів щодо їх охорони, збереження та популяризації, у тому числі шляхом розроблення та реалізації відповідної місцевої програми охорони культурної спадщини.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року відкрито справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

09 липня 2026 року судом отримано відзив на позовну заяву у якому просить відмовити, оскільки міська рада не перебуває у стані бездіяльності, а здійснює послідовні організаційні заходи, необхідні для розроблення якісної обгрунтованої програми. Розроблення та затвердження програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Перечинської міської територіальної громади це дискреційне повноваження ради (депутати приймають рішення після розгляду, обговорення, визначення фінансування). Також вказує, що 26.05.2026 року Перечинська міська рада інформувала Ужгородську окружну прокуратуру стосовно того, що радою розроблено науково-дослідну та проєктну документацію «Історико-архітектурний опорний план, визначення меж історичного ареалу та визначення зон охорони пам`яток культурної спадщини м. Перечин Закарпатської області», яка погоджена Департаментом культури Закарпатської обласної військової адміністрації.

16 липня 2026 року судом отримано відповідь на відзив. Вказує, що обставини, на які посилається Перечинська міська рада Закарпатської області щодо затвердження завдання на складання проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природньо-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення земель, водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, направлення на розгляд та погодження у встановленому законом порядку містобудівної документації «Коригування та приведення до чинних Державних будівельних норм науково-дослідну та проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план, визначення меж історичного ареалу та визначення зон охорони пам`яток культурної спадщини м. Перечин, Закарпатської області», не стосуються предмета доказування у даній справі та не спростовують факту невиконання відповідачем обов`язків, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини».Водночас будь яких значущих дій щодо розроблення місцевої програми у сфері охорони, збереження та використання культурної спадщини та скерування для її затвердження Перечинською міською радою Закарпатської області здійснено не було.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Ужгородською окружною прокуратурою встановлено порушення вимог законодавства у сфері охорони і використання об`єктів культурної спадщини, а саме не розроблення програми охорони об`єктів культурної спадщини на території Перечинської міської ради Закарпатської області.

18 травня 2026 року Ужгородською окружною прокуратурою подано запит у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у якому просили повідомити чи була розроблена та затверджена міською радою Програма з питань з охорони об`єктів культурної спадщини, що розташовані на території Перечинської міської ради.

Листом від 26.05.2026 №/46 Перечинська міська рада повідомила, що ними забезпечено розроблення науково-дослідної та проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план, визначення меж історичного ареалу та визначення зон охорони пам`яток культурної спадщини м. Перечин Закарпатської області». Після затвердження вказаної документації Перечинською міською радою будуть вживатися відповідні заходи щодо реалізації визначених нею вимог та заходів у сфері охорони культурної спадщини.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Ч. 1 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

П.10 пункту «б» ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п.п. 1 п. а ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.

Також, пунктом 22 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, сільської, міської ради вирішуються такі питання як затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Суд вказує, що виконавчий комітет Перечинської міської ради не є окремою юридичною особою та здійснює свої повноваження як виконавчий орган Перечинської міської ради.

З огляду на наведене, саме Перечинська міська рада має обов`язок щодо розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини, та є належним відповідачем по даній справі.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08 червня 2000 року № 1805-ІІІ (далі - Закон № 1805-III).

Відповідно до визначення, що наведеного у статті 1 Закону № 1805-III:

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Частиною другою статті 5 Закону № 1805-III визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; ведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об`єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення; занесення об`єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток місцевого значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону «Про охорону культурної спадщини» до повноважень виконавчого органу сільської, сільської, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.

Програма це система заходів, що здійснюються шляхом забезпечення ефективного управління науково-дослідницькою, економічною, просвітницькою, технічною та виробничою складовими частинами галузі охорони культурної спадщини.

Також, у межах виконання пам`ятко-охоронного законодавства в програмі передбачається виділення коштів на проведення робіт щодо складання технічних паспортів на об`єкти культурної спадщини, укладення охоронних договорів, визначення охоронних зон, балансоутримувачів і вартості пам`яток, проведення науково-дослідницької роботи по об`єктам культурної спадщини.

Програма розробляється для проведення перевірки стану (інвентаризації) об`єктів культурної спадщини (археологічних, історичних, монументального мистецтва, архітектури та містобудування) з метою швидкого реагування на різноманітні загрози для об`єктів культурної спадщини для їх збереження, визначення найбільш цінних пам`яток для подальшого залучення їх до туристичних маршрутів, а також для забезпечення уніфікованого електронного обліку наявних об`єктів культурної спадщини. Одним із завдань програми € визначення планувальних обмежень з урахуванням охоронних зон об`єктів культурної спадщини та вимог містобудівної документації на місцевому рівні.

Матеріалами справи встановлено, що 18 травня 2026 року Ужгородською окружною прокуратурою подано запит у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у якому просили повідомити чи була розроблена та затверджена міською радою Програма з питань з охорони об`єктів культурної спадщини, що розташовані на території Перечинської міської ради.

Листом від 26.05.2026 №/46 Перечинська міська рада повідомила, що ними забезпечено розроблення науково-дослідної та проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план, визначення меж історичного ареалу та визначення зон охорони пам`яток культурної спадщини м. Перечин Закарпатської області». Після затвердження вказаної документації Перечинською міською радою будуть вживатися відповідні заходи щодо реалізації визначених нею вимог та заходів у сфері охорони культурної спадщини.

Отже, відповідачу відомо про наявність на території громади об`єктів культурної спадщини та необхідність здійснення заходів щодо їх охорони, однак відповідачем не підготовлено проєкт програми з охорони об`єктів культурної спадщини, не визначено заходів щодо збереження, утримання та охорони об`єктів культурної спадщини, не передбачено джерел та обсягів фінансування відповідних заходів, а також не внесено на розгляд сесії міської ради проєкт рішення про затвердження відповідної програми.

Вказана програма спрямована на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини, забезпечення проведення інвентаризації об`єктів культурної спадщини, виготовлення облікової документації, укладення охоронних договорів, визначення меж та режимів використання охоронних зон, здійснення заходів щодо належного утримання, збереження та популяризації пам`яток культурної спадщини.

Суд зазначає, що бездіяльністю є певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була вчинити відповідно до покладених на неї чинним законодавством України обов`язків.

Отже, невиконання відповідачем обов`язку розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Перечинської міської територіальної громади свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.

Суд зазначає, що об`єкти культурної спадщини є надбанням українського народу загалом та відповідної територіальної громади, оскільки несуть собою велику цінність для розвитку історичної, етнічної, культурної самобутності держави і саме на органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" покладено обов`язок щодо їх охорони та забезпечення їх належного догляду та збереження.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено повноваження суду у разі задоволення позову, зокрема, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, суд, задовольняючи позов, вважає за необхідне зобов`язати Перечинську міську раду Закарпатської області вчинити дії, спрямовані на розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Перечинської міської територіальної громади та подання її для розгляду та затвердження на черговій сесії міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З огляду на вищенаведене положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6, ЄДРПОУ 0290996724) до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, буд. 16, код ЄДРПОУ 04351274) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Перечинської міської ради Закарпатської області щодо нерозроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Перечинської міської територіальної громади та подання її до для розгляду та затвердження на черговій сесії міської ради.

Зобов`язати Перечинську міську раду Закарпатської області вчинити дії, спрямовані на розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Перечинської міської територіальної громади та подання її для розгляду та затвердження на черговій сесії міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору