Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №240/20706/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/20706/25

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та процесуальний рух справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просить:

1.1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати у повному розмірі індексації пенсії за 2025 рік із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 відповідних сум грошового забезпечення;

1.2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату індексації пенсії з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норм Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. З 01 березня 2025 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 відповідач провів індексацію пенсії, однак застосував обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500,00 грн, замість нарахування належного приросту в розмірі 2476,71 грн. Позивач стверджує, що вказане обмеження суперечить статтям 17, 46, 92 Конституції України, статті 64 Закону № 2262-XII, законам України «Про індексацію грошових доходів населення», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Крім того, позивач зазначає, що в результаті проведеного перерахунку загальний обчислений розмір його пенсії склав 24 558,73 грн, однак пенсійний орган протиправно обмежив виплату пенсії сумою 23 610,00 грн, застосувавши обмеження десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб на підставі частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та статті 2 Закону № 3668-VI. Позивач наголошує, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та втратили чинність, а положення статті 2 Закону № 3668-VI не підлягають застосуванню до пенсій військовослужбовців, що підтверджено усталеною практикою Верховного Суду.

4. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. 26 серпня 2025 року позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, у якому надав відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.08.2025 № 29743-28560/Б-02/8-0600/25 з розрахунком пенсії від 01.08.2025 та копію посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС 1 категорії.

6. Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 29 вересня 2025 року, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач стверджує, що індексація пенсії проведена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, абзацом другим пункту 3 якої імперативно встановлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку не може перевищувати 1500,00 грн. Вказана постанова є чинною, прийнята Урядом на виконання вимог статті 64 Закону № 2262-XII та частини другої статті 42 Закону № 1058-IV у межах делегованих повноважень з урахуванням умов воєнного стану. Щодо максимального розміру пенсії відповідач зазначає, що за приписами статті 43 Закону № 2262-XII та статті 2 Закону № 3668-VI пенсія військовослужбовців не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (23 610,00 грн), а рішення суду від 21.03.2025 у справі № 240/19337/24 не покладало обов`язку виплачувати пенсію без такого обмеження.

7. 01 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» позивач надав відповідь на відзив, у якій навів заперечення проти доводів пенсійного органу та просив позов задовольнити у повному обсязі.

8. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ІІ. Фактичні обставини справи та досліджені докази

9. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 07 березня 2009 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсійна справа № 0601007138). Вислуга років позивача складає 28 років, основний розмір пенсії встановлено на рівні 74% відповідного грошового забезпечення.

10. Позивач є ветераном військової служби, а також має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та є особою з інвалідністю 1 групи безстроково, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 13 червня 2018 року.

11. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 240/19337/24 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 серпня 2024 року виходячи з оновленого розміру грошового забезпечення у сумі 21 973,20 грн, до складу якого увійшли: посадовий оклад — 5810,00 грн; оклад за військове звання — 1730,00 грн; надбавка за вислугу років 50% — 3770,00 грн; додаткові види грошового забезпечення — 10 663,20 грн (робота з таємними носіями 10%, премія 47%). Базовий основний розмір пенсії позивача (74%) склав 16 260,17 грн.

12. Як свідчить розрахунок пенсії позивача від 01 серпня 2025 року за пенсійною справою № 0601007138, з 01 березня 2025 року відповідач здійснив перерахунок пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». За результатами перерахунку до складу пенсійної виплати включено:

- основний розмір пенсії: 16 260,17 грн;

- індексацію базового розміру пенсії за 2022 рік (постанова КМУ № 118): 2 276,42 грн;

- індексацію базового розміру пенсії за 2023 рік (постанова КМУ № 168): 1 500,00 грн;

- індексацію базового розміру пенсії за 2024 рік (постанова КМУ № 185): 1 500,00 грн;

- індексацію базового розміру пенсії за 2025 рік (постанова КМУ № 209): 1 500,00 грн (визначено із застосуванням обмеження згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови № 209, замість розрахованого приросту 21536,59 грн * 0,1150 = 2476,71 грн);

- додаткову пенсію особі з інвалідністю 1 групи внаслідок аварії на ЧАЕС (ст. 49 Закону № 796-XII): 341,64 грн;

- державну соціальну допомогу на догляд особі з інвалідністю 1 групи (підгрупа Б): 1 180,50 грн.

13. Загальний нарахований розмір пенсії позивача з урахуванням надбавок та підвищень склав 24 558,73 грн.

14. Разом з тим у графі «З урахуванням максимального розміру пенсії» розрахунку зазначено: «ПІДСУМОК ПЕНСІЇ: 23610.00», що свідчить про штучне обмеження виплати пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (2361,00 грн * 10 = 23610,00 грн).

15. 18 серпня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою через вебпортал ПФУ (вхідний № 28560/Б-0600-25), у якій вимагав нарахувати індексацію за 2025 рік у повному обсязі без обмеження 1500,00 грн та здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром на підставі норм Закону № 2262-XII та Рішення КСУ від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

16. Листом від 22 серпня 2025 року № 29743-28560/Б-02/8-0600/25 відповідач відмовив позивачу в задоволенні заяви, зазначивши, що виплата пенсії проводиться у межах максимального розміру відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII та статті 2 Закону № 3668-VI, а індексація нарахована з дотриманням пункту 3 Постанови КМУ № 209.

17. Вважаючи дії пенсійного органу щодо встановлення ліміту індексації 1500 грн та щодо обмеження виплати пенсії граничним розміром 23610,00 грн протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

ІІІ. Джерела права, судова практика та мотиви суду

18. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

20. Частиною п`ятою статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

21. Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

22. Вирішуючи спір у частині позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації пенсії за 2025 рік без обмеження сумою 1500,00 грн, суд виходить з таких міркувань.

23. 15 лютого 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2040-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства», яким статтю 64 Закону № 2262-XII та частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) викладено в новій редакції.

24. Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 1282-XII індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

25. За приписами статті 64 Закону № 2262-XII у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26. Частиною другою статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення.

27. На виконання зазначених законодавчих норм Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209).

28. Пунктом 1 Постанови № 209 установлено, що з 01 березня 2025 року перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 1,115. Підпунктом 1 пункту 2 Постанови № 209 встановлено, що з 01 березня 2025 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII до 31 грудня 2024 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення 1,115 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

29. Абзацом другим пункту 3 Постанови № 209 визначено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

30. Оцінюючи правомірність застосування відповідачем зазначеного обмеження, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 12 травня 2026 року у справі № 300/2056/25. Верховний Суд зазначив, що повноваження щодо визначення розміру та порядку проведення індексації пенсії шляхом її перерахунку через збільшення показника середньої заробітної плати у межах бюджету Пенсійного фонду прямо делеговані Кабінету Міністрів України частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII та статтею 64 Закону № 2262-XII.

31. Як зазначив Верховний Суд у постановах від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23, від 07 червня 2024 року у справі № 420/25804/23, від 13 червня 2024 року у справі № 120/14637/23, від 24 жовтня 2024 року у справі № 440/3462/24, від 27 січня 2025 року у справі № 160/2039/24, від 24 лютого 2026 року у справі № 440/11160/24 та від 12 травня 2026 року у справі № 300/2056/25, реалізація Кабінетом Міністрів України покладених на нього повноважень щодо обмеження верхньої межі приросту індексації сумою 1500,00 грн спрямована на збалансування наявного фінансового ресурсу держави та недопущення надмірного дисбалансу пенсійних виплат в умовах воєнного стану. Таке тимчасове обмеження розміру збільшення є пропорційним, законним та не порушує сутності конституційного права особи на соціальний захист.

32. Верховний Суд підкреслив, що встановлення граничної межі збільшення пенсії в результаті індексації (1500 грн) за своєю правовою суттю не є тотожним обмеженню загального розміру пенсії максимальним розміром. Тому посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у контексті вимоги про нарахування індексації понад 1500 грн є безпідставним.

33. За таких обставин Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, встановивши позивачу індексацію з 01 березня 2025 року в розмірі 1500,00 грн відповідно до пункту 3 Постанови № 209, діяло на підставі та у спосіб, передбачені законом. Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування індексації у межах 1500,00 грн та зобов`язання виплатити її без такого обмеження (у сумі 2476,71 грн) задоволенню не підлягають.

34. Надаючи правову оцінку позовним вимогам у частині виплати пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром, суд дійшов наступних висновків.

35. Статтею 43 Закону № 2262-XII регламентовано порядок перерахунку пенсій військовослужбовцям. Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI) статтю 43 доповнено частиною сьомою, відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням усіх надбавок, підвищень, індексацій та інших доплат) не міг перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

36. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення, що визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Рішення - 20 грудня 2016 року.

37. Конституційний Суд України наголосив, що норми частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту військовослужбовців мають пріоритетний і безумовний характер. Заходи щодо їхнього соціального захисту не можуть бути скасовані чи обмежені з мотивів економічної доцільності чи браку бюджетних коштів.

38. Твердження відповідача про можливість обмеження пенсії на підставі Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, яким внесено зміни до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, суд відхиляє. Як неодноразово роз`яснював Верховний Суд (зокрема, у постановах від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20 та від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21), вказані зміни є нереалізованими, оскільки на момент набрання ними чинності частина сьома статті 43 у Законі № 2262-XII вже була відсутня внаслідок її визнання неконституційною.

39. Суд також відхиляє посилання пенсійного органу на приписи статті 2 Закону № 3668-VI. По-перше, Закон № 2262-XII є спеціальним законодавчим актом, який має вищу юридичну силу щодо регулювання військових пенсій у порівнянні з нормами загального Закону № 3668-VI (постанови Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 11.07.2022 у справі № 620/613/21 та від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21). По-друге, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 приписи статті 2 Закону № 3668-VI у частині поширення їх на Закон № 2262-XII також визнані неконституційними.

40. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 грудня 2025 року у справі № 140/2813/25, при перерахунку військової пенсії з 01 березня 2025 року органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями обмежувати суму пенсійної виплати максимальним розміром. Спеціальний Закон № 2262-XII не містить жодних обмежень граничного розміру пенсії.

41. Встановлене матеріалами справи обмеження пенсії позивача сумою 23 610,00 грн при фактично обчисленому розмірі 24 558,73 грн призвело до протиправного невиплачення належних позивачу коштів, що порушує гарантії статті 46 Конституції України та право мирного володіння майном за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

42. Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зазначив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У рішенні від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06) ЄСПЛ наголосив, що за наявності правових колізій державні органи зобов`язані застосовувати підхід, найбільш сприятливий для особи.

43. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром з 01 березня 2025 року та зобов`язання здійснити виплату пенсії з урахуванням індексації відповідно до Постанови № 209 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

44. Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд керується завданням адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав та інтересів особи.

45. З огляду на встановлені обставини та системний аналіз чинного законодавства, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

46. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), судовий збір при поданні позову не сплачувався, відтак розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при її виплаті з 01 березня 2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

21.10.26