Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №240/21970/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 20 жовтня 2026 р.

Справа: №240/21970/25

Суддя: Липа Володимир Анатолійович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/21970/25

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "База будівельних матеріалів "Сад" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог, заперечень та процесуальних дій

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «База будівельних матеріалів «САД» (далі - позивач, ПП «ББМ «САД») із позовною заявою до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Житомирській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12 березня 2025 року № 12614673/40395360 про відмову в реєстрації податкової накладної від 20 серпня 2024 року № 540;

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «База будівельних матеріалів «САД» від 20 серпня 2024 року № 540 датою її фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 серпня 2024 року уклав договір поставки № 256 із Товариством з обмеженою відповідальністю «СБК-ІНЖИНІРИНГ» (код ЄДРПОУ 45630916), за яким прийняв зобов`язання поставити будівельні матеріали (плити пінополістирольні). На виконання умов договору та виставленого рахунка-фактури від 15 серпня 2024 року № ББМ00000507 покупець 20 серпня 2024 року перерахував попередню оплату за замовлений товар у сумі 232 072,80 грн, у тому числі ПДВ 38 678,80 грн (платіжна інструкція № 11). У зв`язку з настанням першої події позивач відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України склав податкову накладну від 20 серпня 2024 року № 540 та направив її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Квитанцією від 13 вересня 2024 року реєстрацію податкової накладної було зупинено на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На пропозицію податкового органу позивач надав детальні письмові пояснення та повний пакет первинних документів, які підтверджують як реальність господарських відносин із покупцем, так і легальність придбання реалізованого товару у постачальника - ТОВ «ТОНУС-ПЛЮС СВ». Позивач зазначає, що у повідомленні від 27 лютого 2025 року комісія регіонального рівня абстрактно запропонувала надати додаткові документи із неконкретизованим записом «відсутні відомості щодо складських приміщень», а в подальшому рішенням від 12 березня 2025 року № 12614673/40395360 протиправно відмовила у реєстрації накладної через ненадання додаткових документів без зазначення, які саме документи не були надані. Позивач стверджує, що в силу отримання попередньої оплати податкові зобов`язання виникли за подією надходження коштів, а наявність чи відсутність складських приміщень не впливає на факт перерахування безготівкових коштів.

Ухвалою судді від 22 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з необхідністю доплати судового збору. 24 вересня 2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши платіжну інструкцію від 17 вересня 2025 року № 4830 про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами на підставі статей 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

21 жовтня 2025 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Житомирській області на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти задоволення позову заперечує. Відповідач зазначає, що зупинення реєстрації податкової накладної здійснено правомірно відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165. Комісія регіонального рівня 27 лютого 2025 року направила платнику податків повідомлення № 12561280/40395360 про необхідність надання додаткових пояснень та документів, оскільки у первинно наданому пакеті були відсутні відомості про наявність у позивача складських приміщень для зберігання товару. Відповідач 1 вказує, що позивач додаткових пояснень та копій документів у встановлений 5-денний строк не подав, у зв`язку з чим комісія на підставі підпункту 1 пункту 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, правомірно прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Відповідач вважає, що невиконання платником обов`язку надати додаткові документи є самостійною підставою для відмови у реєстрації накладної, посилаючись на постанову Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23.

Відповідач 2 (Державна податкова служба України) письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Разом із відзивом на позовну заяву 21 жовтня 2025 року Головне управління ДПС у Житомирській області подало клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, мотивоване необхідністю забезпечення змагальності та надання усних пояснень.

Розглядаючи заявлене клопотання відповідача 1, суд враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки спірні правовідносини стосуються оцінки правомірності індивідуального акта суб`єкта владних повноважень щодо відмови у реєстрації податкової накладної, всі докази на підтвердження обставин справи мають виключно письмовий характер та додані учасниками справи до заяв по суті, а правова позиція сторін розкрита у повному обсязі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судового засідання з викликом учасників справи. За таких обставин клопотання відповідача 1 про розгляд справи з повідомленням сторін задоволенню не підлягає.

ІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство «База будівельних матеріалів «САД» зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області та є платником податку на додану вартість. Основним видом економічної діяльності підприємства за КВЕД є 46.73 «Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням».

19 серпня 2024 року між ПП «База будівельних матеріалів «САД» (постачальник) та ТОВ «СБК-ІНЖИНІРИНГ» (покупець) укладено договір поставки № 256. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар в асортименті, за ціною, кількістю та якістю, узгодженими сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його.

На виконання умов договору постачальник виставив покупцю рахунок-фактуру від 15 серпня 2024 року № ББМ00000507 на оплату плит пінополістирольних на загальну суму 232 072,80 грн, у тому числі ПДВ 38 678,80 грн.

20 серпня 2024 року ТОВ «СБК-ІНЖИНІРИНГ» здійснило попередню оплату за товар у розмірі 232 072,80 грн (з ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією від 20 серпня 2024 року № 11 з призначенням платежу: «Оплата за будівельні матеріали зг. рах. № ББМ00000507 від 15.08.2024 р., у т.ч. ПДВ 20% - 38678,80 грн». Факт зарахування зазначених коштів на поточний банківський рахунок позивача у безготівковій формі підтверджується банківською випискою за 20 серпня 2024 року.

За фактом настання першої події (зарахування попередньої оплати) ПП «База будівельних матеріалів «САД» 20 серпня 2024 року склало податкову накладну № 540 на загальну суму 232 072,80 грн (у т.ч. ПДВ 38 678,80 грн) та направило її до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У подальшому замовлений товар був фактично відвантажений покупцю, що підтверджується видатковою накладною від 20 серпня 2024 року № ББМ00000675 на суму 232 072,80 грн. Товар прийнято представником покупця на умовах самовивозу зі складу постачальника.

Судом також досліджено джерело походження реалізованого товару. З матеріалів справи вбачається, що плити пінополістирольні придбавалися позивачем у виробника / постачальника - ТОВ «ТОНУС-ПЛЮС СВ» (код ЄДРПОУ 44102124) на підставі видаткових накладних від 17 червня 2024 року № 1084, від 02 серпня 2024 року № 1519 та від 15 серпня 2024 року № 1642. Доставка товару на адресу позивача здійснювалася автомобільним транспортом перевізника згідно з товарно-транспортною накладною від 17 червня 2024 року. Розрахунки за придбаний товар підтверджуються платіжними інструкціями, виписками банку від 10 липня 2024 року, 02 серпня 2024 року, а також актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2024 - 30.09.2024 між ТОВ «ТОНУС-ПЛЮС СВ» та позивачем.

Квитанцією від 13 вересня 2024 року реєстрація податкової накладної № 540 від 20 серпня 2024 року в ЄРПН була зупинена. У квитанції зазначено: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 20.08.2024 № 540 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3921 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН».

24 лютого 2025 року позивач скористався правом, передбаченим Порядком № 520, та подав до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень і копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. До повідомлення було додано розгорнуті письмові пояснення та копії первинних документів щодо взаємовідносин як із покупцем ТОВ «СБК-ІНЖИНІРИНГ», так і з постачальником ТОВ «ТОНУС-ПЛЮС СВ» (договір поставки, рахунок, платіжні інструкції, банківські виписки, видаткові накладні на придбання та реалізацію, ТТН, акт звіряння).

27 лютого 2025 року Комісія Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН направила позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів № 12561280/40395360. У повідомленні було проставлено відмітки у типових графах щодо необхідності подання договорів, первинних документів придбання, транспортування та розрахункових документів, а у графі «Додаткова інформація» зазначено: «Відсутні відомості щодо складських приміщень».

12 березня 2025 року Комісія Головного управління ДПС у Житомирській області прийняла оскаржуване рішення № 12614673/40395360 про відмову в реєстрації податкової накладної № 540 від 20 серпня 2024 року в ЄРПН. Підставою прийняття рішення визначено: «ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів...». При цьому у бланку рішення не зазначено жодного конкретного документа, якого не вистачає для підтвердження господарської операції, а поле для зазначення конкретних документів залишено незаповненим.

ІІІ. Джерела права, судова практика та мотиви суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із таких норм чинного законодавства та усталених висновків Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, унеможливлюючи всі форми дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади функціонування системи податку на додану вартість встановлені розділом V Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких документів.

Пунктом 9 Порядку № 520 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14 липня 2023 року № 394) визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду комісія протягом 5 робочих днів або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, або приймає рішення про відмову у реєстрації.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналізуючи застосування положень Порядку № 520 (із змінами, внесеними наказом Мінфіну від 14 липня 2023 року № 394), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 квітня 2025 року у справі №620/4035/24 сформував висновок щодо алгоритму взаємодії платника податків та контролюючого органу. Верховний Суд вказав, що у разі направлення платнику податків Повідомлення контролюючий орган зобов`язаний зазначити конкретний перелік документів та інформації, яких не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію накладної. При цьому до предмета доказування у такій категорії справ належать обставини того, чи була обґрунтованою вимога контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірної податкової накладної в розрізі встановлених обставин; чи проявив платник податків належну сумлінність; та чи є оскаржуване рішення контролюючого органу належним чином обґрунтованим і вмотивованим.

Як беззаперечно встановлено матеріалами справи, спірна податкова накладна від 20 серпня 2024 року № 540 виписана ПП «База будівельних матеріалів «САД» на суму 232 072,80 грн (у т.ч. ПДВ 38 678,80 грн) за фактом настання першої події - отримання на банківський рахунок 100% попередньої оплати за будівельні матеріали від ТОВ «СБК-ІНЖИНІРИНГ» згідно з договором поставки від 19 серпня 2024 року № 256, рахунком-фактурою від 15 серпня 2024 року № ББМ00000507 та платіжною інструкцією від 20 серпня 2024 року № 11.

Згідно з імперативними приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України надходження коштів на поточний рахунок платника як оплата товарів, що підлягають постачанню, породжує виникнення податкових зобов`язань та безумовний обов`язок продавця скласти та зареєструвати податкову накладну на суму отриманого авансу. Позивач надав контролюючому органу банківську виписку, платіжну інструкцію покупця, договір поставки та рахунок, які повною мірою ідентифікують здійснену розрахункову операцію.

Крім того, позивачем надано первинні документи на підтвердження фактичного відвантаження товару (видаткова накладна від 20 серпня 2024 року № ББМ00000675), а також повний пакет документів щодо легальності походження товару, придбаного у ТОВ «ТОНУС-ПЛЮС СВ» (видаткові накладні від 17 червня 2024 року № 1084, від 02 серпня 2024 року № 1519, від 15 серпня 2024 року № 1642, товарно-транспортна накладна від 17 червня 2024 року, платіжні інструкції та банківські виписки про оплату, акт звіряння взаєморозрахунків).

Натомість контролюючий орган у повідомленні від 27 лютого 2025 року як на підставу необхідності подання додаткових документів вказав: «Відсутні відомості щодо складських приміщень», а в рішенні про відмову від 12 березня 2025 року № 12614673/40395360 обмежився шаблонною вказівкою про ненадання додаткових пояснень, взагалі не вказавши жодного конкретного первинного документа, якого не вистачає для реєстрації податкової накладної.

Оцінюючи таку позицію відповідача 1, суд підкреслює, що правовідносини щодо реєстрації податкової накладної на отриману попередню оплату обумовлені фактом здійснення розрахункової операції за безготівковими коштами. Відсутність у податкового органу відомостей щодо складських приміщень платника або неподання ним повідомлення за формою 20-ОПП за наявності належних первинних документів про перерахування коштів та придбання товару не спростовує факт настання першої події та не може бути самостійною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 440/5989/20 зазначив, що контролюючий орган, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності поза межами первинних документів, що зумовили складання накладної. Податковий контроль реальності діяльності здійснюється під час проведення податкових перевірок у порядку, визначеному ПК України, тоді як процедура реєстрації накладної спрямована на перевірку відповідності наданих документів змісту відображеної операції.

Щодо доводів відповідача 1 про те, що ненадання додаткових документів за повідомленням є безумовною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної з посиланням на постанову Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23, суд зазначає наступне.

У справі № 140/32696/23 Верховний Суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу за обставин, коли платник податків повністю проігнорував вимогу податкового органу щодо надання документів, які мали прямий стосунок до предмета правовідносин (надання послуг оренди транспортних засобів та підтвердження права власності на них), не надавши жодних додаткових пояснень чи обґрунтувань. Натомість у справі, що розглядається, позивач надав контролюючому органу вичерпний перелік первинних документів, які повністю підтверджують першу подію (отримання авансу) та реальність руху товару. Вимога податкового органу щодо надання складських документів при отриманні безготівкової передоплати за наявності видаткової накладної на придбання та реалізацію не є обґрунтованою та не узгоджується із суттю господарської операції. Відтак висновки постанови у справі № 140/32696/23 не спростовують протиправності оскаржуваного рішення у спірних правовідносинах.

Посилання відповідача 1 на постанову Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 813/3731/17 суд відхиляє як нерелевантні, оскільки у зазначеній справі предметом оскарження були дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної за попереднім правовим регулюванням (постанова КМУ від 29.03.2017 № 190), тоді як у даній справі предметом спору є законність кінцевого індивідуального акта - рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної.

Посилання відповідача 1 на постанови судів апеляційної інстанції (Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі № 480/12684/23, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 140/33327/23, від 19 листопада 2024 року у справі № 500/7170/23, від 22 жовтня 2024 року у справі № 500/7124/23) суд також відхиляє, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені виключно в постановах Верховного Суду. Крім того, фактичні обставини у наведених справах не є подібними до обставин даної справи, оскільки у них платниками або взагалі не подавалися розрахункові документи про оплату, або не підтверджувалося транспортування товару, чого в межах розгляду цієї справи не встановлено.

Суд погоджується з доводами позивача та усталеною практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18 та від 02 липня 2019 року у справі № 140/2160/18, про те, що загальна форма рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без наведення конкретних мотивів та без зазначення документів, які не надано або які складено з порушенням законодавства, свідчить про необґрунтованість такого рішення та його невідповідність критеріям частини другої статті 2 КАС України.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права.

У рішенні у справі «Булвес АД проти Болгарії» (заява № 3991/03, пункт 71) ЄСПЛ наголосив, що платник податку не повинен нести відповідальність за наслідки дій інших осіб або формальні претензії фіскальних органів, якщо він зі свого боку виконав усі встановлені законом обов`язки. Позбавлення добросовісного платника податків права на визнання податкового статусу операції покладає на нього індивідуальний і надмірний тягар, що порушує справедливий баланс між вимогами загального інтересу та захистом права власності (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Крім того, принцип «якості закону» та правової визначеності, сформульований ЄСПЛ у справах «Щокін проти України» (заяви № 23759/03, 37943/06, пункти 50-51) та «Серков проти України» (заява № 39766/05, пункт 33), вимагає, щоб правозастосовна діяльність органів влади була передбачуваною та не допускала свавільного звуження прав платників податків. У разі якщо норми закону допускають неоднозначне тлумачення, перевага надається найбільш сприятливому для особи тлумаченню.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач 1 не надав належних та допустимих доказів на спростування факту отримання позивачем попередньої оплати у розмірі 232 072,80 грн (у т.ч. ПДВ 38 678,80 грн), яка є безсумнівною першою подією для виникнення податкових зобов`язань за пунктом 187.1 статті 187 ПК України. Досліджені судом первинні документи повністю підтверджують правомірність складання податкової накладної від 20 серпня 2024 року № 540.

За таких обставин рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН від 12 березня 2025 року № 12614673/40395360 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 1246 ПК України та пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної. Оскільки подані позивачем первинні документи є достатніми для реєстрації податкової накладної, належним та ефективним способом захисту порушеного права відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну датою її фактичного подання на реєстрацію.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 17 вересня 2025 року № 4830. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн підлягає стягненню на користь ПП «База будівельних матеріалів «САД» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства «База будівельних матеріалів «САД» (вул. Вітрука, буд. 4А, м. Житомир, 10025, код ЄДРПОУ: 40395360) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП: 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12 березня 2025 року № 12614673/40395360 про відмову в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства «База будівельних матеріалів «САД» від 20 серпня 2024 року № 540.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «База будівельних матеріалів «САД» від 20 серпня 2024 року № 540 датою її фактичного направлення платником податків на реєстрацію.

Стягнути на користь Приватного підприємства «База будівельних матеріалів «САД» (код ЄДРПОУ: 40395360) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096781) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа

21.10.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua